Геоморфологічні умови впливають, в основному, на формування хімічного складу грунтових вод. Для припіднятих ділянок басейнів, що сприяють хорошому дренажу і промиванню водомістких порід (вододільні ділянки лісостепової зони), як правило, характерні прісні гідрокарбонатні води.

Рельєф непрямо впливає на мінералізацію та хімічний склад грунтових вод. Розчленований рельєф сприяє інтенсивному стоку поверхневих і грунтових вод, хорошій дренованості грунтових вод, що веде до інтенсивного вилуговування та виносу солей із водовміщуючих порід, до збільшення об’єму поверхневого стоку. Як результат цих процесів, виникає тенденція до опріснення вод і формування гідрокарбонатно-кальцієвого складу (Волинська і Подільська височини).

На Волино-Подільській височині чітко прослідковується прямо пропорційна залежність між атмосферними опадами, відмітками місцевості і величинами підземного стоку. Із збільшенням кількості опадів і висоти рельєфу збільшується величина підземного стоку. Річкова сітка тут розвинута досить рівномірно, ріки швидкі і повноводні, умови дренування підземних вод добрі, модулі поверхневого стоку біля 4-6 л/сек.км2. Коефіцієнт густини річкової сітки порівняно високий і становить 0,5 км/км2. Незважаючи на невеликі площі водозборів, ріки не пересихають, що свідчить про стійке живлення підземними водами. Дуже часто по берегам річок зустрічаються виходи чисельних джерел підземних вод. Для Волино-Подільської височини (для північних і південних районів) характерна також наявність карсту у вапнякових і гіпсових породах[ 1 ].

Враховуючи, що рельєф являється одним із головних факторів у формуванні ресурсів джерельних вод, а він для території Волинської області є відмінним, необхідним є з’ясування відмінностей між різними частинами даної території.

Грунти, що входять до складу зони аерації, являють собою приймальник дощової (снігової) вологи і за своєю будовою визначають умови їх просочування, формування хімічного складу і нейтралізації біологічних забруднень.

Грунти змінюють хімічний склад грунтових вод, збагачуючи їх різними солями, органічними речовинами і вільною вуглекислотою при фільтрації через них атмосферних опадів. Особливо інтенсивно цей процес йде в гумідних зонах (збагачення органічною речовиною вод Полісся) [4].

Розміщення грунтового покриву Волинської області чітко підпорядковане певним географічним закономірностям. В межах Волинської височини, вкритої лесовидними суглинками, утворилися грунти, що є властивими для лісостепу: чорноземи типові, чорноземи опідзолені та сірі лісостепові опідзолені грунти. У поліській частині області переважають азональні та гідроморфні грунти, пов’язані з її низинним рельєфом і поширенням піщаних та супіщаних відкладів (легкого механічного складу), які представлені дерново-підзолистими, дерновими, лучними і болотними грунтами та торфовищами. У місцях виходів на денну поверхню крейди та мергелів утворилися перегнійно-карбонатні грунти.

Вплив біологічних факторів зумовлений діяльністю рослин та мікроорганізмів. Рослинність змінює хімічний склад грунтових вод в основному в результаті процесів транспірації і фотосинтезу. Під впливом мікроорганізмів змінюється вміст у водах сполук водню, азоту і сірки і мінералізуються органічні речовини. Діяльність мікроорганізмів поширюється на глибину до 1000 м та більше.

До фізико-хімічних факторів формування природних вод відносяться хімічні властивості елементів, розчинність солей, змішування вод, лужно-кислотні і окисно-відновні умови, дифузія, осмос, температура, тиск, катіонний обмін і т.д.

В межах Волинського Полісся суттєвим фактором формування хімічного складу поверхневих і грунтових вод являються процеси біологічного вивітрювання , що ведуть до хімічної зміни порід під впливом мікроорганізмів і продуктів розпаду органічних рештків. Біологічне вивітрювання грає одну із ведучих ролей в процесі грунтоутворення, змінюючи через грунт хімічний склад вод.

До штучних факторів можна віднести: водовідбір, скидання забруднених вод, меліоративні роботи і т.д.

Список літератури

1. Бабинец А.Е., Белявский Г.А. Естественные ресурсы подземных вод зоны интенсивного водообмена Украины. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 3-19. 2.Константинов А.Р., Сакали Л.И., Гойса Н.И., Олейник Р.Н. Тепловой и водный режим Украины. – Л.: Гидрометеоиздат, 1966. – 592 с. 3.Никитин Р.Н., Ахметьева Н.П., Фаренгольц З.Д., Хордикайнен М.А. Оценка и рациональное использование ресурсов подземных вод. – М.: Наука, 1980. – 264 с. 4.Плотников Н.И. Подземные воды – наше богатство. – М.: Недра, 1990. – С.50 5.Руденко Ф.А. Гідрогеологія Української РСР. – К.: Вища школа, 1972. – 174 с. 6.Шестопалов В.М. Естественные ресурсы подземных вод платформенных артезианских бассейнов Украины. – К.: Наукова думка, 1981. – С.41.