Розсаду помідора у фазі першого справжнього листка пікірують у горщечки розміром 15X10 см об’ємом 1-1,2 л . Режим досвічування — на рівні 6000-7000 люкс спочатку по 14, а за два тижні до висаджування — по 12 годин на добу (1 лампа на 2,5 м2). Оптимальний режим досвічування розсади — переважно короткохвильове синьо-фіолетове випромінювання, а загальне — на рівні 17-23 тис. люкс. При освітленні нижче цієї межі рослини різко знижують врожай, а при менш ніж 5 тис. люкс не цвітуть. При цьому концентрацію вуглекислого газу збільшують до 0,15-0,20%. Розстановку розсади проводять у шаховому порядку в фазі третього справжнього листка з розрахунку 23-24 рослини на 1 м2.

Сіянці баклажана після утворення першого справжнього листка пікірують в горщечки з торфом об’ємом 1-1,2 л . Протягом розсадного періоду температуру повітря підтримують на рівні 24-26°С в сонячні дні, 20-22°С в похмурі, та 18-19°С вночі, субстрату — 23-25°С. В цей період вологість повітря підтримують на рівні 60-65%. Оптимальна вологість розсадної суміші для баклажана — 75%. Не можна допускати її підсушування до 62%, тому що рослини почнуть в’янути, однак не слід і перезволожувати вище 80% — коренева система розвивається слабкою. В цей період не допускається навіть полив центральної доріжки. Полив розсади проводять обприскуванням або безпосередньо в горщечках, не допускаючи її перезволоження. В день висаджування на постійне місце вимикають лампи досвічування, вибраковують рослини з супротивним розташуванням листків, виродливі, мозаїчні та рослини, що відстають у рості; а також проводять полив.

Розсаду, яку вирощують в торфових горщиках, як правило, не підживлюють, оскільки в них достатній запас поживних речовин. Натомість при використанні пластикових горщиків з насипним ґрунтом проводять 1-2 підживлення азотними добривами — 20-30 г на одну рослину. За добу до висаджування застосовують "стартове" підживлення розчином добрив (г на 10 л води): аміачної (кальцієвої) селітри — 10, суперфосфату (водної витяжки) — 40, сульфату калію — 30, з розрахунку 1 л розчину на 1м2.

Вирощування розсади перцю аналогічне вирощуванню помідорів і баклажанів. Його молоді рослини можуть сильно пошкоджуватися мишами, тому серед пігулок або касет розкладають отруєні приманки. Підбирають касети відповідно до системи "Super-Sidling" для вирощування сіянців помідорів, солодкого перцю, баклажана — 100 чарунок білого кольору на 1м2. Протягом розсадного періоду температуру повітря підтримують на рівні 23-25°С в сонячні дні, 20-22°С в похмурі, та 18-19°С вночі, субстрату — 23-25°С. В цей період вологість повітря має становити 60-65%, адже це покращує якість розсади. Полив проводять тонко дисперсійним обприскуванням, не допускаючи перезволоження рослин.

2.Технологія вирощування огірків

У Центральній та Західній Європі найбільшим попитом користуються довгоплідні огірки з довжиною плодів 30-60 см і діаметром 4-6 см, в той час як в Україні, Росії, США — короткоплідні — завдовжки 20-25 см і діаметром 5-8 см. Партенокарпічні гібриди огірків мають потовщену і більш грубу оболонку, через що поступаються за смаковими якостями бджолозапильним, проте у них є ряд переваг: вони більш продуктивні, їх плоди не гіркі, вони не жовтіють і довше зберігаються, менш вимогливі до освітлення та температури, не потребують запилення бджолами.

На рослинах огірка, як правило, спочатку з’являються чоловічі квітки, в пазухах листків головного стебла, а потім — жіночі, на бічних пагонах і у верхній частині головного стебла. У скоростиглих сортів жіночі квітки формуються раніше і в більшій кількості, ніж у середньо- та пізньостиглих, але також після з’явлення чоловічих. Зрідка спостерігається одночасне їх з’явлення (сорти — Муромський, Алтайський ранній та ін.) або жіночі формуються раніше, на головному стеблі (деякі китайські та нідерландські гібриди).

Крім сортових особливостей та умов вирощування прискорюють з’явлення жіночих квіток та їх кількість такі фактори: якість насіння (застосування 2-3-річного або 1-річного, витриманого 2-3 години за температури 50-60°С), впливання на нього, але вже не на сухе, а набубнявіле, низькими температурами (мінус 2-3°С) протягом 2-3 діб; раніше плодоносять рослини, що вирощуються з насіння, отриманого з плодів, які виросли на пагонах 2 і 3 порядків гілкування, а також сформованого в середній частині плоду. Незалежно від цього посівні якості насіння підвищують відбором за питомою вагою в 3-5%-му розчині кухонної солі або аміачної селітри, а також розчинах мікроелементів; замочування насіння в 0,01% розчині метиленової синьки стимулює з’явлення жіночих квіток; гетерозисне насіння формує більш ранній врожай; зниження температури повітря вночі сприяє утворенню жіночих квіток.

Висаджуючи розсаду на постійне місце, слід відбирати здорові рослини, вибраковуючи неповноцінні та з ознаками хвороб. Для партенокарпічних гібридів відбирають розсаду з такими показниками: вік — 30 днів, висота — 25-30 см, довжина підсім’ядольного коліна — не більше 5 см, кількість листків (справжніх) — 5-6, площа листкової поверхні — 6-7 дм2, суха маса — 2,5 г (сира надземної частини — 36-40 г). Для бджолозапильних сортів і гібридів показники якості розсади такі: висота — 20-25 см, кількість справжніх листків — 5-6, вік — 30-35 днів. Розсаду запилювачів висаджують на 5-6 днів раніше за основну, щоб до початку цвітіння жіночих квіток основного сорту була достатня забезпеченість пилком. Оптимальні терміни висаджування розсади приблизно такі: партенокарпічних сортів — третя декада грудня; бджолозапильних — на 10-12 днів пізніше.

Між трубами обігріву, які є одночасно доріжками для візків ПСП — 1,4, розкладають мішки (при культурі рослин у мішках) або встановлюють піддони, які заповнюють субстратом. Особливим варіантом