Коноплева плодожерка — Grapholitha delineana Wkz. Зимує гусінь четвертого та п’ятого віків у щільному коконі в ґрунті на глибині 5-10 см. При сумі ефективних температур 150-160С починається літ метеликів. Через 1-2 доби самки плодожерки відкладають по одному яйцю на листки, черешки, стебла. Протягом року спостерігається розвиток двох поколінь комах.

Заходи захисту. Дотримання сівозмін, розміщення посівів на відстані не менше 2 км від полів, де коноплі вирощували в попередньому році, знищення самосівів і післязбиральних решток. Після появи сходів, якщо чисельність жуків коноплевої блішки перевищує 5 екз./м2, проводять крайове обприскування посівів децисом, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га) або золоном, 35%-й к.е. (1,5-3 л/га). Під час масового виходу з яєць гусінь конопляної плодожерки посіви обробляють інсектицидами. На початку і в період масового відкладання яєць самками стеблового метелика випускають трихограму (100-150 тис/га).

8. Шкідники плодових культур

Основними шкідниками плодових культур є: яблунева плодожерка, яблунева листоблішка, яблунева міль-крихітка, листокрутки: розанова, брунькова, різнокольорова плодова; золотогуз, непарний шовкопряд, американський білий метелик тощо.

Яблунева плодожерка — Laspeyresia pomonella L. Самки шкідника відкладають яйця поодиноко на плоди і листки. Метелики вилітають через 2-3 тижні після залялькування і звичайно початок їх вильоту збігається з кінцем цвітіння яблуні. Зимує гусінь в коконах на штамбах і товстих гілках, у тріщинах та відщепах кори, на поверхні й у верхньому шарі ґрунту. На протязі року розвивається два, іноді — три покоління.

Яблунева листоблішка — Psylla mali Schmabg. Зимують яйця комахи, личинки виплоджуються у період розпускання бруньок у яблуні — в квітні. Після цвітіння дерев шкідники окрилюються і розлітаються. У серпні-вересні самки відкладають яйця на яблуні біля плодових бруньок, у розвилках гілочок, тріщинах кори тощо. Протягом року розвивається одне покоління листоблішки.

Яблунева міль-крихітка — Nepticula malella St. Зимує лялечка в коконі в поверхневому шарі ґрунту. Метелики вилітають наприкінці квітня — у травні у фазі висування бутонів у яблуні. Яйця міль відкладає ж при появі на деревах листків. Гусінь при виплоджуванні вгризається через хоріон яйця безпосередньо в листкову пластинку і вигризає у ній міни. Протягом року розвивається 34 покоління молі.

Листокрутка розанова — Archips rosana L. Цикл розвитку у різних видів листокруток неоднаковий. Вони розвиваються в одному-двох поколіннях за сезон і зимують на стадії яйця, гусениць першого-третього віків чи дорослої гусені, яка закінчила живлення.

Золотогуз — Euproctis chrysorrhoea L. Зимує гусінь другого-третього віків в міцно прикріплених на гілочках гніздах із 5-6 сплетених листків. Метелики вилітають у другій половині червня — липні, самки шкідника відкладають яйця.

Непарний шовкопряд — Ocneria dispar L. Зимують яйця в кладках на штамбах і скелетних гілках дерев. Виплоджування гусені навесні починається в період розпускання бруньок, масово — перед цвітінням. На початку червня вони заляльковуються серед листків, під корою, що відстала, а через 2-3 тижні починається виліт метеликів. Після спарювання самки відкладають яйця, які залишаються на зимівлю.

Американський білий метелик — Hyphantria cunea Drury. Зимують діапазуючі лялечки в коконах у різних укриттях як на пошкоджених деревах, так і на парканах, будівлях, у ґрунті тощо. У травні, в період цвітіння, досить недружно вилітають метелики, які літають до червня. Самки відкладають яйця з нижнього боку листків. Метелики першого покоління літають у липні-серпні, а другого — розвиваються в серпні-вересні.

Заходи захисту. Не допускати загущення насаджень, проріджувати крони дерев, дотримуватися високої агротехніки у вирощуванні рослин. При чисельності фітофагів, що перевищує ЕПШ, застосовують один із наступних інсектицидів: інсегар, 25%-й з.п. (0,6 кг/га); димілін, 25%-й з.п. (0,5-1 кг/га); золон, 35%-й к.е. (2-4 л/га); БІ-58 новий, 40%-й к.е. (0,8-2 л/га); карате, 5%-й з.п. (0,4-0,8 л/га); омайт, 57%-й к.е. (2 л/га); толстар, 10%-й к.е. (0,4-0,6 л/га); антіо, 25%-й к.е. (1,2-4 л/га); децис, 2,5%-й к.е. (0.5-1 л/га); мітак, 20%-й к.е. (3 л/га) та інші речовини.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua