Бобова (акацієва) вогнівка — Etiella zinkenella Тr. Зимує гусінь вогнівки у щільних сірувато-білих коконах у верхньому шарі ґрунту. В середині травня, в період цвітіння жовтої акації та озимої вики, метелики починають літати і відкладати на завязі і молодих бобах яйця. Гусінь вгризається в зерна, якими живляться близько 1 місяця, закінчивши живлення, частина гусені заляльковується, а частина діапазує. Метелики другого покоління у липні літають, відкладають яйця на пізні бобові культури, де у липні-серпні розвивається гусінь другої генерації. На півдні у серпні-вересні можлива й третя генерація вогнівки, гусінь якої йде на зимівлю.

Шкідники сої. Основними шкідниками сої є багатоїдні фітофаги: описана вище акацієва вогнівка, звичайний павутинний кліщ, клопи: ягідний і трав'яний.

Клопи: ягідний — Dolycoris baccarum L.; трав’яний — Lygus rugulipennis Popp. Зимують дорослі клопи в лісах, лісосмугах під опалим листям та в підстилці. Самки відкладають яйця в два рядки на стебла і листя. Протягом року розвивається 23 генерації трав’яного клопа.

Заходи захисту. Організаційно-господарські заходи з розміщенням зернобобових рослин у сівозміні після культур, які не мають з ними спільних шкідників та якісне проведення основного і передпосівного обробітку ґрунту. При загрозливій щільності шкідників проводять крайові чи суцільні обробки посівів інсектицидами: волатон, 50%-й к.е. (1 л/га); анометрин, 50%-й к.е. (0,15 л/га); БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,5-1 л/га); диметрин 40% к.е. (0,5-1 л/га); децис, 2,5%-й к.е. (0.2 л/га); золон, 35%-й к.е. (1,4 л/га); суміцидин, 20%-й к.е. (0,3 л/га); циклон 10% к.е. (0,15-0,25) та ін.

Шкідники люпину. До основних шкідників люпину належать багатоїдні види комах: ковалики: широкий, посівний, люцернова попелиця, описані вище бульбочкові довгоносики: люпиновий, смугастий, щетинистий,

Заходи захисту. Дотримання сівозмін з поверненням люпину на попереднє поле не раніше як через 5-6 років, просторова ізоляція (до 1 км) від інших бобових культур, внесення під основний обробіток ґрунту фосфорно-калійних добрив та мікроелементів згідно з ґрунтово-кліматичними умовами господарства. При масовій появі бульбочкових довгоносиків сходи люпину обробляють інсектицидами. На насінних посівах при заселенні понад 10% рослин попелицями та іншими фітофагами проводять крайове обприскування інсектицидами: БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,8 л/га); децис, 2,5%-й к.е. (0,2 л/га) тощо.

6. Шкідники ріпаку

Найпоширенішими шкідниками ріпаку є хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, ріпаковий клоп.

Хрестоцвіті блішки — Phillotreta Spp. Зимують жуки під рослинними рештками та у верхньому шарі ґрунту в полі, на узбіччях доріг, на галявинах, у лісосмугах. Вони з’являються на початку квітня-травня, а при появі сходів ріпаку переміщуються на ці культури. Більшість видів блішок відкладають яйця у ґрунт, личинки живляться дрібним корінням, не завдаючи суттєвої шкоди рослинам. Жуки нового покоління зявляються наприкінці липня — у серпні. Протягом року шкідник розвивається в одному поколінні.

Ріпаковий квіткоїд — Meligethes aeneus F. Зимують жуки під рослинними рештками та на поверхні ґрунту, навесні з’являються дуже рано, спочатку живляться на квітках різних ранніх рослин — мати-і-мачухи, кульбаби тощо, а потім переходять на квітки ріпаку. Самки відкладають яйця усередину бутонів.

Ріпаковий пильщик — Athalia colibri L. Зимує доросла личинка в коконі, який розміщений у ґрунті на глибині 7-15 см. Навесні заляльковується наприкінці травня — на початку червня зявляються дорослі комахи. Додаткове живлення шкідників відбувається молочайних, капустяних та інших рослинах.

Самки відкладають яйця по одному в надрізі на нижньому боці листків капустяних рослин. Протягом року комахи розвиваються в двох поколіннях, на півдні — в трьох.

Ріпаковий клоп — Earydema oleracea L. Зимують клопи під грудочками ґрунту, рослинними рештками, яйця відкладають відкрито на стебла чи листки. Через шість днів виплоджуються личинки, розвиток яких триває 25-46 днів.

Прихованохоботники: стебловий — Ceutorrhynchus quadridens Panz; капустяний насіннєвий — C. Assimilis Payk. Зимують жуки під рослинними рештками на узліссі, серед кущів, у полезахисних смугах. Самки стеблового прихованохоботника відкладають яйця в жилки листків, черешки або стебла, а насіннєвого — в стручки насінників. Протягом року шкідник розвивається в одному поколінні.

Заходи захисту. Організаційно-господарські з правильним розміщенням ріпаку та насиченням ним сівозміни, агротехнічні прийоми із своєчасним знищенням сходів падалиці, на яких розмножуються багатоїдні шкідники. При виявленні понад 5 екз./м2 хрестоцвітих блішок або 5-6 екз./м2 ріпакового квіткоїда і загрозі пошкодження інших фітофагів застосовують один із препаратів: децис, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га); сумі-альфа, 5%-й к.е. (0,3 л/га); фастак, 10%-й к.е. (0,15 л/га); циклон 10% к.е. (0,1-0,15) та ін.

7. Шкідники коноплі

Найпоширенішими шкідниками культури є коноплева блішка та коноплева плодожерка.

Коноплева блішка — Psylliodes attenuate. Koch. Зимують жуки в ґрунті на глибині до 15 см на коноплищах або поблизу них, у стеблах конопель, під рослинними рештками. З місць зимівлі жуки виходять наприкінці квітня — на початку травня до появи сходів конопель. Живляться спочатку на кропиві та на самосівах конопель, а пізніше — на посівах конопель. Через 2-3 тижні самки відкладають до 350 яєць у ґрунт на глибину до 8 см біля коренів конопель, якими потім живляться личинки. В серпні з’являються жуки