Виконавча влада здійснюється президентом разом з державними міністрами. У випадку відсутності глави держави його заміщають перший і другий віце-президенти. Президент призначає і знімає міністрів, координує роботу державних установ і забезпечення суспільного порядку. Він може накласти вето на закони, прийняті парламентом, затверджує закони, призначає і зміщає командуючих поліцейськими силами, офіцерів і губернаторів, керує зовнішньою політикою, повідомляє амністію і т.д. За перевищення повноважень і порушення виборів президентом і віце-президенти, можуть бути усунуті Законодавчою асамблеєю.

Президент і віце-президенти обираються загальним голосуванням на п'ятирічний термін. У 1999 президентом обрана Мирейя Эліса Москосо Родрігес - перша жінка на цій посаді, удова колишнього президента Арнульфо Ариас. Народилася в 1946, допомагала Ариасу у виборчій кампанії 1968 і супроводжувала його в еміграції, вивчала економіку і дизайн. Наприкінці 1980-х повернулася в Панаму, у 1991 була обрана головою Арнульфистской партії, 1994 і 1999 висувала свою кандидатуру на президентських виборах.

У судову систему країни входять Верховний суд, трибунали й інші суди. Члени Верховного суду висуваються урядом і затверджуються парламентом на десятилітній термін. Існують також п'ять апеляційних судів, а нижчою судовою інстанцією являються муніципальні суди.

Панама складається з дев'ятьох провінцій (Дарен, Панама, Колон, Кокле, Эррера, Лос-Сантос, Верагуас, Бокас-дель-Торо, Чирики) і індійської території Сан-Блас. Губернатори провінцій і муніципальних улад призначаються президентом.

Місцеві органи влади. Панама складається з дев'яти провінцій (Дарьен, Панама, Колон, Кокле, Эррера, Лос-Сантос, Верагуас, Бокас-дель-Торо, Чирики) і територій Сан-Блас. Губернатори провінцій призначаються президентом; регіональних законодавчих органів не існує. На місцях обираються муніципальні ради і мери.

Економіка. У 2002 внутрішній валовий продукт Панами склав 18.06 млрд. дол. або 6200 дол. у перерахуванні на душу населення. Це найвищий показник серед країн Центральної Америки.

Протягом 1970-х ВВП Панами щорічно збільшувався приблизно на 6%, за винятком періоду 1972-1976. У 1980-1986 щорічний економічний ріст становив 2,7%, що в цілому відповідало приростові населення країни. ДО 2002 цей показник знизився до 0,7%. ВВП Панами став виявляти ознаки росту з обранням президентом економіста і підприємця Эрнесто Переса Бальядареса в 1994. Зберігається і високий рівень безробіття - 16% працездатного населення. Головна причина економічних труднощів Панами складається в необхідності виплачувати високі відсотки по зовнішніх боргах.

Економіка Панами орієнтована переважно на обслуговування міжнародного транзиту. Така орієнтація визначилася ще в ранній колоніальний період, коли місцеві жителі постачали продовольством і товарами експедиції конкістадорів і потоки колоністів, що перетинали перешийок. Через Панаму перевозилося перуанське золото і срібло в Іспанію і каліфорнійське золото в Нью-Йорк. Після будівництва Панамського каналу центром економічного розвитку країни стала зона каналу, що знаходилася під контролем США. Однак до 1979 Панама одержувала дуже незначну частку прибутків, оскільки зона каналу жила головним чином за рахунок безмитних товарів, імпортованих зі США, а панамські громадяни трудилися в зоні на низькооплачуваних роботах. Нові угоди між США і Панамою, підписані в 1977 і вступили в дію в 1979, передбачали ліквідацію північноамериканського анклаву (зони каналу) і значне збільшення доходів Панами.

Починаючи із 1950-х років з ініціативи уряду Панама стала розширювати сферу своїх послуг. У 1953 у портовому м. Колон була створена зона вільної торгівлі, де іноземні компанії могли безмитно користуватися пакгаузами для транзитних вантажів і іншого роду послугами. До початку 1980-х років Колон перетворився в одну з найбільших та найкрупніших зон вільної торгівлі, уступаючи лише Гонконгу, і став другим за значенням джерелом прибутків Панами. Тут займалися підприємницькою діяльністю більш 350 фірм, здебільшого північноамериканських. Завдяки прийнятому в 1970 новому пакетові законів про банківську діяльність до початку 1980-х років Панама стала шостою по величині світовим фінансовим центром.

Міста Панама і Колон, що стали центрами обслуговування міжнародного транзиту, поглинають половину всієї робочої сили країни і дають 2/3 ВВП. У місті Панама зосереджена обробна промисловість. Із середини 1970-х років панамський уряд стало заохочувати розвиток національної індустрії; у 1976 для залучення приватних інвестицій у промисловість була заснована фінансова корпорація. Однак, незважаючи на всі заходи, до 1999 промислова продукція Панами не перевищувала 17% ВВП. У цей час сільське господарство, у якому було зайнято 28% працездатного населення, забезпечувало 7% ВВП. Хоча в 1960-1970-і роки частка сільського господарства в економіці країни неухильно скорочувалася, у 1983 воно приносило 54% експортних доходів .До 2002 експортні доходи склали 5,8 млрд. дол. США.

Сільське господарство. Майже половина панамських селян користується державними землями, займаючись підсічно - огневим землеробством. Очистивши ділянку лісу, вони обробляють його два-три сезону, а потім залишають на кілька років, поки не відновиться родючість ґрунту. Селяни вирощують для власного споживання рис, кукурудзу, цукровий очерет, боби і банани.
Від цих дрібних господарств разюче відрізняються великі плантації в провінції Чирики, самій плодючій сільськогосподарській зоні країни. Тут вирощується головна експортна культура країни - банани. Здебільшого плантації належать "Чирики ленд компані", дочірньої компанії північноамериканської "Юнайтед брендс", третьому по величині роботодавцеві в Панамі. Спочатку компанія заснувала бананові плантації в провінції Бокас-дель-Торо на Атлантичному узбережжі, але коли виявилося, що місцеві банани піддаються грибкові (названому "Панамською хворобою"), вона перемістила плантації на тихоокеанське узбережжя. У 1960-і роки, після того, як були виведені хворобостійкі сорти бананів і вироблені ефективні засоби боротьби з грибком, з'явилася можливість відродити плантації на атлантичному узбережжі. Виробництво бананів стало зростати й у 1986 досягло 1,1 млн. т (у 1960 - 439 тис. т), хоча окремі погодні