«Реєстр...» із групи ранніх є, насамперед, сорти української селекції Валерія, Дарунок Млієва, Джерело, Жовта мліївська, Зразкова мліївська (Атлас... 1999). Заслуговують на увагу інтродуковані — Бурлат, Самміт, Санбурст, Кордія, Реґіна. Перелічені сорти великоплідні і врожайні. Їхні плоди мають красиву форму і яскраве забарвлення, щільну м'якоть з досконалим смаком, стійкі до розтріскування шкірочки.
Успішне вирощування теплолюбного і дуже чуттєвого до перепадів температури в лютому–березні абрикоса можливо тільки в південно–західному Лісостепу при наявності сортів, що поєднують у собі такі якості, як тривалий період спокою і відсутність реакції на провокаційні відлиги, висока морозостійкість генеративних бруньок. Цими якостями володіють районовані сорти Ботсадівський, Колгоспний, Краснощокий, Пам'ять Кащенка, Поліський крупноплідний, Райдужний, Ветеран Севастополя, Київський Красень.
У плодоносних садах абрикоса в Лісостепу переважають сорти: Поліський крупноплідний, Червонощокий, Присадибний, Колгоспний. Нові насадження створюють переважно сортами Поліський крупноплідний, Київський Красень, Ветеран Севастополя, Червонощокий, Мелітопольский пізній. Недостатньо зимостійкий персик, високовимогливий до тепла для формування відмінних за якістю плодів, донедавна мав промислове значення лише в Наддністрянщині, де переважно вирощувалися сорти: Дніпровський, Дружба, Лісостеповий, Сочний, Пушистий ранній, Редхевен, Рум'яний. У результаті багаторічної роботи селекціонерів Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка створені сорти, що витримують усі кліматичні негоди Лісостепової зони і формують плоди відмінного смаку і привабливого зовнішнього вигляду (Шайтан И., Кудренко И., Чуприна Л., 2000). Вони введені в «Реєстр...» і складають основу сортименту нових садів персика, що закладаються переважно в західному Лісостепу. Найбільш популярними з нових є Оксамитовий, Славутич, Улюбленець 2, Пам'ять Гришка.
У промислових і аматорських насадженнях смородини переважають районовані сорти: Білоруська солодка, Вєрность, Загадка, Минай Шмырьов, Сюїта київська, Зелена димка, Тітанія. Нові насадження створюють сортами інтенсивного типу, введеними в «Реєстр...» у 1995–2002 рр. Особливою популярністю користуються районовані сорти української селекції: Говтва, Дочка Ворскли, Краса Львова, Лыбидь, Софіївська, Софія, Ювілейна Копаня, Черешнева а також перспективні — Райдужна, Казкова, Голосіївська 2, Пам'ятна, Прем'єра. Так, Голосіївська 2 — сорт селекції кафедри садівництва НАУ, пізнього строку достигання, індустріального типу, невибагливий до умов вирощування, високостійкий проти грибних хвороб. Урожайність уже в перші роки плодоношення складає 10–16 т/га. Ягоди великі (1,6 г), круглі, чорні, блискучі, розміщені щільно на довгих гронах. Шкірочка тонка, щільна, із сухим відривом. М'якоть зеленувато–жовта, помірно–ароматна, кисло–солодка, містить 12,5–16,1% сухих розчинних речовин, 8,1–8,4 % цукрів, 2,4–3,5% органічних кислот і вітаміну С — 230 мг/100 г сирої маси. Ягоди дозрівають дружно, при дозріванні не обсипаються; універсального призначення.
Основними сортами плодоносних насаджень порічок у Лісостепу є Голландська червона, Джонкер Ван Тетс і Рондом — сорти скороплідні, самоплідні, високоврожайні (20–25 т/га), середньо– і великоплідні, придатні для механізованого збирання врожаю. Для закладки нових насаджень використовують, поряд із переліченими, сорти української селекції, районовані в 2000–2001 рр. Найбільш популярні з них — Троїцька, Святомихайлівська, Ярославна, а також нові — Самбурська, Дарниця, Сніжана.
Аґрус у Лісостепу розповсюджений менш, ніж інші ягідні культури і майже весь зосереджений в приватному секторі. Із семи районованих сортів у плодоносних насадженнях переважають Донецький первенець, Неслухівський, Красень і Консервний. При посадці нових плантацій, крім перелічених, використовують і перспективні сорти — Кий, Ліхтарик, Краснослов'янський, Тикич.
Сортимент малини у всіх типах сучасних насаджень Лісостепу (90% площ — присадибні) представлений районованими: Новостю Кузьміна, Новокитаївською, Наградою, Одаркою, Метеором, Бальзамом, Бабиним літом і перспективними — Гусаром, Вольницею, Солнишком. При дотриманні основних прийомів по догляду за плантацією ці сорти формують по 10–25 т/га високоякісних плодів. У даний час великий інтерес для Лісостепової зони представляють нові сорти селекції кафедри садівництва НАУ — Благородна, Вересневі зорі, Козачка, Сонце Києва, Промінь. Вони стійкі до несприятливих факторів довкілля, слабошипуваті, високоврожайні. Плоди великі (3–4 г), кисло–солодкого десертного смаку, універсального призначення. Наприклад, Благородна — сорт середнього строку достигання, характеризується пряморослістю пагонів, середньою зимостійкістю, високою стійкістю проти дидимели, антракнозу, високою врожайністю, тривалим періодом достигання плодів. Плоди великі (4,5–7 г), тупоконічні, яскраво–червоні, відмінного десертного смаку (4,8 бали). Використовуються у свіжому вигляді, для заморозки та техпереробки.
У «Реєстрі…» — 12 сортів суниці, рекомендованих для вирощування в Лісостепу, однак великі площі (близько 80%) зайняті сортами: Десна, Русанівка, Зенга Зенгана, Ольвія, Покахонтас, Ред Гонтлет, Фестивальна ромашка. У нових посадках велика питома вага приходиться на перспективні сорти: Октава, Ромашка, Ельсанта, Кент, Полка. Ці сорти високоврожайні, зимостійкі, стійкі до сірої гнилі. Їхня продукція відповідає вимогам сучасного покупця — плоди середні і великі, яскраво–червоного забарвлення, блискучі, солодкі або кислувато–солодкі, ароматні, транспортабельні.
Література:
Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.
Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua