у 40-70 роки цього століття (див.табл.18), коли відбувалися процеси індустріалізації. У передвоєнний період міське населення збільшувалось приблизно на 0.8 млн. чол. щорічно, відразу після війни – на 0.4 млн.осіб, а у 60-ті роки – на 0.5 млн.осіб. Відповідно збільшувалась частка міських жителів (див. табл. 18), вже у 60-их роках вона перевищила половину населення країни, повільно збільшуючись до кінця 90-х років. Сучасні процеси депопуляції населення в Україні, пов’язані із тривалою демографічною кризою, а також припиненням потоку мігрантів із сільської місцевості, що спостерігався у попередні роки. Це привело спочатку до сповільнення темпів зростання чисельності і частки міського населення, а вже наприкінці століття – до стабілізації цих показників. В умовах загальної економічної кризи відбувається значний відтік міських жителів на заробітки за межі своїх поселень (переважно за кордон), а також повернення колишніх вихідців із сіл назад до своїх сільських жител (т.з. “деурбанізація”, правда обсяги її ще не дуже великі, але такий процес вже намітився в Україні). Це, а також зниження показників природного приросту населення у міських поселеннях, є основними причинами зменшення кількості і частки міського населення в останні роки ХХ ст.
Збільшення кількості і густоти міст, різке зростання чисельності населення у великих містах, розширення взаємозв’язків між міськими поселеннями зумовили субурбанізацію, наслідком якої є виникнення міських агломерацій.
Агломерація являє собою систему близько розміщених міських поселень, що з часом зростаються, які об’єднані між собою інтенсивним переплетенням народногосподарських, трудових, культурних, соціально-культурних взаємозв’язків [П.С.Коваленко, 1980]. Вона може утворюватись внаслідок посилення взаємозв’язків між приміськими поселеннями і великим містом (Київська, Одеська, Харківська, Львівська), або внаслідок активного розвитку двох великих міст (Дніпро-петровсько-Дніпродзержинська, Донецько-Макіївська), або посилення взаємозв’язків у групі близько розташованих міст і селищ міського типу, які мають приблизно однакову людність (Горлівсько-Єнакіївська, Лисичансько-Рубіжнянська, Стаханово-Комунарська. Всього в Україні 19 агломерацій, в них проживає понад 16 млн.осіб.
Критеріями формування міської агломерації можуть бути: 1) наявність великого міста (як правило, понад 100 тис. жит.) – ядра агломерації, 2) висока щільність міського населення, значна щільність поселень, 3) значна інтенсивність трудових та культурно-побутових зв’язків населення між центральним та іншими поселеннями.
Важливою рисою урбанізації є також поширення міського способу життя у прилеглій до міст сільській місцевості (розвиток несільськогосподарського виробництва у сільській місцевості, міські риси у планувальній структурі поселень та ін.).
У сучасних умовах загальної економічної кризи в Україні все більше проявляються риси деурбанізації. Вона, звичайно, не виявляється у зменшенні кількості міст та їх площі (площі міст стабілізувались) основні її риси: зменшення кількості міських жителів (за 1989-2000 роки на 0.8 млн.осіб), збільшення кількості людей, які повертаються із міста в село (реміграція) і тих міських жителів, що займаються сільськогосподарським виробництвом (переважно вирощуванням овочів, фруктів, розведенням кролів, птиці, свиней у дачних господарствах).
Процеси урбанізації (як і тепер – деурбанізації) мають значні територіальні відмінності, що виявилися у різній кількості і густоті міських поселень, чисельності і частці міського населення, у функціонально-планувальній структурі міських поселень та ін.
Найбільша кількість міських поселень, як і міського населення, характерна для областей Придніпров’я і Донбасу. Тут на кожні 10 тис.км2 території припадає 70-50 міських поселень (в Україні – 21 поселення). У Донецькій і Луганській областях зосереджено ј всіх міських поселень країни. Найрідша мережа міст та селищ міського типу – у західних областях України (27-35 на кожні 10 тис.км2 території). Тільки у Київській, Донецькій і Дніпропетровській областях проживає понад 1/3 міських жителів України, а у всіх західних областях України – менше, ніж в одній Донецькій. Невисока частка у міському населенні України також північних та південних областей.
Найвищі рівні урбанізації мають області з найвищим рівнем промислового розвитку. Вищий від середньоукраїнського цей рівень у Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Луганській, Харківській, Запорізькій областях, найнижчий – у Закарпатській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях (див. табл. 20).
Характерною рисою урбанізації у агропромислових регіонах України поряд із низькими показниками урбанізації та урбанізованості є значна концентрація міського населення у обласних центрах. Це зумовлено зосередженням у них найбільших промислових і соціальних об’єктів цих областей. У центрах окремих областей, як видно із табл. , проживає більше половини міського населення регіону. Це зовсім не є характерним для високорозвинених індустріальних регіонів, що мають густу мережу міських поселень (Донецька, Луганська області) та для тих областей, на території яких є ще хоч би одне велике чи декілька середніх міст (Закарпатська, Хмельницька, Полтавська, Сумська, Волинська та ін.) Внаслідок негативних тенденцій у демографічній ситуації, які склалися в останньому десятиріччі, у міських поселеннях України поступово знижуватиметься кількість населення, але частка його не зменшиться внаслідок менших темпів падіння чисельності міського, ніж сільського населення.
2.1. Сучасна мережа міських поселень
На території України є 1345 міських поселень, які відрізняються за зовнішнім виглядом, розмірами, адміністративним статусом, функціями та ще іншими ознаками. Більшість із них становлять селища міського типу (64% міських поселень), але в них проживає тільки 13.2% міського населення.
Сучасна мережа міст в Україні відзначається нерівномірною їх концентрацією у різних регіонах (див. табл. ). Її характеризують показники кількості міст, їх щільності. Найбільше міст – у високоурбанізованих регіонах (Донецька, Луганська області), у них, а також у західних (крім Закарпатської), Харківській Київській, Запорізькій областях є