Норми мінеральних добрив слід розраховувати залежно від родючості ґрунту та потреби елементів живлення на формування запланованої врожайності за формулою:

Д=(Уп*в-ПГ3*КГ3-Д0*С0*К0):Км, де

Д — норма азоту, фосфору або калію, кг/га;

Уп — планована урожайність, ц/га;

в — винос елемента живлення на 1 ц зерна з відповідною кількістю соломи, кг/га;

ПГ3 — ґрунтові запаси доступної форми елемента живлення, які розраховують за формулою:

ПГ3=h*n*A, де h — глибина розрахункового шару ґрунту, 20 см; n — вміст, мг на 100г ґрунту елемента в ґрунті за картограмою або щойно зробленими аналізами, А — об`ємна маса ґрунту, г/см?;

КГ3 — коефіцієнт засвоювання елемента живлення з ґрунтових запасів;

До — доза внесення органічних добрив, т/га;.

Со — вміст елемента живлення в 1 т органічних добрив, кг/т;

Ко — коефіцієнт використання елемента живлення з органічних добрив;

Км — коефіцієнт використання елемента живлення з мінеральних добрив ?табл.5.3?;

5.3. Вихідні дані для розрахунку доз мінеральних добрив під озиму пшеницю

Жито

добре реагує на органічні, сидеральні та мінеральні добрива. На підзолистих ґрунтах під основний обробіток ґрунту потрібно вносити по 30-40 т, на сірих лісових — по 20-25 т/га гною або гнойових компостів. У районах достатнього зволоження на низькородючих ґрунтах доцільно висівати післяукісно люпин або капустяні культури на зелене добриво.

Мінеральні добрива розраховують на плановану врожайність, як і під пшеницю. Система їх використання така: фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, залишаючи лише Р10-15 для внесення в рядки під час сівби. На бідних ґрунтах під передпосівну культивацію дають по 30 кг азоту. Останню розрахункову дозу азоту використовують у першому ?якщо доза не перевищує 60 кг/га? або в першому і другому підживленнях ?на початку відростання рослин весною і на початку виходу рослин у трубку?.

Тритікале

добре реагує на внесення органічних та мінеральних добрив. Пряма дія органічних добрив мало переважає післядію. Органічні добрива ( в Лісостепу 20-25 т/га) слід вносити під основний обробіток ґрунту або під попередню культуру. Середні дози мінеральних добрив в Лісостепу, N80P60K60 — на Поліссі. Але краще розраховувати дози мінеральних добрив за плановою урожайністю і запасами елементів живлення в ґрунті.

Якщо вносять органічні добрива або були застосовані добрива під попередню культуру, тоді потрібно враховувати її післядію. Розраховану норму добрив використовують так. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту залишивши P10, — або NPK по 7,5-12,5 кг/га в рядки під час сівби. Якщо норма азоту не перевищує 60 кг/га тоді її вносять у першому ранньовесняному підживленні; якщо норма більша, то її ділять порівну для першого й другого підживлень, а якщо рослини добре розкущені, то на друге підживлення залишають більшу частину азоту.

Ячмінь

дуже реагує на внесення органічних і мінеральних добрив та їхню післядію. Якщо попередня культура одержувала високі дози органічних добрив, то нерідко для ячменю достатньо післядії. Але, якщо під попередники добрива застосовували у малих помірних кількостях, тоді слід вносити і під ячмінь. Норми добрив розраховують балансовим методом, як описано для озимої пшениці та тритікале, або користуються середніми рекомендованими, які уточнюють через поправочні коефіцієнти на забезпеченість ґрунту елементами живлення. Безпосередньо під ячмінь органічні добрива не вносять, а дають їх під попередник. Під ячмінь у південних регіонах після кращих попередників середніми дозами є N40P40K40, після гірших — N60P60K60, в Лісостепу на чорноземах опідзолених і темно-сірих лісових — N30-45P40-50K40-50, на світло-сірих — N45-60P45-60K45-60, у західних областях на дерново-підзолистих ґрунтах — N60-90P40-60K40-60. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту та в рядки під час сівби, азотні — окремими дозами: після гірших попередників N30 під передпосівну культивацію, останню кількість — у ранньовесняне підживлення, після кращих попередників — у весняному підживленні.

Вибір сорту.

Сучасні сорти озимих культур характеризуються високим біологічним потенціалом продуктивності, проте реалізація його у виробничих умовах досить низька. Сорти з високою потенційною продуктивністю більшою мірою "сканують" нерівномірний розподіл абіотичних і біотичних факторів середовища, тому потребують повного технологічного забезпечення для одержання стабільних урожаїв (Жученко А.А.). Вирішуючи питання вирощування культур, потрібно обов`язково ознайомитись із біотехнологічною характеристикою сортів, рекомендованих для зони. Щоб знизити ризик, для вирощування необхідно вибрати 2-3 або 3-4 (залежно від розмірів посівних площ) сорти різні за скоростиглістю та реакцією на умови вирощування. Такий підхід дасть змогу краще використати попередники, рельєф, погодні умови року.

Нині зареєстровані для вирощування понад 65 сортів озимої м`якої пшениці. З них сильні сорти: Донецька 46, Знахідка одеська (С), Київська 8 (ЛП), Київська остиста (ЛП), Коломак 3 (СЛП), Коломак 5(Л), Красуня одеська (СЛ), Лада одеська (СЛП), Одеська 161?СЛП?, Одеська 162?СЛ?, Одеська 267 ?СЛ?, Тіра ?СЛП?; сорти: Вікторія одеська ?Л?, Миронівська 33, Миронівська 65, Миронівська 66, Миронівська 27, Мирхад, Поліська 90, Порада, Херсонська 86, Циганка, Донська напівкарликова, Струмок, Крижинка, Харківська 105, Ятрань 60.

Сорти жита: Інтенсивне 95 ?П?, Богуславка ?СЛП?, Боротьба ?СЛП?, Верхняцьке 94 ?Л?, Воля ?П?, Київське 86 ?Л?, Київське 90 ?ЛП?, Київське 93 ?Л?, Ніка ?П?, Паллада ?ЛП?, Нива ?СЛ?, Харківське за номерами 55?СП?, 78 ?СЛП?, 88?СЛ?, 95 ?С?, 98 ?СЛП?, Інтенсивне 99 ( ЛП). З тетраплойдних сортів рекомендовані Верасень ?ЛП?, Древлянське ?ЛП?, Пуховчанка ?ЛП?.

В Україні зареєстровано понад 10 сортів зернового тритікале, це, зокрема, АДМ 5 (С), АДМ 4 (СЛП), АДМ 11 (Л), АДМ 8 (П), АДМ 2 (ЛП), Амфідиплоїд 15 (Л), Амфідиплоїд 3/5 (СЛП), Амфідиплоїд 42 (ЛП), Амфідиплоїд 52 (ЛП), Зеніт одеський (СЛП), Київське раннє (ЛП), Поліський 7(Л), Сувенір (Л).

У реєстр сортів України занесено 25 сортів озимого ячменю: Бемір 2 (ЛП),Буран