10-20.03, огірка й кабачка — 5-20.04, цибулі та селери — 20-28.02. Під час проростання насіння температуру повітря підтримують у межах плюс 25...30°С, а при появі сходів впродовж 4-7 діб знижують до плюс 8...18°С, а вночі — до плюс 6...14°С залежно від культури. Це сприяє кращому розвитку кореневої системи і запобігає витягуванню і загибелі сіянців. Потім температуру повітря підвищують у сонячні дні до плюс 14...22°С, у хмарні — 12...18°С, а вночі — 6..16°С. Пікірують сіянці у фазі розвернутих сім’ядолей або одного справжнього листка. Після пікірування сіянці поливають теплою водою і споруди провітрюють, що запобігає поширенню хвороб. За 2 години до вибирання сіянці поливають. Для пікірування відбирають найбільш розвинені, механічно не пошкоджені та не уражені хворобами і шкідниками сіянці. Пікірують їх під сім’ядолі.
При вирощуванні розсади без пікірування сіянців рослини у фазі одного справжнього листка проріджують, а щоб вони не уражалися чорною ніжкою після пікірування ґрунтосуміш (горщечки) злегка посипають попелом або розмеленим вапном.
У період догляду за розсадою велике значення має температура повітря, вологість ґрунту та повітря (табл. 5.17).
5.17. Температурний режим та вологість при вирощуванні розсади
Для вентилювання теплиць відкривають вікна, кватирки, знімають частину плівкового покриття з верху і боків, у парниках піднімають або знімають парникові рами. Провітрювання проводять, коли температура повітря в середині споруди вища за оптимальну на 2-4°С. Розсаду капусти, помідора, селери і цибулі слід провітрювати після кожного поливу в сонячну погоду. При вирощуванні розсади слідкують, щоб рослини не торкалися скла або плівки, оскільки в цьому випадку вони пошкоджуються приморозками. При витягуванні розсади рослини підсипають на 2-4 см ґрунтосумішшю, що сприяє утворенню додаткової кореневої системи. У разі потреби розсаду 1-2 рази підживлюють, після чого рослини злегка поливають теплою водою, щоб змити з них залишки добрив.
При інтенсивному рості горщечкової розсади (помідора, баклажана) практикують розстановку рослин через ряд. Для сповільнення росту розсади посилюють вентиляцію, знижують температуру повітря, припиняють поливи, підрізують кореневу систему (при безгорщечковій розсаді), обробляють рослини препаратом ТУР у концентрації 0,15-0,20%.
Вік розсади, площа живлення та вихід її з одиниці площі залежить від біологічних особливостей культури (табл. 5.18).
5.18. Вік, площа живлення і вихід розсади
Технологія вирощування розсади в касетах.
Інститутом овочівництва і баштанництва УААН розроблена касетна технологія вирощування розсади. В касеті розміром 40х40 см розміщається 144 чарунки форми циліндричної або зрізаної піраміди об’ємом 24-26 см3. Дно чарунки відкрите. На 1 м2 можна розмістити шість касет, які ставлять на грядки, застелені плівкою.
Особливістю вирощування розсади при касетній технології є дотримання режиму технології: температури, вологості субстрату і повітря та мінерального живлення. Останнє полягає у дробному внесенні добрив. Частину добрив вносять під час підготовки субстрату. Вперше розсаду підживлюють у фазі першого листка, вдруге — через 5-7 днів. Підживлення рослин поєднується з поливом. За 7 днів до висаджування розсади рослини загартовують. Вік касетної розсади становить для помідора, баклажана і перцю 30-35 днів, селери — 35-40, цибулі — 40-45, огірка і кабачка — 15-18 днів.
Вирощування розсади у відкритому ґрунті.
Частину розсади середньостиглих сортів білоголової, червоноголової, савойської, цвітної капусти і броколі, а також середньопізніх і пізньостиглих сортів білоголової капусти вирощують у розсадниках відкритого ґрунту. Для них вибирають ділянки на південних або південно-західних схилах, захищені від північних і східних вітрів. Під зяблеву оранку вносять 60-80 т/га перегною, а під передпосівну культивацію — 3-4 ц/га аміачної селітри, 4-5 ц/га суперфосфату і 2,5-3,0 ц/га калійної солі.
Насіння висівають овочевими сівалками у третій декаді березня — на початку квітня. Спосіб сівби широкорядний (45 см) або стрічковий (8-11 рядків через 15 см) з відстанню між стрічками 50-70 см. Норма висіву насіння становить 18-20 кг/га, глибина загортання — 1,0-1,5 см. До і після сівби проводять коткування.
З появою сходів і в період росту розсаду 2-3 рази обприскують децисом (0,3 кг/га), фастаком (0,1-0,15 кг/га) та іншими дозволеними препаратами проти хрестоцвітної блішки. У міру потреби розсаду поливають, посіви підтримують чистими від бур’янів, а ґрунт — у розпушеному стані. При з’явленні першого справжнього листка рослини проривають, залишаючи на відстані 2-3 см, і при потребі підживлюють мінеральними добривами або гноївкою, розбавленою в 3-5 частинах води. Проти бур’янів рослини обробляють гербіцидами: набу (1-3 кг/га), тарга (1-2 кг/га), фуроре супер (0,8-2,0 кг/га).
Розсаду висаджують на постійне місце у 40-45-денному віці при утворенні 5-6 справжніх листків. Розсаду вибирають перед висаджуванням ґрунт звечора добре зволожують. Вихід розсади з 1 м2 розсадника 200-250 шт. Для машинного висаджування висота рослин (від кореневої шийки до кінця листків) має становити 12-15 см. На 1 га розсадника вирощують розсаду капусти на 30-40 га площі.
Література:
Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.
Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
