Реферат на тему:

Овочівництво закритого ґрунту

1. Агротехніка культур у закритому ґрунті

2. Технологія вирощування огірків

3. Технологія вирощування помідорів

4. Технологія вирощування баклажан

5. Технологія вирощування перцю

6. Вирощування розсади для відкритого ґрунту

1. Агротехніка культур у закритому ґрунті

Вирощування розсади.

Для запобігання ураження розсади шкідниками і хворобами потрібно вирощувати її у окремих приміщеннях, які називаються розсадними відділеннями. Вони відрізняються від виробничих приміщень більш потужною системою підгрунтового обігріву, наявністю обладнання для досвічування розсади, та механізації усіх процесів з її вирощування. Розсадні відділення обладнуються установками для автоматичного регулювання температурного режиму. Розташовують ці приміщення у крайній частині теплиці. Під час вирощування розсади для запобігання занесенню інфекції вхід до них роблять з вулиці, обмежуючи прохід усіх сторонніх осіб, перед дверима кладуть дезінфікуючу підстилку, робітники працюють у білих халатах та спецвзутті. До початку експлуатації субстрати, конструкції та інвентар дезінфікують (найчастіше формаліном) та вибілюють. Як правило, розсадне відділення займає приблизно 8-10% площі теплиць. Після висаджування розсади на постійне місце воно використовується як звичайне тепличне приміщення.

Технологія вирощування розсади включає виконання трьох процесів: підготовки та висіву насіння, пікірування у фазі 1-2 справжніх листків та пересаджування на постійне місце.

Нині більшість фірм-виробників реалізує насіння вже підготовлене до сівби, тому потреба в його обробці часто відпадає.

Сівба насіння.

Розсаду огірків вирощують у торфових горщечках або кубиках, торфоблоках промислового виробництва, іноді — у насипних горщиках з поліетиленових матеріалів, які засипають поживною сумішшю з перегноєм, польовою або дерновою землею, тирсою з додаванням добрив та мікроелементів. Термін сівби огірків для областей IV світлової зони — 20-25 листопада. Розсаду слід вирощувати без пікірування сіянців. Перед сівбою безпосередньо в кубики або горщечки поживну суміш поливають так, щоб вологість була на рівні 80-85% НВ. Насіння в них загортають односантиметровим шаром суміші, після чого горщечки ставлять на нову поліетиленову плівку, розкладену на поверхні ґрунту теплиць і зверху також укривають плівкою. Нижня плівка запобігає ураженню розсади інфекціями, ізолюючи її від ґрунту, а верхня забезпечує стабільність параметрів мікроклімату. Її знімають після появи сходів, розсаду трохи зволожують. Якщо запізнитися з поливом, сім’ядолі проростків будуть погано звільнюватися від насіннєвої оболонки. До появи сходів температуру підтримують на рівні 25-27°С, тоді вони з’являються на 2-3 добу.

Насіння помідорів висівають наприкінці листопада — на початку грудня в касети або розсадні адсорбуючі пігулки, схема розміщення яких — 5?5 см, на глибину 1-1,5 см. Для сівби баклажана, який порівняно із перцем та помідором гірше переносить пересаджування, краще використовувати абсорбуючі розсадні пігулки. Вони містять у своєму складі доломітовий кальцит, що регулює кислотність субстрату (рН 6-7), та мікроелементи для рівномірного росту рослин. Пігулки розкладають на чисту ретельно вирівняну робочу поверхню через кожні 5 см і поливають з розрахунку 50 мл води на одну пігулку. Протягом кількох хвилин вони збільшуються в розмірі. При сівбі в пігулку кладуть одну насінину і загортають на глибині 1-1,5 см. Для створення постійних режимів температури та вологості повітря на висоті 5 см над пігулками натягують поліетиленову плівку, знімаючи її під час поливів-обприскувань.

Післясходовий догляд

Сходи огірків, які з’явилися на 5 день і пізніше, а також з виродливими сім’ядольними листками вибраковують. Для боротьби із ВТМ (вірусом тютюнової мозаїки) доцільно через 5-7 днів після появи сходів провести позакореневе підживлення 0,01% розчином борної кислоти (30-40 л на 1000 м2) або знежиреним молоком. Такі ж результати дає обробка їх послабленим штамом ВТМ, крім гібридів, стійких до нього.

Після появи сходів температуру повітря на 2-3 дні знижують до 17...18°С. Це запобігає витягуванню рослин, вони краще розвивають кореневу систему. Відтоді ж починають досвічування рослин опромінювачами типу ОТ-400 з лампами ДРЛФ-400. Перші три доби лампи не вимикають цілодобово, надалі 10-12 днів досвічують по 16 годин на добу, наступні 10-12 днів — по 14 годин, а потім — по 12. Розміщують їх на різній висоті і за різними схемами залежно від фази розвитку розсади. Спочатку лампи підвішують у два ряди на висоті 90 см від поверхні, де знаходяться сіянці, надалі можна піднімати їх до висоти шпалери. Питома потужність має становити 240 Вт/м2. Нині відомі більш ефективні дзеркальні натрієві лампи Reflux з рефлектором у вигляді вигнутого конусу. Ними забезпечується вищий рівень освітлення за зниження мінімального питомого навантаження. Розсада при досвічуванні цими лампами готова до висаджування на 10-12 днів раніше, порівняно із використанням ламп типу ДРЛФ. За день до висаджування проводять полив і вимикають лампи.

Після змикання листків (на 12-14 день після сходів) рослини починають затінювати одна одну, тому потрібно провести розстановку розсади — зменшення густоти стояння. Для огірків у фазі 2-3 листків її зменшують з 100 до 25-30 рослин на 1м2, а 5-6 листків — 12-14 на 1 м2. Для покращення освітлення розсади на поверхню горщечків насипають субстрат з високою рефлекторною здатністю — вермикуліт (до 5%). Для помідорів, перцю, баклажанів досвічування проводять в такому режимі: з початку проростання — цілодобово, за 2 тижні до висаджування — по 12 годин. При пікіруванні підсім’ядольне коліно намагаються заглибити, залишаючи листки на висоті 1-1,5 см над рівнем субстрату.

Режим мікроклімату при вирощуванні розсади наступний: температура повітря у сонячні дні плюс 21...23°С, у хмарні — 19...20°С, вночі — 18...19°С, температура субстрату — 22...23°С, відносна вологість повітря — 70-75%. Для партенокарпічних сортів — температура на 1...2°С нижча.