Реферат на тему:

Париж

План

1 Загальна характеристика

2. Забудова, архітектура і визначні пам'ятки

3. Культура й система освіти.

4. Міське управління, економіка й транспорт

Загальна характеристика

Париж — столиця Франції. Він розташований на берегах р Сени, за 145 км від протоки Ла-Манш, у географічному центрі північної частини Франції Париж — адміністративний, політичний і промисловий центр, у ньому сконцентрована фінансова й торговельна діяльність країни Він є також центром культурного й інтелектуального життя Франції, великим центром міжнародного туризму. Тут розміщені ЮНЕСКО і ще більше 200 міжнародних організацій Свою назву місто одержало від галльського племені паризіїв, що у І ст. до н є заснували тут, біля переправи через ріку, перше поселення Потім римляни побудували тут своє укріплене поселення — Лютецію (на о Сіте) Його згадує Юлій Цезар. Римляни побудували на лівому березі Сени амфітеатр, форум і лазні З III—IV ст. поселення називалося Паризії. Виникнення тут християнської громади пов'язують з ім'ям св. Діонісія (Сен-Дені; приблизно 250 р.) З ім'ям іншої святої, Женев'єви, пов'язана легенда про Атиллу, який пощадив місто заради неї З VI ст. Париж — столиця Франкської держави. Каролінги передають управління містом графам Паризьким, один із яких, Гуго Капет, у 987 р обирається королем держави, що іменується відтепер Францією. У X—XII ст Париж — центр королівського домену, із XII ст. — столиця Франції

Париж займає центральне положення в Паризькому басейні, який з південного сходу на північний захід перетинає р. Сена з численними великими меандрами. У самому центрі міста русло ріки роздвоюється, утворюючи о Сіте, де знаходилося первісне поселення, яке розрослося в сучасне місто Уздовж берегів Сени розташовані історичні будинки та інші об'єкти, що приваблюють увагу туристів. Історичний центр міста оточений невисокими пагорбами з крутими схилами. Найбільшою популярністю користується пагорб Монмартр у правобережній частині міста, що піднімається до 1000 м над рівнем моря На окраїнах знаходяться великі незабудовані території, включаючи Булонський ліс на заході й Венсенський ліс на південному сході. Париж тісно зрісся з передмістям. Утворивши велику міську агломерацію, яка в багатьох місцях облямована лісовими масивами: Сен-Жермен, Рамбуйє, Медон, Сенар, Нотр-Дам і Монморансі

Колись у цих лісах полювали королі й аристократи, а тепер вони є улюбленими місцями відпочинку парижан.

Клімат Парижа м'який і вологий. Узимку температура рідко опускається нижче 0 °С. За рік в середньому буває 180 днів з дощем і мрякою і всього 10 — зі снігом. У Парижі в межах міста, встановлених у середині XIX ст., у 1990 р. проживало 2,2 млн чоловік, а у всій Паризькій агломерації — 9,8 млн чоловік. Це найбільш густонаселений район Франції, шо за кількістю жителів переважає наступну за розмірами Ліонську агломерацію в 7 разів. Хоча Париж займає лише 2 % території країни, у ньому зосереджено 17 % населення Франції і 23 % її міського населення. У період між 1945 і 1970 pp. чисельність населення Парижа швидко зростала, особливо за рахунок міграції з інших районів країни і високої народжуваності в родинах молодих мігрантів. У 1970-ті роки приплив молоді в місто не припинявся, а люди середнього віку, навпаки, його покидали.

На початку 1980-х років чисельність населення самого Парижа скоротилася, у ньому проживали переважно люди похилого віку й іноземці. У деяких ближніх передмістях відбувався відтік населення, а в інших його чисельність збільшувалася вкрай повільно. Прискорення темпів приросту населення відзначалося в більш віддалених передмістях, де поселялися молоді родини з дітьми. Протягом усієї історії Париж притягав іноземців. Раніш сюди з'їжджалися мільйонери, художники, письменники та політичні емігранти. На початку 1980-х років серед іноземців почали переважати низькооплачувані робітники, зайняті в промисловості й будівництві. У цей період 25 % населення самого Парижа і 14 % агломерації складали іммігранти, насамперед з Алжиру, потім Іспанії, Португалії і колишніх французьких колоній у Західній Африці. Унаслідок значного припливу іммігрантів у деяких районах Великого Парижа загострилися житлові проблеми і навіть виникли нетрі, населені біднотою.

Забудова, архітектура і визначні пам'ятки

Стародавній центр Парижа, компактний і за плануванням близький до окружності, займає всього 106 кв. км. Ріст міста відбувався радіально" — від о. Сіте простежується система вулиць і магістралей у формі концентричних кілець, які послідовно з XII по XIX ст. огороджувалися укріпленими валами. Центральна частина Парижа оточена Великими бульварами, прокладеними по лінії валів, у XIV ст. Зовнішні бульвари створювалися уздовж валів XVIII ст. Укріплення 1840— 1845 pp., найбільш віддалені від центру міста і знесені в 1919 p., знаходилися на місці бульвару Периферик — кільцевої автодороги, побудованої після Другої світової війни, яка окреслює межі сучасного міста. У XIX ст. містобудівником бароном Жоржем Оссманом були створені широкі, прямі головні артерії міста — субширотна (зі сходу на захід — вулиці Фобур Сен-Антуан, Сен-Антуан, Ріволі і Єлисейські поля) і субмеридіональна (із півночі на південь — бульвари Страс-бур, Севастополь, Пале і Сен-Мішель). Державні установи концентруються в районі о. Сіте й у західних районах лівобережжя Сени.

У Латинському кварталі, розташованому на південь від Сіте, зосереджені університетські будівлі й видавництва. Ділові офіси, магазини й місця розваг в основному примикають до правобережжя Сени, у центральній і західній частинах Парижа. На східному краї о. Сіте піднімається величний собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі). Він був закладений у 1163 р. і будувався більше 100 років.