Реферат на тему:

Рекомендації по проведенню гігієнічної експертизи продукції рослинництва

Загальне положення. Для правильної організації гігієнічної експертизи харчових продуктів лікарю необхідно:

знати основні завдання планової й позапланової гігієнічної експертизи;

завжди керуватись рекомендаціями законодавчих, нормативно-технічних, нормативних та інших документів;

розмежовувати функції в області експертизи між санітарно-епідеміологічними службами та іншими відомствами;

дотримуватись послідовності етапів проведення експертизи — вивчення даних про сировину чи продукт, оцінка зовнішнього огляду, відбір зразків для лабораторного аналізу, порядок проведення досліджень і вибір адекватних методик, аналіз одержаних даних, правильне оформлення результатів експертизи і винесення обґрунтованого рішення –, а також порядку знищення забракованих продуктів.

У випадках складної гігієнічної експертизи та виникнення питань, які потребують різнобічного розгляду, залучати інших фахівців (мікробіологів, хіміків, токсикологів, технологів, ветеринарних і санітарних лікарів відомчих служб, інспекторів з якості, товарознавців та ін.).

При експертизі великих партій продуктів або в особливих санітарних чи епідеміологічних умовах за консультацією необхідно звертатись в обласні СЕС, а також у санітарно-епідеміологічне управління міністерства охорони здоров’я України. До експертизи залучаються співробітники науково-дослідних інститутів і гігієнічних кафедр.

Гігієнічна експертиза партії харчових продуктів проводиться послідовно:

вивчення інформації про продукт;

загальний огляд партії продукту чи сировини;

відбір репрезентативних зразків для аналізу;

лабораторні дослідження;

обробка матеріалів експертизи;

підготовка й оформлення висновку.

Партія — це визначена частина продукції одного виду і сорту, одного типу і розміру, одного урожаю чи дати виготовлення, однієї зміни, одного виробництва, а також оформлена одним якісним посвідченням.

Починаючи експертизу лікар знайомиться з документами, які характеризують партію:

транспортні накладні;

якісне посвідчення (сертифікат);

санітарне посвідчення;

рахунок-фактура поставника;

матеріали попередніх лабораторних досліджень;

стандарти і технічні умови на продукт.

За відсутності цих документів експертиза не здійснюється. При необхідності проводиться опитування людей, які приймали участь у виробництві продукту чи сировини, її транспортуванні, зберіганні чи реалізації. У проведенні експертизи залежно від умов і завдань можуть приймати участь представники споживачів, постачальників, а також державної інспекції з якості, відомчих санітарних служб, транспортних організацій.

При огляді партії продукту встановлюють стан тари і органолептичні показники якості продукції (зовнішній вигляд, консистенція, колір, запах, смак). В разі необхідності відбирають проби харчового продукту чи сировини для лабораторного аналізу і складають акт результатів огляду. Лабораторні дослідження виконують тільки в тих випадках, коли неможливо на місці вирішити питання і обґрунтувати висновки стосовно цього продукту.

Оцінку продукції проводять за наступними показниками:

вид, характер і матеріал зовнішньої та внутрішньої упаковки, її якість;

маркування, етикетка, термін реалізації, рецептура, як вживати, посилання на стандарт чи ТУ;

стан збереження (наявність пошкоджень, поломки, вм’ятин, розривів, проколів та ін.), герметичність для баночних консервів, пляшок із пробками, пакетів;

забрудненість сміттям, брудом, шкідниками, кольоровими і маслянистими рідинами та ін.).

Після зовнішньої оцінки необхідно в разі потреби провести розсортування партії й розкрити запакований продукт. Якщо партія складається з декількох блоків (до 5 одиниць), то вона відкривається вся. Якщо в завдання експертизи входить перевірка відповідності продукту вимогам стандартів або технічним умовам, то партія відкривається у стількох місцях, скільки передбачено документами. При відсутності таких вимог відкривається 5–10 місць від партії. В окремих випадках, коли завдання експертизи розширюється у зв’язку з якістю партії, кількість обстежених одиниць збільшується.

Продукти, які знаходяться в тарі і мають зовнішні дефекти або знаходяться в забрудненій тарі, оглядаються особливо ретельно. При цьому залежно від виду пошкодження і якості продукту можуть відкриватись всі пошкодженні одиниці упаковки.

Після зовнішнього огляду вивчаються органолептичні показники якості продукту: зовнішній вид; консистенція; колір; запах. Смак визначається тільки при відсутності підозри на недоброякісність, хімічне і бактеріологічне забруднення продукту. Органолептичне дослідження продукту є відповідальним і в багатьох випадках має головне, часто вирішальне значення при оцінці якісних особливостей та придатності продукту для харчування. Тому лікар повинен володіти відповідними навиками і вміти кваліфіковано виявляти зміни органолептичних властивостей.

При зовнішньому огляді зразків, їх дегустації необхідно звернути увагу на наявність сторонніх відтінків, які не властиві нормальному продукту. Подивитись забарвленість продукту на свіжому розрізі та на поверхні продукту, неоднорідність, плямистість, мозаїчність забарвлення. Вивчається твердість продукту, шляхом натискання пальцем, сипучі продукти ощупуються, рідкі — візуально по стіканню рідини із стінок скляної тари або скляної палички. Проба на язик є найбільш чутливим органолептичним методом, який дає можливість встановити зміни в якості продукту вже на початку їх прояву. Запах оцінюється якісно і кількісно. Відмічається його інтенсивність (відсутній, мало виражений, слабкий, добре виражений, різкий), наявність сторонніх, не властивих продукту запахів. Утрата природного запаху вказує на зниження якості продукту, а його підсилення в окремих випадках — на початкову стадію псування продукту. Крім того, звертають увагу на сторонні запахи (аптекарський, нафтопродуктів і т.п.), які, як правило, з’являються в результаті забруднення або сорбції під час зберігання або транспортування з іншими пахучими речовинами чи продуктами. Для полегшення виявлення інтенсивності й характеру запаху його рекомендується визначати при кімнатній температурі, в нагрітому продукті (біля +60 °С) або після обливання водою (борошно, крупи та інші сипучі продукти). Запах рідини вивчається після витримування її в скляному флаконі, закритому притертою пробкою, біля краю горла відразу після того як відкривають пробку. Запах заморожених продуктів вивчають після їх відтаювання.

Після проведення досліджень необхідно скласти акт, в якому вказують:

місце і час складання акту;

посада, прізвище, ім’я та по-батькові експерта, а також інших осіб, які приймали участь в експертизі;

причини проведення експертизи;

загальні відомості про партію (походження, розмір, стан тари, наявність супроводжувальних документів, дати відвантаження і т.д.);

результати огляду продукту на місці (умови зберігання, кількість відкритих місць, дані органолептичних