басейну Дніпра, прибережних ресурсів Чорного та Азовського морів, лісових ресурсів та сільськогосподарського сектора. Згідно цих даних, для річок басейну Дніпра виділяють два гідрологічних сезони – зимовий та літній. При цьому зимовий сезон буде характеризуватись високим стоком води сніго-дощового походження в період з листопада по квітень з максимумом у березні, а в літній сезон (травень – жовтень) буде мати місце стійка межень з мінімумом у липні -серпні. Такий водний режим річок може виникнути лише за умови значного підвищення температури повітря. Внаслідок цього протягом холодного періоду року буде відсутній стійкий сніговий покрив, вологість ґрунтів буде близькою або перевищувати капілярну вологоємність, спостерігатимуться часті паводки снiго-дощового походження. У теплий період року, внаслідок різкого зростання температури повітря, більша частина опадів буде витрачатись на випаровування, а живлення річок буде здійснюватись за рахунок підземного стоку. В цьому для басейну Дніпра розподіл стоку в середині року стане більш рівномірним: максимальний місячний стік буде нижчим, а мінімальний – вищим ніж за сучасних кліматичних умов.
2.8. Прогнозні зміни температури повітря для території України, отримані моделюванням (за даними І.Букші, П.Гожик, Ж. Ємельянової та ін., 1998)
Загалом необхідно констатувати, що глобальне потепління призведе до зниження рівня забезпеченості водними ресурсами, особливо південних районів України і погіршення їх якості Тому в перспективі перед Україною обов’язково постане питання про залучення водних ресурсів басейнів інших річок для забезпечення потреби у воді південних регіонів держави в межах басейну Дніпра.
2.9. Прогнозні зміни кількості атмосферних опадів для території України, отримані моделюванням (за даними І.Букші, П.Гожик, Ж. Ємельянової та ін., 1998)
Зміна клімату в бік потепління однозначно призведе і до підвищення рівня Чорного і Азовського морів, що в свою чергу підсилить процеси розмиву берегів, затоплення, підтоплення та засолення ґрунтів у Причорномор’ї, а також спричинить істотні зміни в екосистемах гирлових областей Дунаю, Дніпра і Дністра. Масштаби прояву цих процесів будуть залежати від інтенсивності та висоти підвищення рівня морів. За різними сценаріями моделювання змін клімату ріст рівня в Чорному та Азовському морях може становити від 22 до 115 см.
Звичайно, що прогноз із підвищенням рівня на 22см є більш сприятливим, і, як вважають вчені, найбільш вірогідним. За умов його реалізації берегова зона буде зазнавати підсилення абразії, але все ж таки загалом збережеться в сучасному вигляді. Не зникнуть лимани, дельти, пересипи, коси, мінімальними (близько 3900 га) будуть втрати земель (табл. 2.10).
2.10. Прогнозовані втрати земель (га) за різного підвищення рівня Чорного та Азовського морів
У випадку розвитку подій за сценарієм з підйомом рівня до 2100 року на 115 см необхідно буде запроваджувати крупномасштабнi заходи для захисту прибережних ресурсів, інакше деградують дельти Дніпра, Дунаю, Дністра, буде знищено близько 10 тис. га земельного фонду і затоплено близько 19 тис. га низинних ділянок узбережжя, повністю знищено чимало курортних селищ (Курортне, Побєдівка, Затока, Кароліна-Бугаз та ін.), будуть зруйновані коси та пересипи, осолоненні всі лимани Причорномор’я і Приазов’я, засолені тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, підтоплення зазнають Вилкове, Приморське, Лимани та інші населені пункти, активізуються зсуви у Причорномор’ї і Криму.
Істотних змін в результаті потепління зазнає і лісове господарство України. При цьому, як свідчать дані моделювання клімату, найнесприятливішими є сценарій його змін на основі моделі СССМ. За умови реалізації цього сценарію, кліматичні умови, які визначають зональні типи лісової рослинності, змістяться в сторону більш сухих та теплих типів. В Україні може з’явитись не існуюча сьогодні зона помірно теплого сухого лісу, характерна для центральних штатів США. В степовій зоні будуть формуватись умови характерні для степу Іспанії, а у степовій частині Криму умови трансформуються до субтропічних i, відповідно, з'явиться субтропічне колюче рідколісся, Зона помірного теплого сухого лісу займе територію сьогоднішньої лісостепової зони і частково лісову зону (Полісся). Продуктивність лісу на всій території значно зменшиться приблизно на 0,5 м3 /га, зате почастішають інвазії шкідників і грибних епіфітотій.
Що стосується сільськогосподарської галузі в цілому, то потепління клімату в узагальненому вигляді (через збільшення СО2) позитивно вплине на продуктивність рослинництва. При подвоєнні вмісту вуглекислого газу прискорення процесу фотосинтезу рослин в залежності від тепло- і вологозабезпеченості може скласти 30–100%. При цьому різні типи рослин на збільшення вмісту СО2 реагуватимуть по різному. Рослини групи С-3 (пшениця, ячмінь, соняшник, рис, соя) будуть швидше рости і дозрівати, їх врожайність може зрости на 20–30%. Врожайність кукурудзи, сорго, цукрових буряків, проса та інших рослин групи С-4, що є менш чутливими до вмісту СО2, навпаки може істотно знизитись, перш за все через інтенсивний ріст супутніх бур’янів. У зв’язку з тим, що більшість бур'янів характерних для посівів групи С-3 є рослинами групи С-4, слід очікувати поліпшення фітосанітарного стану посівів пшениці, ячменю, соняшника, рису і сої.
Підвищення вмісту вуглекислоти при позитивному впливі на врожайність сільськогосподарських культур спричинить погіршення якості зерна: а саме зниження вмісту азотистих речовин, кількості білка і як наслідок зниження поживності продуктів. При цьому рослини стануть менш поживними і для сільськогосподарських шкідників. Підвищення температури призведе також до скорочення міжфазних періодів та вегетаційного циклу і, відповідно, більш ранніх строків дозрівання і збирання культур.
Відомо, що продуктивність пізньостиглих культур вища, ніж ранньостиглих, тому скорочення тривалості періоду вегетацій може спричинити зниження врожайності зернових культур. 3 іншого боку, збільшення вмісту СО2 зумовить зростання вегетативної маси, тому врожайність трав і коренеплідних культур, особливо цукрових буряків та картоплі, має зрости.
Більш