Реферат
на тему:
Ресурси та фактори виробництва в малих сільськогосподарських підприємствах
1. Рекомендації щодо ризикового менеджменту
Валовий збір/Урожайність | Природі ресурси: Кліматичні та погодні умови; вміст поживних речовин у ґрунті; мінеральні та органічні добрива; частка пестицидів; зрошення; термін посіву; кількість /густота посівів рослин
Людські ресурси: Розміри господарства, фермерської родини; неоплачувана праця членів фермерської родини; наймані робітники
Капітальні ресурси: Капіталовкладення (земля, техніка, обладнання, будівлі, поголів’я худоби та сировинні ресурси) і капітал (постійний і оборотний)
Виробничі ресурси: якість та кількість, методи обробітку грунту; використання навичок та агротехнологій; освітній рівень та досвід; вдосконалення технологій; забезпеченість ресурсами та збут
Ціна | Співвідношення попиту та пропозиції; збільшення доходів; час реалізації; сезонність виробництва; покупці; канали збуту; методи продажів (прямий, оптовий, переробним підприємствам); джерела та умови кредитування; тип упаковки; якісні показники (розміри та сортність); умови платежів; транспортні витрати; система квотування; вартість первинних ресурсів; ціна взаємодоповнюючих товарів
Внутрішні фактори
(під повним або частковим контролем сільгоспвиробників) | Розміри господарства; врожайність культур та продуктивність худоби;
Вибір напряму спеціалізації виробництва; комбінація напрямів спеціалізації;
Ефективність використання трудових ресурсів; техніка та обладнання; способи збуту; особисті чинники
Внутрішні фактори
(залежать від уряду або приватних організацій) | Земельна реформа; ціни; ринки; транспорт, дороги, політика та законодавство;
Наявність кредитів; розвиток громад; технічна допомога; допоміжні служби (дослідження та поширення досвіду)
У розпорядженні виробників є багато способів, за допомогою яких вони можуть зменшувати ризики, з якими вони стикаються. Більшість виробників користуються комбінацією стратегій і прийомів, зокрема такими:
Диверсифікація виробництва передбачає, що збільшення та зменшення доходів від вирощування різних культур та відгодівлі тварин не відбувається абсолютно синхронно, тому низький рівень доходів від певного виду діяльності, швидше за все, може компенсуватися зростанням доходів від іншого виду діяльності.
Показник використання кредитних коштів відображає рівень залучення позик з метою фінансування сільськогосподарської діяльності. Прийнято вважати, що ризик збільшується при збільшенні відношення позичених коштів до власного капіталу підприємства. Оптимальний обсяг залучення кредитних ресурсів залежить від кількох факторів, у т.ч. від рентабельності господарства, вартості кредитів, допустимого рівня ризику та ступеню невизначеності доходів.
Вертикальна інтеграція, як правило, зменшує ризик, пов’язаний із ресурсним забезпеченням та належною якістю первинних ресурсів і кінцевої продукції, оскільки у вертикально інтегрованій системі зберігається власність або контроль над доходами в межах двох або більше фаз виробництва і збуту.
Укладання угод може зменшити ступінь ризику завдяки встановленню гарантованої наперед ціни реалізації, визначенню ринків збуту або інших умов обміну. Контракти, згідно з якими встановлюються ціни, якість та кількість продукції, що постачається, називаються маркетинговими контрактами, або просто форвардними контрактами. Контракти, в яких обумовлюється, які виробничі процеси слід застосовувати, і/або визначається, хто забезпечує первинні ресурси, називаються контрактами на серійне виробництво.
Хеджування – це визначення у контракті цін та інших умов, на яких у майбутньому буде здійснено реалізацію або придбання продукції, завдяки чому зменшується ризик несприятливої зміни ціни на момент прогнозованого продажу або придбання товару.
Ліквідність характеризує наскільки швидко та ефективно підприємство може отримати фінансові кошти для власних потреб. Ліквідність можна збільшити шляхом збільшення частки високоліквідних активів у загальній їх структурі, таких як готівкові кошти, товари на складі або інші активи, які можна швидко перевести в готівкові кошти, не зазнаючи при цьому великих збитків.
У разі страхування врожаю виробникам виплачується страховка у тому разі, коли врожайність падає нижче за визначений в страховій угоді рівень. Загальна сума ризиків може покриватися з страховки у приватній страховій структурі від негативних наслідків граду або з комплексної страховки відразу від багатьох ризиків для врожаю, яка субсидується на загальнонаціональному рівні.
Робота та інвестиції поза межами господарства можуть забезпечити надійніше джерело доходів для фермерського господарства, яке може збільшити кількість джерел доходу.
2. Загальні рекомендації для малих сільськогосподарських підприємств
(Проект TACIS FDRUS9902, Посібник з менеджменту малих сільськогосподарських підприємств, Південна Росія [Small Farm Management Handbook]; Проект CNFA „Фермер до Фермера” та Проект аграрного маркетингу АМР США/LOL)
Уникати надмірної спеціалізації виробництва
Слід підбирати таку комбінацію культур, при якій можна мінімізувати ризик формування низьких цін на одну або декілька культур. Диверсифікація має також ще один позитивний побічний ефект з точки зору агрономії, який полягає в тому, що використання такої стратегії запобігає поширенню певних захворювань та виснаженню ґрунту.
Вчасно проводити роботи
Для господарств з високим рівнем врожайності в середньому притаманний нижчий рівень змінних витрат, що означає, що в них використовується менше добрив, пестицидів та дешевший посівний матеріал. Ключ їхнього успіху полягає у вправному управлінні часом. Польові роботи повинні виконуватися вчасно. Якщо вже розпочалася посівна, а в господарстві все ще ремонтується техніка, тоді ясно, що тут відсутнє правильне планування робіт. Варто подумати про заміну застарілої техніки. Витрати на неї можна компенсувати завдяки збільшенню врожайності.
Дотримуватися належної щільності посадки
Виміряйте, яку кількість насіння видає ваша сіялка, а потім підрахуйте, яка кількість насіння припадає на один квадратний метр або гектар. Ви можете отримати результати, котрі вас здивують. Варто також пам’ятати, що думка про те, що посіви з високою густотою рослин краще захищені від заморозків або хвороб, не відповідають дійсності. Навпаки: висока густота посівів призводить до того, що окремі рослини виростають слабкими і є більш схильними до захворювань та зазнають пошкоджень взимку.
Заздалегідь удобрювати грунт
Здається, що внесення азотних добрив навіть під час сівби є загальноприйнятою практикою. Проте це призводить до майже повної втрати ефекту від цього заходу, оскільки азот ще неінтегрований в структуру ґрунту, і тому його кількість