Овес добре розміщувати в сівозміні після удобрених просапних кукурудзи, картоплі зернобобових, баштанних, льону. Не рекомендується сіяти після вівса, цукрових буряків у зоні поширення нематоди. За високої культури землеробства можна висівати після пшениці.

Обробіток ґрунту.

При вирощуванні ярих зернових культур після культур, які рано звільняють поле, краще застосовувати напівпаровий та поліпшений зяблевий обробітки ґрунту. При напівпаровому обробітку поле після збирання попередника негайно лущать дисковими знаряддями ЛДГ-15А; ЛДГ-10А; БДТ-7; БДТ-3 у два сліди.

Через 12-14 днів, коли з’являться сходи бур’янів, орють плугами з передплужниками на глибину 20-22 см. Надалі, у міру появи сходів бур’янів , поле боронують, а при потребі культивують, підтримуючи його чистим від бур’янів до зими.

Якщо попередник був забур’янений багаторічними бур’янами, то після його збирання поле дискують у двох напрямках, після проростання бур’янів обробляють лемішними лущильниками ПЛ-5-25, ППЛ-10-25 або плоскорізними знаряддями ОПГ-3.5, КПЭ-3.8, КТС-10, КПШ-9. Коли проростуть бур’яни, поле орють на зяб.

При вирощуванні ярих культур після картоплі, кормових і цукрових буряків, під які проводять глибоку оранку, після їх збирання можна провести безплужний обробіток лемішними лущильниками, плоскорізами або чизель-культиваторами.

Після кукурудзи поле дискують у двох напрямках дисковими боронами і потім орють на зяб на глибину 23-25 см. У зоні недостатнього зволоження проводять обробіток плоскорізами-глибокорозпушувачами. На важких запливаючих ґрунтах, в умовах зрошення добрі результати дає обробіток фрезерними культиваторами глибокорозпушувачами КФГ-3,6. На важких ґрунтах, на схилах, на ділянках, де можливе застоювання води весною, в передзимовий період слід провести щілювання (ЩП-3-70 або ін.).

Весною закривають вологу і вирівнюють ґрунт зубовими боронами та шлейфами в 1-2 сліди. Через 3-4 дні проводять культивацію в 1-2 сліди на глибину 6-8 см, а на важких ґрунтах — на 10-12 см культиваторами КПС-4, КПШ-8 з боронуванням. У посушливих умовах і на легких ґрунтах передпосівну культивацію виконують на глибину загортання насіння, щоб насіння під час сівби лягло на ущільнене ложе. Якщо є комбіновані агрегати, то краще після ранньовесняного боронування провести передпосівну культивацію агрегатами РВК- 3,6; РВК-5,4, ВИП-5,6 або іншими. Описану технологію підготовки ґрунту застосовують і для інших ранніх ярих зернових культур: вівса, ячменю, жита, гороху.

Удобрення.

Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, внесених під попередні культури, та мінеральні добрива, внесені безпосередньо під неї. Норми добрив розраховують балансовим методом. Середні дози мінеральних добрив — N60Р60К60. Вони залежать від родючості ґрунту, попередника, сорту та ін.

Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або якщо доза не перевищує Р60К60 — під весняну культивацію. Азотні добрива, якщо норма не перевищує N40-50 вносять під передпосівну культивацію, якщо норма більша — частину у підживлення в період кущення — початок трубкування. У рядки під час сівби дають по 50 кг гранульованого суперфосфату або нітрофоски.

Ячмінь дуже чутливий до удобрення, швидко реагує наростанням біомаси, підвищенням кущистості. Високий рівень живлення призводить до раннього вилягання посівів. Добрива впливають на біохімічний склад зерна. Це потрібно враховувати при вирощуванні пивоварного ячменю.

Безпосередньо під ячмінь не рекомендується вносити гній. Нерівномірність його внесення, засміченість бур’янами спричиняють строкатість стеблостою, куртинне вилягання, нерівномірне достигання, а отже, погіршення посівних і пивоварних якостей зерна. Ячмінь добре використовує післядію органічних добрив. Тому їх слід вносити під попередник, а безпосередньо під ячмінь — лише мінеральні добрива. Норми останніх під ярий ячмінь потрібно розраховувати, як і під інші культури. Але треба мати на увазі й таке.

На підзолистих, сірих опідзолених ґрунтах, чорноземах опідзолених ефективніше повне удобрення, на чорноземах звичайних, типових — фосфорне та фосфорне-калійне, на каштанових ґрунтах — азотно-фосфорне. Середня норма добрив — N45-60P45-60К45-60. На бідних дерново-підзолистих ґрунтах збільшують кількість азотних добри. При вирощуванні пивоварного ячменю необхідно підвищувати дози фосфорно-калійних добрив і знижувати кількість азотних. Фосфорно-калійні добрива краще застосовувати під зяблевий обробіток, азотні — під передпосівну культивацію. В рядки під час сівби доцільно вносити по 50-75 кг гранульованого суперфосфату, що рівнозначно у 2-3 рази більшому внесенню їх урозкид.

Овес добре використовує післядію органічних добрив. Тому його висівають другою або третьою культурою після їх внесення. На всіх ґрунтах добре реагує на мінеральні добрива. На фоні фосфорно-калійних добрив азотні завжди забезпечують високий приріст урожаю. Середні дози фосфорних і калійних добрив — 45-60 кг д. р. кожного елемента. Вносити краще під основний обробіток ґрунту. Азотні добрива, якщо розрахункова норма не перевищує N60, краще застосовувати під передпосівну культивацію, якщо норма більша — частину в підживлення. Норми слід розраховувати, як і під інші культури. Коефіцієнти використання азоту фосфору та калію із старих ґрунтових запасів — 0,20-0,35; 0,1-0,15; 0,1-0,20; із мінеральних добрив — відповідно 0,60-0,80; 0,25-0,35; 0,65-0,85; із органічних прямої дії — 0,20-0,35; 0,25-0,40; 0,50-0,60; в післядії — 0,20; 0,10-0,15; 0,10-0,15. В рядки під час сівби треба вносити Р10-15 або N10 Р10 К10.

Вибір сортів.

В Україні на 2002 рік зареєстровано для вирощування 18 сортів м`якої й сім твердої ярої пшениці. Серед них Воронезька 6 П, Луганська 4 С-сильні, Галан Л, Колективна З Л, Миронівська яра ЛП, Рання 73 ЛП,