дані про відбір зразків для лабораторних досліджень (якщо проводиться відбір проб) і висновок про продукт та

умови його використання, якщо останнє може бути видано без лабораторного досліджень.

Текст акту, підписи експерта та представника, який бере участь в експертизі, повинні бути чіткими. Поряд із підписами вказати посаду. За необхідності акт завіряється печаткою. Залежно від результатів гігієнічної експертизи висновок може бути про те, що продукт придатний для вживання або продукт непридатний для вживання.

Неїстівним є продукт, який містить ознаки псування, хвороботворні мікроорганізми та їх токсини, отруйні речовини органічного та неорганічного походження та ін. Неїстівні продукти знищують або направляють на технічну переробку чи, з дозволу ветеринарної служби, на корм тваринам. Знищення неїстівних продуктів здійснюється шляхом спалювання, закопування у землю з попередньою денатурацією або вивозяться для компостування. На знищені продукти складається спеціальний акт.

Їстівні продукти бувають стандартні та нестандартні. Стандартними називаються продукти, які за показниками якості та безпеки відповідають вимогам державного стандарту та інших нормативних актів.

Нестандартні продукти мають певні відхилення від нормативних показників якості та безпеки. Розрізняють нестандартні продукти зниженої харчової цінності та умовно їстівні. Нестандартні продукти зниженої харчової цінності характеризуються зміною харчового складу. Нестандартні продукти зниженої харчової цінності не можуть реалізовуватись без обмежень. Їх використання забороняється в дитячих та лікарсько-оздоровчих закладах.

Нестандартні умовно їстівні продукти можуть бути реалізовані лише після спеціальної обробки, яка робить ці продукти нешкідливими для здоров’я споживача.

Сурогати — це продукти, які за зовнішнім виглядом та іншими органолептичними показниками дуже схожі на натуральні продукти, але не містять їх цінних складових.

Фальсифіковані продукти — це продукти яким надають властивості доброякісних продуктів з метою обдурення споживача.

Гігієнічна експертиза зіпсованих продуктів не проводиться. Не проводять гігієнічну експертизу продуктів, якщо невідомі умови їх виробництва та зберігання. При вирішенні питання про можливість використовувати в харчуванні населення продуктів, які містять пестициди або інші безпечні речовини, лабораторні дослідження відіграють особливу роль.

Відбір проб для бактеріологічного дослідження проводиться стерильними інструментами у стерильний посуд. У разі відсутності таких пробу відбирають в звичайний посуд та інструментом, попередньо його прокип’ятивши протягом 15 хвилин.

До основних забруднювачів сировини та харчових продуктів рослинного походження належать: нітрати, нітрити та нітрозаміни; важкі метали (токсичні елементи); поліхлор- та полібром-, ди- та трифеніли; радіонукліди; мікотоксини.

Пестициди — це хімічні засоби, які використовуються для боротьби із шкідниками і хворобами рослин, бур’янами, гризунами. Останні десятиліття характеризуються збільшенням масштабів використання пестицидів для інтенсифікації сільського господарства в більшості країн світу. Водночас збільшується небезпека негативних наслідків надходження їх залишків через харчові продукти в організм людини.

За хімічною структурою пестициди поділяють на 6 груп:

хлорорганічні (ДДТ, ГХЦГ, гептахлор та ін.);

v фосфорорганічні (фосфамід, хлорофос, карбофос, метафос, болстар, каунтер, омайт, екамет та ін.);

карбамати (цінеб, кронетон, ровраль, цірам, сумплекс, фурадан та ін.);

ртутьорганічні (гранозан, меркуран та ін.);

синтетичні піретроїди (амбуш, цілебуш, децис, суміцидин, шерпа та ін.);

інші органічні препарати (сірководень, тіодан, динітрофеноли та ін.).

За ступенем токсичності пестициди поділяють на 3 групи:

високотоксичні, у яких ЛД50 нижче 200 мг/кг (алдрин, дилдрин, ендрин, токсафен, паратюн, гептахлор та ін.).

середньотоксичні, ЛД50 яких знаходиться в межах між 200 і 1000 мг/кг (ДДТ, хлордан, севін та ін.).

малотоксичні, ЛД50 яких понад 1000 мг/кг (хлорофос, синтетичні піретроїди та ін.).

Фосфорорганічні пестициди належать до найбільш токсичних препаратів. Тому їх поступово замінюють на менш токсичні, які здатні швидко розкладатися на малотоксичні або нетоксичні сполуки (синтетичні піретроїди). Зараз у світі з цією метою використовується близько 900 активних сполук, скомбінованих у 60 тис. препаратів. У світі щорічно виникає біля 1 млн. гострих отруєнь пестицидами, які в 0,5—2% випадків закінчуються смертю. Дві третини усіх отруєнь пестицидами пов'язані із впливом сильнодіючих препаратів, ЛД яких до 50 мг/кг. Це насамперед фосфорорганічних пестицидів. Масові отруєння пестицидами здебільшого виникають внаслідок порушення правил їх використання і техніки безпеки при їх виробництві.

Харчові продукти рослинного походження є основним джерелом надходження пестицидів до організму людини. Причому в харчових продуктах часто містяться залишки комплексу хімічних сполук. Це пояснюється, по-перше, тим, що деякі з них, особливо хлорорганічні пестициди, відрізняються значною стійкістю і тривалий час у незмінному стані циркулюють в навколишньому природному середовищі. По-друге, часто практикується комплексна обробка сільськогосподарських угідь кількома пестицидами, які можуть складатися з різних діючих речовин. У зв'язку з цим проблема безпеки харчових продуктів в умовах інтенсифікації розвитку сільського господарства потребує серйозної уваги фахівців різного профілю, постійного удосконалення методичних пошуків щодо аналізу залишків пестицидів у харчових продуктах.

В Україні, згідно із вибірковими даними МОЗ, близько 2% харчових продуктів мають рівень забруднення пестицидами, що перевищує гранично допустимий. Насправді, рівень забруднення харчових продуктів значно більший, про що свідчить зв'язок поширення хронічних захворювань серед населення з інтенсивністю використання пестицидів. Встановлено, що серед населення регіонів з активним використанням останніх захворювання серцево-судинної системи зустрічаються в два рази частіше, хвороби органів дихання — у 1,5 разу, шлунково-кишкового каналу — в 1,7 разу частіше, ніж у районі, де пестициди мало використовуються. Серед жінок — носіїв ДДТ частіше виникають токсикози вагітності та захворювання нирок, патологія родів та асфіксія плода, народження недоношених дітей. Останнім часом з'явилось багато повідомлень про здатність пестицидів викликати алергічні захворювання, а також впливати на імунний стан організму та розвиток дітей.

Органолептичні властивості продуктів при їх забрудненні пестицидами як правило не змінюються. Процеси технологічної обробки певною мірою зменшують вміст залишків пестицидів.

Пестициди певним чином впливають на хімічний склад харчових продуктів. Контроль за