тобто за рахунок антропогенної складової. Це великий пласт досліджень, який нині є незатронутим.
Актуальність названої проблеми полягає, з нашої точки зору, в наступному. Максимуми та мінімуми сонячної активності викликають активізацію чи уповільнення процесів у суспільстві, що не може не виразитись конкретними видами діяльності і зрештою в тій чи іншій мірі вплинути на природне середовище, в тім числі на водні ресурси, зосереджені зокрема в річках. Збільшення навантажень на річкові басейни викликає зміни в хімічному складі водного стоку і виносі солей, формуючи їхню антропогенну складову.
І.Баранова та О.Яструбов [ 1 ], розглядаючи історичний розвиток України в ХХ столітті, говорять про чітку закономірність і послідовність змін економічної та політичної активності в державі. Економічні спади та підйоми, за їхніми даними, повторюються закономірно через 12 років, на протязі яких після 4-річного економічного підйому приходила 4-річна стабілізація, тобто сповільнено – постійний період, після чого наставав наростаючий спад, тобто застій економічного розвитку також з 4-річним проміжком часу.
Визначені названими авторами коливання в економічній та політичній активності в Україні на протязі 1957-1992 рр. ми співставили з коливаннями в сонячній активності, щоб потім перейти до співставлення цих коливань з виносом солей річкою. Таке співставлення показує:
а) підйоми в економічному та політичному житті України співпадали з пониженням сонячної активності, які наставали після її максимумів, що спостерігались в 1957-1958 рр., 1968-1970 рр. і 1979-1980 рр. При цьому початки таких підйомів співпадають з названими максимумами;
б) стабілізація наставала з подальшим пониженням сонячної активності і закінчувалась у межах її мінімумів (співпадала з її мінімумом або спостерігалась трохи раніше чи пізніше), які мали місце в 1965 р., 1975 р. і 1986 р.;
в) спади в економічному та політичному житті України пов'язані з фазами підвищення сонячної активності, які наставали після мінімумів і закінчувались максимумами.
У зв'язку з наведеним звертає на себе увагу закінчення першого і початок другого періодів виносу солей рікою. Межа між ними, про що уже йшлося, є 1968р. охарактеризований максимумом у сонячній активності і мінімумом у витратах води та виносі солей. Після 1968р. настає різкий підйом у витратах води та виносі солей. Цей підйом досягає максимумів в 1970р. Після 1968р. досить помітно зростають значення, які характеризують коливання виносу хлоридів (див. табл.). Співставлення тенденції росту цих значень в 1968-1985рр. з тенденцією зменшення витрат води річки дає нам підставу стверджувати, що збільшення виносу хлоридів за ці роки відбувається за рахунок антропогенних чинників.
Підтвердження сказаному є виконані нами раніше дослідження, які показали, що саме в ці роки за рахунок всіх антропогенних чинників формувалось 40-60% хлоридів, котрі виносились річками Українського Полісся, а в загальній антропогенній складовій цих солей 80-90% формувалось за рахунок осушувальних меліорацій [ 5 ].
Наведене є цікавим тому, що в 1966р., як відомо, відбувся травневий Пленум ЦК КПРС, який затвердив програму широкомасштабних меліорацій в Радянському Союзі. Цю програму дуже активно почали реалізовувати в Україні, особливо в Українському Поліссі.
Як бачимо, початок активізації осушувальних меліорацій в Українському Поліссі настав після мінімуму сонячної активності, що спостерігався в 1965р., і співпадає з її підйомом та масимумами в 1968-1970 рр. З початком і подальшою активізацією осушувальних меліорацій співпадає посилення виносу хлоридів, а також сульфатів, натрію і магнію [ 5 ] річками Прип'ятьського Полісся Укоаїни. В цей же час активізувався водний стік р.Случ (див. табл.).
У доповнення сказаному варто навести роки “глобальних персональних змін у владних структурах” [ 1 ] у поєднанні з фазами сонячної активності: 1953р. – смерть Сталіна і початок десталінізації, в 1954р. – мінімум сонячної активності; 1965р. – відставка Хрущова і закінчення політичної “відлиги” (мінімум сонячної активності в 1965р. і початок її підйому).
На цьому фоні зрозумілим виглядає наше посилання на 1966р., після якого активізувалися осушувальні меліорації, що стали важливим чинником збільшення виносу солей ріками Прип'ятського Полісся України, в тім числі р.Случ.
ВИСНОВКИ. Спостерігається певний вплив сонячної активності на динаміку виносу солей річками. Він проявляється в першу чергу через динаміку витрат води річкою. Найбільш виразні фази у динаміці виносу солей співпадають як з мінімумами, так і з максимумами сонячної активності.
Антропогенна складова солей, котрі виносяться річками, формується під впливом господарської діяльності, активність якої поєднується зі змінами економічної та політичної активності в державі, що в свою чергу визначається сонячною активністю. Уявляється такий зв'язок: активність Сонця активізація діяльності людини посилення діяльності на водозборах активізація формування антропогенних складових стоку хімічних компонентів. Першопричиною формування антропогенних складових у хімічному річковому стоці є потужній природний чинник – діяльність Сонця.
Список літератури
Баранова І., Яструбов О. Доживемо до 2001року, ощасливимось.- Голос України, 09.11.1997 р., №233 /1733/. 2. Войткевич Г.В., Мирошников А.Е., Поваренных А.С., Прохоров В.Г. Краткий справочних по геохимии. – М.: Недра, 1970.- 280 с. 3. Волынский Б.А. Астрономия. М.: Просвещение, 1971.- 208с. 4. Гневышева Р.С. Солнечная активность в 1986 и 1988 гг. – Астрономический календарь, вып. 93, 1990.-с.184-191. 5. Закревский Д.В. Оценка влияния осушительных мелиораций на химический состав речных вод. – Мелиорация и водное хозяйство, 1992, вып. 76, с.66-71. 6. Максимов А.А. Природные цыклы. Причины повторяємости екологических процессов. Л.: Наука, 1989. –236 с.