Дані наведеного вище рисунка свідчать про те, що в 24 пунктах контролю якості води р.Західний Буг за вмістом характеризуються як дуже брудні (У клас якості). Дані розрахунків показують, що в цих пунктах концентрація в 9 пробах води з кожних 10 відібраних перевищує рівень ІІІ класу якості (1,0 мг/дм3) в 2,5 –10 разів. В 21 пункті спостережень води характеризуються як брудні. Таким чином, в 55 пунктах спостережень постійно реєструється в 90% випадків (проб) забруднення води амонійним азотом, що свідчить про стабільний вплив скидних вод на якість води річки.

Щодо річок Закарпаття, то там ситуація з забрудненням води іонами амонію виглядає краще. Хоча помітне також зростання його концентрацій у місцях нижче скиду стічних вод, наприклад у воді р.Латориця нижче м. Мукачеве .

Таким чином, слід константувати, що іон амонію є одним із найкращих показників стану забруднення води і що репрезентативність його, як індикатора забруднення, може вважатися доведеною.

Нижче представлено також результати перевірки репрезентативності інших показників якості води (табл.3).

Таблиця 3. Аналіз показників якості води р. Західний Буг

Показник, чи група показників | Клас/категорія якості за українською класифікацією [ 1 ] | Характеристика забруднення за [2]

Сульфати |

Клас ІІІ, категорії 4-5 | Стійке забруднення низького рівня

Хлориди | Клас ІІІ-У

Категорія 5-7 | Стійке забруднення низького рівня

N-NH4+ | Клас ІІІ-У

Категорія 5-7 | Помірно забруднені, дуже брудні

N-NO2- | Категорія 6 за середніми і максимальними значеннями. |

брудні

NO3- | Категорія 6 і 7 за середніми величинами і категорія 7 – за максимальними. | Брудні, дуже брудні

категорії 4 за середніми значеннями та категорії 5 за максимальними. | Задовільні, посередні

Фосфати | категорії 5 – 6 та 7 відповідно | Помірно забруднені, дуже брудні

категорія 7 | Дуже брудні

переважає вода категорій 5 і 6, за середніми величинами та категорій 7 і 6 – за максимальними | Помірно забруднені, брудні

категорія 7 | Дуже брудні

категорія 7, за середніми – змінюється від категорії 7 до 3, в рідкісних випадках – до категорії 1. | Дуже брудні

О2 | змінюється від категорії 7 до категорії 1 з перевагою категорії 5; за середніми величинами – від категорії 4 до категорії 1, яка відмічається найчастіше. | Помірно забруднені,

Дуже чисті

відповідає категорії 4 за середніми значеннями і категорії 5 за максимальними | Слабко забруднені

БСК5 | переважає вода категорій 5 і 6, за середніми та категорій 6 і 7 за максимальними величинами | Помірно забруднені,

брудні

категорія 7 за максимальними та категорії 6 і 7 за середніми величинами. |

Брудні, дуже брудні

категорія 5 за середніми та категорія 6 за максимальними значеннями | Помірно забруднені,

брудні

Категорії 5 та 6 | Помірно забруднені,

брудні

Що стосується специфічних речовин токсичної дії, то забрудненість води річки вдалося оцінити лише орієнтовно, тому що якість та кількість даних не задовольняла вимоги методики оцінки.

На основі наявних даних про забруднення З.Бугу та його приток цинком, хромом, міддю можна лише констатувати, що на більшості станцій вода характеризується категорією 6 за середніми і категорією 7 за максимальними величинами, тобто за вітчизняню класифікацією вона є брудною та дуже брудною. Ситуація з залізом та марганцем дещо краща. За цими показниками відмічається переважно помірно забруднені води.

Вміст нафтопродуктів коливається в межах категорій 4(слабко забруднені) – 6( брудні).

Феноли визначалися тільки на нижніх в межах України ділянках З.Бугу і на трьох його притоках. За представленими даними слід констатувати дуже високий рівень забруднення цими речовинами: якість води повсюдно відповідає категоріям 6 і 7.

Згідно з результатами визначення синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) в більшості пунктів за середнім вмістом переважає вода категорій 4 і 5, за максимальними значеннями - категорій 6 і 7.

Таким чином, проведений аналіз стану якості води досліджуваних річок показав, що забруднюючі речовини, які характеризуються розглянутими гідрохімічними показниками, визначаються в пробах води постійно . чи епізодичноі містяться в концентраціях, які часто не дозволяють віднести воду до класу задовільної якості. Це підтверджує необхідність включення переглянутих гідрохімічних показників до програми подальших спостережень за станом якості води цих водотоків.

Найбільша увага в програмі моніторингу повинна бути приділена тим показникам, вміст яких свідчить про регулярне забруднення водних об’єктів, а саме:

а) трофо-сапробіологічні показники: БСК5, розчинений кисень, амонійний, нітритний та нітратний азот, фосфор фосфатів;

б) специфічні показники токсичної дії: кадмій, мідь, цинк, хром, залізо, феноли, СПАР;

в) показники сольового складу: сульфати, хлориди.

Список літератури

1. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. Методика. КНД 211.1.4.010 - 94. Київ, 1994. - 37 с. 2. Емельянова В.П., Данилова Г.Н., Колесникова Т.Х. Оценка поверхностных вод суши по гидрохимическим показателям. Гидрохимические материалы, 1983, т.88, с. 119-129.