Рибальство в основному прибережне.

Промисловість

Від колоніального періоду Пакистану дісталося кілька десятків невеликих текстильних фабрик, цукрових заводів, млинів, механічних майстерень. За роки незалежності силами національного приватного і державного капіталу було створено порівняно значну легку промисловість і закладено основи важкої промисловості. Середньорічні темпи приросту перевищили 10% у фабрично-заводській промисловості.

Добувна промисловість і енергетика.

Гірничовидобувна промисловість дає всього 0,5% ВНП. Найбільше значення має видобуток природного газу, на частку якого припадає 35% споживаної енергії.

Основні газопромисли пов'язані трубопроводами з великими промисловими центрами. Видобуток нафти (район Дхуліян), яку переробляють на заводі в Равалпінді, задовольняє лише 15% потреб країни, нафтопереробні заводи в Карачі працюють на імпортній нафті.

У невеликій кількості добують вугілля, кам'яну сіль (Соляний хребет), гіпс (Сибі), а також хроміти (район Хіндубаг), що йдуть переважно на експорт.

Енергетика

Енергетика - одне з слабких місць економіки, незважаючи на високу потужність електростанцій. Перша атомна електростанція знаходиться поблизу Карачі (132 Мвт). Велику частину електроенергії дають ГЕС в системі р. Інд, з яких найбільшими є Мангла (300 Мвт), Малаканд, Расул, Тарбела.

Обробна промисловість.

У харчовій промисловості значне місце належить цукровому виробництву. До середини 1974 було 24 цукрових заводи, в основному в Пенджабі, Сінді, які переробляли близько 1/3 врожаю цукрової тростини, решта йде на ремісниче виробництво коричневого цукру.

Хімічна промисловість

Хімічна промисловість орієнтована переважно на обслуговування сільського господарства. Виробництво хімічних добрив задовольняє більше ніж половину потреб сільського господарства країни. Розвинута цементна промисловість. Є декілька заводів гумотехнічних виробів, скляних та інш.

Транспорт.

Залізниці, що належать державі - важливий вид транспорту. До 1974 р. їх довжина станови - 8810 км.

Головна магістраль пролягла по долині Інду і з'єднує провідні промислові центри з морським портом Карачі.

Мережа автомобільних доріг понад 35 тис. км, у тому числі вищого класу - 19 тис. км.

Швидко зростають автомобільні вантажні перевезення. Зовнішні зв'язки здійснюються в основному морем.

Національний торговий флот, націоналізований в 1974 році, не забезпечує потреб країни. Велика частина морських перевезень здійснюється іноземними судноплавними компаніями. Вантажооборот порту Карачі 10,5 млн. т. Швидко збільшуються внутрішні і міжнародні авіаційні перевезення; функціонує пакистанська авіакомпанія. Карачі - великий аеропорт міжнародного значення.

Основні економічні показники:

річний доход на душу населення - 429 доларів США; ВВП - понад 40 млрд. дол. США; за підсумками 1997/1998 фінансового року темпи приросту ВВП становили близько 5,4%.

Зовнішній борг перевищує 27 млрд. дол. США. Зовнішньоторговельний дефіцит становить 1,5 млрд. дол. США. Пакистан входить в число найактивніших позичальників міжнародних фінансових організацій (щороку близько 2 млрд. дол.). Найбільшим джерелом зовнішніх позик є Консорціум з допомоги Пакистану (об'єднує ряд західних держав і міжнародних фінансових організацій).

Щорічний держбюджет становить близько 15 млрд. дол. (дефіцит 4,7%). На поточні непродуктивні витрати щорічно витрачається близько 80% бюджетних асигнувань, у т.ч. на оборону - 24% (3 млрд. дол.). Останнім часом економіка переживає період інтенсивного переходу від держрегулювання до розгортання процесів, орієнтованих на вільний ринок. Зростає роль великих фінансово-промислових груп.

Промисловість забезпечує менше ніж третину ВВП. Відносно розвинуті: текстильна, шкіряна, харчова, хімічна, цементна, сталеливарна, нафтопереробна, газова та інші галузі. Виробництво електроенергії, сталі, нафти і нафтопродуктів, а також добривнині зосереджене в основному в держсекторі (близько 50% промислової продукції).

Для зовнішньої торгівлі, обсяг якої коливається до 12 млрд. дол., характерний хронічний дефіцит.

Експортуються бавовна, рис, риба і рибопродукти, бавовняні тканини, спортивні товари, килими, шкіра і шкіргалантерея, одяг тощо.

Імпорт: нафта і нафтопродукти, промислова сировина і обладнання, рослинні масла, чай, хімікати, добрива тощо.

Провідні торговельні партнери: Японія, Саудівська Аравія, США, Великобританія, ФРН, Південна Корея.