Реферат з економічної географії

Польща, загальний огляд

Державний устрій

Глава держави - президент. Законодавчий орган — двопалатні Національні збори (сейм і сенат). Адміністративно-територіальний поділ: 16 воєвідств.

Історія

У 1-му тис. н. є. на нинішній території Польщі мешкали слов'янські племена (поляни, мазовшани, вісляни тощо). Перша польська держава утворилася близько 842 р. за легендарного князя Пяста, який заснував першу династію польських королів. Польща стала незалежним королівством у X ст. і прийняла християнство 966 р. за князя Мешка І (962-992 pp.). Під час знаходження на престолі його сина Болеслава християнство вже було досить поширене. Папа Римський 1024 р. визнав Болеслава королем. У 1180-х pp. німці захопили значні терени Західного Помор'я. Татаро-монголи нападали на країну в 1241, 1259 і 1287 pp. Особливий вклад у зміцнення ранньої Польщі внесли Владислав І Локетек (1306 — 1333 pp.) та Казимир III Великий (1333—1370 pp., за нього Польща перетворилася на притулок для євреїв, яких утискали в країнах Європи). Тевтонський орден 1309 р. захопив Східне Помор'я з містом Ґданськом. Протягом 1349—1352 pp. поляки загарбали Галицькі землі та частину Волині. У 1385 р. Польща та Литва уклали Кревську унію. Яґеллонська династія правила Польщею протягом 1386—1572 pp. Країна досягла успіхів у мистецтві та науці. У 1410 р. сталася Ґрюнвальдська битва. Під час неї війська Польщі та Великого князівства Литовського розбили тевтонських лицарів, які в середині ХНІ ст. розпочали колонізацію прибалтійських територій Польщі. У 1466 р. Тевтонський орден повернув Польщі Східне Помор'я. Польський парламент (сейм) вперше зібрався в 1506 р. У 1569 р. Велике князівство Литовське і Польща уклали Люблінську унію. Новоутворена держава була однією з найбільших у Європі — простягалася від Балтійського моря до Чорного. У 1582 р. Польща приєднала Лівонію, протягом 1605—1612 pp. здійснювала інтервенцію в Росії. Польська монархія виявилася слабкою і, незважаючи на перемоги виборних королів Яна І Казимира (1648-1668 pp.) та Яна ІІІ Собеського (1674 — 1696 pp.), поплатилася за це. У війні 1648—1654 pp. проти українського козацтва на чолі з Богданом Хмельницьким Польща втратила Лівобережну Україну. Внаслідок війни 1660 р. проти Швеції Польща поступилася значними територіями в Прибалтиці. Участь Польщі в Північній війні 1700—1712 pp. значно її ослабила. Великі території відібрали в неї Швеція та Росія. Відповідно до Петербурзьких конвенцій 1770—1790-х pp. сталися три поділи Польщі: 1772, 1793 і 1795 pp. між Пруссією, Австрією та Росією. 9 липня 1807 р. Наполеон створив Варшавське герцогство відповідно до умов Тільзітського договору. Очолив герцогство король Саксонії Фридрих-Август ІІІ. Було запроваджено Наполеонівський кодекс, але кріпацтво і шляхту збережено Варшавське герцогство розпалося 14 березня 1813 р. після Лейпцизької битви. Віденський конгрес 1814 — 1815 pp. знову перерозподілив Польщу. її менша частина дісталася Пруссії та Австрії, більша - Росії. 20 червня 1815 р. було утворено Польське королівство, в якому російський імператор вважався королем. Поляки неодноразово підіймали повстання-1794, 1830-1831, 1846, 1848, 1863—1864 pp., але всі вони придушувалися. Кріпацтво було скасовано 1864 р. Останню вільну польську територію — м. Краків приєднали до Австрії 3 березня 1846 р. Протягом Першої світової війни королівство Польське окупували війська Німеччини та Австро-Угорщини. 5 листопада 1916 р. монархи цих держав проголосили маніфест про утворення Королівства Польщі. Тимчасовий уряд Росії 30 березня 1917 р. визнав право Польщі на самовизначення. Радянський уряд 29 серпня 1918 р. анулював царські договори про поділи Польщі. 6 жовтня того ж року, коли Німеччина і Австро-Угорщина розпадалися, Регентська рада Польщі оголосила про створення незалежної польської держави. 11 листопада 1918 р. була проголошена Республіка Польща. Генерал Юзеф Пілсудський у 1918 — 1922 pp. був главою уряду, а з 13 червня 1926 р. до своєї смерті 12 травня 1935 р. — фактично правителем держави. Протягом 1920—1921 pp. Польща воювала проти радянської Росії. Спершу успіхи були на боці Польщі, потім Росії, а наприкінці війни доля посміхнулася полякам: більшовицький полководець М. Тухачевський так і не зміг захопити польську столицю, хоч і підступив до неї у серпні 1920 р. Ризький мирний договір 1921 р. був вигідним для Польщі хоча б тому, що вона приєднала Західну Україну та Західну Білорусію. Слід відзначити, що після Першої світової війни Польща воювала не лише проти радянської Росії, а й проти Німеччини та Чехії, бо її не влаштовували кордони. Польщі надали Польський коридор для виходу до Балтики. Нападом на Польщу 1 вересня 1939 р А. Гітлер розпочав Другу світову війну. 17 вересня 1939 р. Червона армія вступила на територію Західної України та Західної Білоруси, які були тоді під владою Польщі. У Другій світовій війні Польща втратила 6 млн осіб (20% населення країни). У боях за визволення Польщі загинули 600 тис радянських солдат і офіцерів. У березні 1945 р. Польщу визволили Червона армія та Військо Польське. 21 квітня Польща і СРСР уклали Договір про дружбу. 28 червня було утворено уряд національної єдності Польської республіки. Після війни Польщі дісталася Східна Пруссія, 2 мли німців полишили її та переселилися до ФРН. На їхнє місце прибули поляки з регіонів, що перейшли до СРСР. Потсдамська конференція 1945 р. встановила західний кордон Польщі по річках Одра та Ниса-Лужицька. 5 вересня 1948 р. лідера Польської робітничої партії (ПРП, комуністичної) Владислава