Реферат на тему:

Шкідники сільськогосподарських культур

1. Шкідники зернових колосових культур

2. Шкідники кукурудзи

3. Шкідники цукрових буряків

4. Шкідники картоплі

5. Шкідники зернобобових культур

6. Шкідники ріпаку

7. Шкідники коноплі

8. Шкідники плодових культур

1. Шкідники зернових колосових культур

Найбільш поширеними і шкодочинними шкідниками зернових колосових культур є хлібна жужелиця, шведська муха — вівсяна та ячмінна, гессенська муха, опоміза пшенична, пшенична муха, озима муха, клоп шкідлива черепашка, злакові попелиці: звичайна, велика, черемхова, пшеничний трипс, хлібна смугаста блішка, пявиці: червоногруда (звичайна), синя, хлібні жуки: жук-кузька, жук-хрестоносець.

Хлібна жужелиця — Zabrus tenebrioides G. Личинки цієї комахи та дорослі жуки різного віку перезимовують в ґрунті на глибині 20-40 см. Можуть перезимовувати і жуки. Живлення личинок навесні триває 5-7 тижнів. Жуки починають зявлятися у період формування зерна озимої пшениці та інших зернових, а масово — у фазі молочної стиглості зернових культур. У жаркі посушливі роки хлібна жужелиця ховається в ґрунт на глибину 10-50 см, де перебуває у стані літньої діапаузи. Яйця шкідники відкладають у серпні в ґрунт на глибину 5 см. Відродження личинок відбувається з кінця серпня до настання приморозків. Протягом літа розвивається одна генерація жужелиці.

Шведська муха — вівсяна — Oscinela frit L.; ячмінна — O. Pussila Mg. Обидва ці види мають спільні риси: зимують в стадії личинки або пупарія всередині пагонів озимих та диких злаків, заляльковуються навесні. Час льоту мух збігається із закінченням фази весняного кущення озимих — появою сходів ярих колосових. Після додаткового живлення на квітках самки відкладають яйця за або на колеоптиле, за піхви листків ярих колосових і кукурудзи. Через 5-10 днів виходять личинки. Виліт мух другої генерації збігається із фазою виколошування — цвітіння колосових.

Гессенська муха — Mayetiola destructor S. Зимують личинки у пупаріях на сходах озимих, падалиці та диких злаках. Залялькування відбувається навесні, а виліт мух припадає на кінець кущення — першу половину виходу в трубку озимих культур. Одразу після вильоту муха відкладає яйця (плодючість — 50-500 яєць) ланцюжком з верхнього боку листкової пластинки озимих та ярих культур. Друга генерація комах літає в період колосіння — формування зерна і заселяє переважно ярі колосові культури, третя — розвивається на падалиці та диких злаках, четверта — на озимих і падалиці.

Опоміза пшенична –Opomyza florum F. Сформовані личинки цієї комахи зимують в оболонках яєць у поверхневому шарі ґрунту (до 3 см) на посівах озимих. Після відновлення вегетації личинки виходять і проникають у пагони, де виїдають конус росту. Виліт мух припадає на фазу колосіння-формування зерна озимої пшениці. Через деякий час настає імагінальна діапауза, по закінченні якої наприкінці серпня мухи перелітають на посіви озимих, у першу чергу — ранніх строків сівби. Основна їх маса зосереджується на крайовій смузі поля, де протягом вересня — початку жовтня самки відкладають яйця у ґрунт біля рослин.

Пшенична муха — Phorbia securis T. Зимує лялечка або личинка шкідника в пупарії всередині стебел озимих культур, рідше — у ґрунті на глибині 1-4 см. Виліт мух відбувається протягом першої половини квітня, згодом вони відкладають яйця за пазуху листків або за колеоптиле пагонів, здебільшого пшениці або жита. Через 2-8 днів відроджуються личинки, які проникають всередину стебла до конуса росту або в зародок колоса та заляльковуються у поверхневому шарі ґрунту, зрідка — всередині пошкодженого стебла. Мухи другої генерації вилітають у вересні. Яйця самки відкладають на сходи озимих, особливо пшеницю.

Озима муха — Leptochylemyia cearctata F. За біологічними властивостями дуже подібна до опомізи пшеничної.

Клоп шкідлива черепашка — Eurygaster integriceps Put. Зимують дорослі клопи в лісах, лісосмугах під опалим листям та в підстилці. Масовий виліт з місць зимівлі відбувається при температурі вище плюс 18-19С, що збігається з фазою кущення або виходу в трубку озимої пшениці, а ярої — з фазою 3-4 листків. Через один-два тижні самки відкладають яйця в два рядки на стебла і листя хлібних злаків, бурянів, а також в інші місця. Тривалість розвитку личинок становить 20-50 днів, за цей період вони проходять пять віків. Масове закінчення розвитку цієї комахи за часом збігається з періодом фази молочної і початком воскової стиглості колосових культур.

Злакова попелиця звичайна — Schizaphis graminum Rond. Життєвий цикл однодомний, протягом усього життя вони розмножуються на озимих і ярих злаках. Після того як яйця перезимують на листках сходів озимих, падалиці і дикорослих злаків, навесні зявляються личинки. Розмножується злакова попелиця партеногенетично, протягом вегетаційного періоду може розвиватися у 12 генераціях.

Велика злакова попелиця — Sitobion avenae F. Спосіб життя комахи такий самий, як і у попереднього виду, але на відміну від звичайної злакової попелиці, вона утворює колонії на колосі пшениці та інших злаків.

Черемхова попелиця — Rhopalosiphon padi L. Цикл розвитку попелиці дводомний. Зимують яйця в основі бруньки на верхівці пагінців черемхи. іноді — на глоді, яблуні, груші та інших деревах, але в цьому випадку засновниці, що відроджуються весною, гинуть. На черемсі ж відбувається розвиток кількох весняних генерацій комахи. Навесні крилаті попелиці перелітають на злакові культури, особливо пшеницю та кукурудзу, де утворюють густі колонії по всій рослині. Восени самки-носії статевої генерації знову мігрують на черемху, де відбувається статевий цикл розвитку, і відкладають яйця, що зимують.

Пшеничний трипс — Haplothrips tritici Kurd. Зимує личинка у поверхневому шарі ґрунту і на його поверхні під рослинними