Іншим видатним письменником часів іспанського колоніального володарювання сатирик Хуан дель Валье-і-Кавьедес (1652–1695). Пізніше, коли в Лімі знаходився двір віце-короля, розвивається література в стилі барокко, з широким розповсюдженням духовних витворів і витонченої поезії.
До найвидатніших письменників 19 ст. відносяться поет та публіцист Мануэль Гонсалес Прада (1848–1918), чиї твори сповнені соціальної критики, і Рікардо Пальма (1833–1919), що залишив 12-томне зібрання історичних повістей і легенд про минуле Перу під назвою Перуанські традиції.
Драматургія. Театр займав важливе місце в культурному житті Перу з 1548, коли на площі Сан-Педро в Лімі відбулося перше світське театралье представлення. В колоніальну епоху ієзуїти заохочували розвиток драматичного мистецтва, постійним відвідуачем театру був віце-король Перу Мануэль де Амат, що правив в 1772–1776. Його коханка, Микаела Вільегас (Перічола) була найвідомішою актрисою в Латинській Америці колоніального періоду. В даний час найважливішим театром країги є Муніципальний театр в Лімі, котрий використовується також в якості концертного залу.
Живопс. В образотворчому мистецтві сильно виражений індіанський вплив. В колоніальний період широкою популярністю користувалися полотна на релігійні теми, що належали майстрам художньої школи Куско.
Архітектура. Окрім монументальних руїн 1–15 ст., що збереглися від перуанських доколумбових культур, в країні можна побачити багато пам'ятників колоніальної архітектури, особливо культових і суспільних споруд; більшість їх зосереджено в містах Ліма, Арекіпа, Куско і Трухільо. Куско, - столиця інків, виділяється різьбою по дереву, скульптурних зображень, предметів внутрішнього інтерєру церков і картин. Будівлі колоніального періоду часто є сумішшю іспанського і індіанського стилів, гармонійне поєднання яких часто позначається як особливий «креольський» стиль. Виділяється також так званий стиль «мудехар» (за назвою мусульман, на території Іспанії), з чітким мавританським впливом. В Андах іспанці споруджували свої будівлі на фундаментах інків, і в районі Куско представлені обидва типи будівель.
Освіта. Починаючи з 1950-х років уряд прикладає багато зусиль для того, щоб всі діти отримали освіту. В 1972 вступив в дію закон про реформу в освіті, що має метою надати освіту найбіднішим шарам населення, особливо індіанцям. Цим законом вводились програми дошкільного навчання і обов’язкове шестирічне навчання в школі, а також передбачалися можливості отримання освіти дорослими.
Радіо і телебачення. В країні діють державні, та приватні центри теле- і радіомовлення. Великою популярністю користуються мексиканські і американські фільми.
Спорт. Серед спортивних змагань і видовищ найпопулярніші бої биків, півнячі бої, скачки, гольф, поло, теніс і спортивне рибальство. Дуже популярний футбол; головні футбольні матчі проводяться на Національному стадіоні, що вміщає 70 тис. глядачів.
Релігія. Близько 90% населення формально належить до Римсько-католицької церкви, хоча більшість лише зрідка відвідують богослужіння або взагалі не виконують обрядів і в більшій степені прихильні традиційним народним віруванням. Католицьке духовенство щорічно отримує невелику допомогу від держави. В 1979 підписано конкордат між Ватиканом і перуанським урядом, що закріпив відокремлення церкви від держави і проголосив свободу віросповідання.
Природні ресурси.
Клімат і природна рослинність. В Перу виділяються три природні області, що відрізняються кліматом і рослинністю.
Прибережна пустеля. На узбережжі океану дуже сухо і прохолодно через наявність поблизу холодної Перуанської течії (течія Гумбольдта). Морські бризи підтримують середню температуру на 6? С нижче широтної норми. В Лімі вона коливається від 16 до 23? С. Статистично річна норма опадів тут складає 50 мм, але в деякі роки дощів взагалі не випадають. Зимою (с червня по жовтень) небо постійно захмарене, часті берегові тумани. В цю пору року підніжжя Анд залиті вологим туманом, який носить місцеву назву «гаруа». Гаруа стимулює ріст низьких злаков і різнотравних ефемерів, які разом складають сімейство, яке зоветься «лома» і використовується як пасовище.
Високогір’я Анд. Кліматичні умови і рослинне покриття гір змінюются в залежності від абсолютної висоти. Середні температури знижуються приблизно на 1,7? зі сходженням на кожні 450 м. Вічні сніги і льодовики покривають вершини понад 5000 м над р.м., а землеробство можливе до 4400 м над р.м. Середні температури в Куско (3380 м над р.м.) коливаються по роках від 8 до 11? С, ночами часто бувають заморозки. На відкритих східних схилах річна норма опадів перевищує 2500 мм, в замкнутих улоговинах вона набагато менша, і складає, наприклад, в Куско, 810 мм. Кількість опадів швидко зменшується на південь, що суттєво впливає на характер рослинності. На півночі і сході країни середня частина андських схилів покрита густим субтропічним гірським лісом, який з висотою поступово змінюється лісом більш помірного кліматичного типу. Серед його порід найціннішим є хіне дерево – джерело хініну. На півдні гірська рослинність утворена в основному посухостійким ковилом, низькотрав’ям і смолистими кущами лепідофіллумом (це сімейство називається «тола»). Дно і нижні частини схилів сухих закритих долин займають кактуси, колючі бобові і листопадні широколисні дерева, тоді як верхню частину схилів покриває «сеха».
Сельва. В зоні вологотропічних лісів на протязі року утримується висока температура, і випадають щедрі дощі. В Ікітос середня температура найхолоднішого місяця 23? С, а найспекотнішого – всего 26? С, при річній нормі опадів 2615 мм. Природна рослинність представлена високим дощовим тропічним лісом, під покровом якого густа тінь практично не дає розвиватися наземному ярусу. З тисяч пород дерев найбільше економічне значення мають акажу (червоне дерево) і цедрела. На погано дренованих ділянках ростуть злаки, а на рихлих пісчаних грунтах і кам’янистих схилах – жорсткі трави і низькі кущі. Знамените “чорне золото” сельви – гевея, що дає каучук. Багато дерев і кущів використовуються для