Реферат на тему:
Озимі зернові культури. Технологія вирощування
Місце зернових у сівозміні.
Пшениця вибаглива до попередників і знижує врожайність при повторному вирощувані на 15-20, а при сівбі третій рік підряд — на 30-35% і більше. При беззмінному вирощуванні врожайність знижується навіть при внесенні додаткової кількості добрив. Основна причина цього — прогресуюче поширення хвороб, шкідників і бур`янів. Пшеницю не слід розміщувати не лише після пшениці, але й після інших злакових хлібних культур (крім кукурудзи), які мають спільних збудників хвороб, шкідників і бур`яни. Всі попередники повинні бути надійними щодо нагромадження достатньої кількості продуктивної вологи на початок сівби ?не менше 10 мм в 10-сантиметровому шарі ґрунту?. Ці культури повинні рано звільняти поле й не висушувати ґрунт на велику глибину. Добрими парозаймаючими культурами є вирощувані на зелений корм озимі жито, пшениця, тритікале, вико- і горохо-вівсяні сумішки, еспарцет на один укіс, кукурудза, яку збирають до викидання волоті, а також інші культури, які збирають не пізніше червня. Добрі попередники — горох, сочевиця, чина. В богарних умовах не слід висівати після сорго, суданської трави, соняшнику, кукурудзи на зерно, трав другого-третього року використання.
У Лісостепу пшеницю необхідно розміщувати в полях зайнятих парів посівами на зелений корм і сіно, після конюшини на один укіс, гороху, сочевиці, чини, ранньої картоплі раннього споживання, кукурудзи на ранній силос, зібраної у фазі молочно-воскової стиглості не пізніше 20 днів до настання оптимальних строків сівби, а в посушливій південно-східній частині — також після чистих парів.
Інтенсивні сильні й ціні сорти пшениці вибагливіші до попередників. Тому кращі попередники ?чисті та зайняті пари, зернобобові культури? потрібно відводити для їх вирощування. В регіонах із достатньою кількістю опадів у липні, серпні й вересні доцільно після збирання ранніх культур лущити поле і висівати сидерати ?редька, гірчиця?, але не пізніше як за 20 днів до настання оптимальних строків сівби пшениці.
Кращими для жита є ті самі попередники, що й для пшениці. Але якщо в господарстві вирощують пшеницю і жито, то найкращі з них відводять під пшеницю, бо після гірших попередників жито менше знижує врожайність, ніж пшениця. Жито менше реагує на повторні посіви порівняно з пшеницею. Тому на піщаних ґрунтах іноді доводиться висівати почергово люпин і жито.
Добрі попередники для тритікале — чисті й зайняті пари, багаторічні бобові трави, рання картопля, кукурудза на силос, горох та інші зернобобові, льон, гречка. На родючих ґрунтах урожайність тритікале вища, ніж жита, а на бідних і після гірших попередників — навпаки — вища, ніж пшениці.
Кращими попередниками для озимого ячменю є чисті від бур’янів поля після кукурудзи на силос, картоплі, зернових бобових, гречки. По кращих попередниках для озимих культур за достатнього зволоження він може поступатися урожайністю пшениці, а після гірших — переважає її.
Обробіток ґрунту повинен диференціюватися залежно від ґрунтової зони, попередників, типу забур`янення, вологозабезпеченості, часу збирання попередника. Підготовку ґрунту слід починати без розриву в часі після збирання попередника. Потрібно пам`ятати, що утримання поля чистим від бур`янів і сходів падалиці від збирання попередника до сівби озимих зернових культур — важливий захід боротьби з багатьма шкідниками пшениці та хворобами.
Після стерньових попередників, якщо переважають однорічні бур`яни, поле двічі дискують лущильниками на глибину 6-8 і 8-10 см. Якщо переважають багаторічні бур`яни, перше лущення проводять на глибину 8-10, друге, а по можливості й третє — на глибину 10-12 і 12-14 см, використовуючи знаряддя КПШ-9, КПЭ-3.8, ОПТ-3-5, КТС-10 або чизельний культиватор ЧКУ-4, обладнаний стрілчастими лапами. Через два тижні після останнього лущення, коли проростуть бур`яни, проводять глибоку оранку на 28-30 см або глибокий плоскорізний обробіток. Окультурені, чисті від багаторічних бур`янів поля орють на 20-22 см. У посушливих, ерозійно небезпечних умовах після соняшника проводять безполицевий обробіток плугами ПЛН-6-35 або іншим, обладнаними безполицевими корпусами КБ-35, КБЯ-30-35.
Весною обробіток чорного пару починають із "закриття" вологи боронами БЗСС-1.0, БЗТС-1.0 в 1-2 сліди. Протягом весни і літа проводять різноглибинний обробіток, який забезпечував би максимальне збереження вологи і знищення бур`янів. Після закриття вологи, коли з`являться сходи бур`янів, проводять культивацію культиваторами КШП-8, КЗБ-21, КПЭ-9 на глибину 10-12 см, а на забур`янених багаторічними бур`янами полях — на глибину 12-14 см з одночасним боронуванням. Наступні культивації проводять у міру появи бур`янів із поступовим зменшенням глибини на 1-2 см. Не слід зловживати частими культиваціями. Потрібно максимально застосовувати боронування широкозахватними агрегатами, особливо якщо немає багаторічних бур`янів, проводячи боронування тоді, коли проростки бур`янів знаходяться в стадії "білої ниточки" під поверхнею ґрунту. Борони незрізаними ребрами спрямовують вперед по ходу агрегату. Якщо поле забур`янене багаторічними бур`янами, щоб зменшити втрати вологи, доцільно до мінімуму звести кількість культивацій та боронувань, обробивши поле гербіцидами.
Якщо перед збиранням парозаймаючої культури і сівбою озимої пшениці ?або іншої озимої культури? достатньо часу, а в шарі ґрунту 0-20 см містить не менше 20 мм доступної рослинам вологи, то врожайність пшениці мало залежить від способу обробітку ґрунту за умови, якщо останнім створюється ущільнений підпосівний і дрібногрудочкуватий посівний шар з агрегатами не більше 3 см у діаметрі.
В умовах достатнього зволоження після культур, які рано збирають, після лущення стерні проводять оранку плугами з передплужниками в агрегаті з секціями кільчасто-шпорових котків і боронами. Глибина оранки — 20-22 см, а після багаторічних трав — 25-27 см. На дерново-підзолистих ґрунтах орють на