Масову норму висіву ?М, кг/га? визначають, враховуючи поштучну ?Н, млн./га?, масу 1000 насінин ?А, г?, яка наведена в таблиці 5,4, чистоту насіння ?Ч, %? і лабораторну схожість ?С, %? за формулою:

М=104*H*A:C:Ч

5.4. Маса 1000 зерен

Середньою нормою в Лісостепу є 5-5,5 млн. лабораторно схожих насінин на 1 га. Норми слід диференціювати залежно від біологічних особливостей сорту, крупності насіння, зволоження, забур’яненості поля та родючості ґрунту.

Глибина загортання насіння на структурних ґрунтах легкого механічного складу при достатньому зволоженні — 4-5 см. За посушливої погоди і на легких ґрунтах 5-6 см, а в зоні недостатнього зволоження її збільшують до 8 см. На важких ґрунтах і в умовах перезволоження — зменшують до 3 см.

Встановлюючи глибину сівби, потрібно враховувати, що з її збільшенням у тритікале більше, ніж у пшениці, знижується схожість насіння. За достатнього зволоження ґрунту глибина сівби повинна бути близько 4 см і за несприятливої погоди — 5-6 см на легких ґрунтах . Посівне ложе має бути ущільненим.

Догляд за посівами.

Якщо під час сівби стоїть суха погода, або сівба проведена в недостатньо ущільнений ґрунт та за недостатньої вологості посівного шару, зразу після сівби поле слід закоткувати кільчасто-шпоровими котками.

Максимальна врожайність пшениці досягається, коли на час збирання на кожному квадратному метрі посіву є 450-600 неуражених, добре розвинених продуктивних пагонів. Цієї мети досягають встановленням оптимальної норми висіву і здійсненням заходів щодо догляду за посівами, спрямованих на боротьбу з бур`янами, хворобами, шкідниками, виляганням посівів.

Ефективність боротьби з бур`янами повинна максимально досягатися високоякісним обробітком ґрунту, а також встановленням оптимальних норм висіву і строків сівби. Якщо агротехнічні заходи виявляються недостатніми, то боротьбу з бур’янами завершують за допомогою гербіцидів. Найкращий строк їх застосування — фаза весняного кущення. Інші гербіциди із тривалішим строком використання. На посівах пшениці застосовують такі гербіциди: проти однорічних двосім`ядольних бур`янів — агрітокс, 50%-й в.р. ?1,4-2,3 л/га?, базагран, 48%-й в.р. ?2-4 л/га?, банвел 4С, 48%-й ?0,15-0,5 л/га?, бюктрил-Д, 45%-й к.е. ?1,5-1,75 л/га?, гранстар, 75%-й с.т.с.?20-25 г/га?, гроділ, 75%-й в.д.г. ?20 г/га?, діален С, 40%-й в.р. ?1,9-2,5 л/га?, сатіс, 18%-й з.п.?100-150 г/га?, парднер, 22,5%-й к.е. ?1-1,5 л/га?, сіс 67 Мексім, 66%-й в.р.?3-4,5 л/га?, хармоні, 75%-й с.т.с. ?40-65 г/га?; проти однорічних та деяких багаторічних двосім`ядольних — гліфоган, 48%-й в.р. ?3 л/га?, 2.4Д-аміна сіль 82,5%-й в.р. ?0,8-1,2 л/га?, дезормон, 72%-й в.р. ?0,8-1,4 л/га?, дікопур Ф, 72%-й в.р. ?0,8-1,2 л/га?, кросс, 16,4%-й в.р.?100-150 мл/га?, лонтрел-300, 30%-й в.р. ?0,16-0,66 л/га?, метофен, 60%-й в.р. ?1,3-1,7 л/га?, старане, 20%-й к.е. ?0,75-1,0 л/га?, фенагон, 42%-й к.е. ?0,7-0,9 л/га?, чісталан, 40% к.е. ?0,75-1,0 л/га?; проти однорічних двосім`ядольних та однорічних злакових: дікуран-форте, 80%-й з.п. ?1,5-2,0 кг/га?, дозанекс, 80%-й з.п. ?3,0-5,0 кг/га?, ковбой, 40%-й в.р. ?125-190 мл/га?, рейсер, 25%-й к.е. ?1,0-2,0 л/га?; проти однорічних злакових: ілоксан, 28,4 %-й к.е. ?2,5-3 л/га?, пума-супер, 7,5%-й е.н.в. ?0,8-1,0 л/га?.

Жито більш конкурентоспроможне проти бур’янів. Тому потреба у застосуванні гербіцидів на його посівах виникає рідше. За якісної підготовки ґрунту до сівби воно здатне пригнічувати такі агресивні бур`яни як пирій повзучий та осот рожевий. Якщо ж виникає потреба в хімічній боротьбі, то використовують ті ж самі гербіциди, у ті ж строки і в тих же дозах.

Весною, на початку відростання рослин ячменю, проводять підживлення азотними добривами N30-45, обробляють гербіцидами, а при прогнозі вилягання посівів — на початку виходу рослин у трубку — розчином цикоцелю (3 кг д.р./га).

Якщо посіви забур’янені, під час весняного кущення їх обробляють розчином гербіциду або комбінацією гербіцидів, використовуючи гранстар, 75%-й с.т.с. (20-25 г/га), дікопур МУПА, 75%-й в.р. (1,0-1,5 л/га), ковбой, 40%-й в.р. (125-190 мл/га), оксазон, 48%-й в.р. (2-4 л/га).

При ознаках захворювання на борошнисту росу, іржу, гельміноспоріоз, чорний бактеріоз посіви обприскують фунгіцидами. У разі збігання строків обробки готують бакові суміші, якщо застосовувані препарати змішуються без зміни їхніх властивостей.

Шкідники. Висіяне насіння, проростки, підземні органи молодих рослин, надземні органи ?листки, стебла, колос і зернівка? пошкоджують шкідники, внаслідок чого знижується врожайність. Найбільшої шкоди посівам озимої пшениці та інших озимих хлібів завдають личинки і жуки хлібної жужелиці, дротяники й несправжні дротяники, підгризаючі совки, гессенська, шведська, озима, пшенична, опоміза та мінуюча мухи, цикадки, злакові попелиці, зеленеочка, трипси, злакова листовійка, хлібні пильщики, шкідлива черепашка та інші гостроголові й клопи — щитники.

Важливим заходом боротьби із шкідниками є утримання поля в чистому від бур`янів і сходів падалиці попередника стані весь період від збирання попередника до сівби пшениці.

При чисельності ґрунтових шкідників вище економічного порога шкодочинності велике значення має передпосівна обробка насіння інсектицидами під час його протруювання, а також внесення при сівбі у ґрунт збагаченого інсектицидом гранульованого суперфосфату в формі гранульованого 5%-го базудину ?50 кг/га?, волатону 5%-го ?50 кг/га?, 1,8%-го фосфаміду ?50-75 кг/га?.

Щоб запобігти пошкодженню посівів гессенською, шведською, озимою, пшеничною, опомізою мухами, цикадками, а також хлібною жужелицею та іншими ґрунтовими шкідниками, у фазі сходів при температурі вище 12 0С, коли шкідники ведуть активний спосіб життя, слід провести крайове обприскування, а якщо літ шкідників не припиниться, то суцільне обприскування поля інсектицидами (Бі-58 новий 1,5 л/га),