5) технологічна переробка продукції тваринництва;

6) перепрофілювання галузей тваринництва (заміна молочного скотарства на м`ясне чи скотарства на свинарство, птахівництво тощо).

Перехід радіонуклідів з кормів у продукцію тваринництва залежить від рівня і повноцінності годівлі тварин, їх віку, фізіологічного стану, продуктивності та інших факторів. Для прогнозування початкової концентрації радіонуклідів в організмі тварин використовують такі параметри: коефіцієнт концентрації (КК), коефіцієнт накопичення (КН) та кратність накопичення (F). КК являє собою концентрацію в органі в процентах від надходження радіонукліду з добовим раціоном; КН—відношення концентрації нукліда в органі і раціоні; F—відношення вмісту нукліда в органі, тканині чи організмі в цілому до вмісту у добовому раціоні. Кратність накопичення радіонуклідів можна визначити за формулою: F=CM:Q, де С—концентрація нукліда, Бк/кг, М—маса органу, кг; Q—активність радіонукліда, що надходить за добу, Бк. У високопродуктивних тварин КК радіоцезію в молоці, як правило, нижчий, ніж у низькопродуктивних. Істотний вплив на величину КП має збалансування раціонів годівлі тварин за основними і особливо мінеральними елементами. Інтенсивність переходу 137Cs із кормів в молоко на порядок вища, ніж 90Sr (табл. 12.9).

12.9. Усереднені дані про перехід радіонуклідів із добового раціону в продукцію тваринництва (% від вмісту в раціоні на 1 кг продукту)

Встановлено певний зв`язок між вмістом клітковини у забрудненому раціоні корів при стійловому утриманні і переходом 137Cs у молоко. Так, із збільшенням вмісту клітковини в раціоні з 1,3–1,8 до 3,1 кг/добу відмічається зменшення КК 137Cs від 0,9 до 0,7. Його значення в молоці корів при стійловому утриманні і випасанні на культурному пасовищі з різними рівнями забруднення трав мало відрізнялись (від 0,48 до 0,74). Проте за утримання корів на малопродуктивному природному пасовищі з рідким травостоєм можливе багаторазове підвищення концентрації 137Cs у молоці. Це пояснюється низькою якістю трави на природному пасовищі і поїданням тваринами верхнього шару дернини з високою концентрацією радіоцезію. У середньому для стійлового періоду прийнятий КК 137Cs з раціону в молоко 0,7, „p „t„|„‘ „Ѓ„p„ѓ„Ђ„r„y„‹„~„Ђ„s„Ђц,9 %.

При радіаційному контролі надходження радіонуклідів в організм худоби з раціоном враховується наявність їх в окремих кормах, що входять до складу раціону, і КК в продукції.

Прогноз вмісту радіонуклідів у продуктах тваринництва (Апрод.) розраховують за формулою:

А прод. = А рац. КК/100,

де: А рац.—активність радіонуклідів добового раціону, Бк.

Для забезпечення виробництва молока і м`яса згідно з діючими нормативами встановлюють межі допустимого вмісту 137Cs і 90Sr в раціонах тварин (табл. 12.10).

12.10. Гранично допустимий вміст 137Cs і 90Sr в раціонах сільськогосподарських тварин, що забезпечує дотримання вмісту радіонуклідів у продукції згідно з діючими нормативами

Границя допустимого вмісту радіонукліду в раціоні визначається за співвідношенням:

ГДВ = ДР100/КК, де

ГДВ—гранично допустимий вміст радіонукліду в раціоні, Бк; ДР—допустимий рівень вмісту радіонукліду в харчовому продукті (молоко, м`ясо), Бк/л (кг).

При цьому слід мати на увазі, що параметри надходження радіонуклідів в організм тварин і птиці змінюються залежно від віку. Це очно продемонстровано на прикладі виробництва яловичини (табл. 12.11).

12.11. Коефіцієнт концентрації радіоцезію (КК) у м’язах м’ясної худоби різного віку і гранично допустимий вміст радіоцезію (ГДВ) у раціоні м’ясної худоби

Згідно з вимогами ДР–97 вміст 137Cs у молоці і молочній продукції для харчових потреб не повинен перевищувати 100 Бк/л і 90Sr? Бк/л. Для одержання такого молока при низькій якості кормів (коли перехід радіоцезію може досягти 1 % від добового вживання з кормами) і відповідній продуктивності стада з надоєм 7–8 кг молока за добу в раціоні дійної корови повинно бути не більше 10 кБк 137Cs. ГДВ 90Sr в добовому раціоні дійних корів складає 20 кБк. Для зручності при практичному використанні рекомендацій розраховано нормативи ГДВ радіонуклідів у конкретних кормах на основі типових раціонів. Якщо забрудненість кормів радіонуклідами не перевищує ГДВ, добовий раціон для дійних корів складають за існуючими нормами згодовування окремих видів кормів і поживних речовин. Приблизний склад раціону для корови з надоєм 10 кг і ГДВ радіонуклідів в кормах наведені в таблиці 12.12. При забрудненні окремих видів кормів, що перевищує ГДВ, зменшують вміст радіонуклідів у раціоні за рахунок збільшення частки чистіших, насамперед концентрованих, кормів. З таблиці 12.12 видно, що біля половини 137Cs надходить у організм ВРХ з травами (сіно та сінаж), і тому для одержання молока і м’яса, що відповідатимуть нормативним вимогам, зелену масу для сіна і сінажу для молочної худоби і молодняку на заключному етапі відгодівлі слід вирощувати на поліпшених угіддях.

12.12. Приблизний раціон для корови з надоєм 10 кг і гранично допустимий вміст радіонуклідів в стійловий період

При прогнозуванні вмісту 137Cs в молоці на основі радіометрії проб трави у пасовищний період необхідно враховувати можливе його надходження в організм корів з частинками ґрунту при випасанні. Тому важливо запобігти випасанню корів на зріджених посівах озимого жита або пасовищах із слабкою дерниною і низьким (менше 10 см) травостоєм, коли кількість радіонуклідів, що потрапляє в організм із ґрунтом, може зростати в декілька разів. Мінімальна кількість радіонуклідів надходить в організм при випасанні на культурних пасовищах з добрим травостоєм або при стійловій годівлі корів скошеною травою. Для видалення частинок ґрунту необхідно мити картоплю і коренеплоди.

Основними умовами гарантованого одержання молока в межах вимог ДР–97 є використання кормів з поліпшених сінокосів і орних земель, а також випасання дійного стада на культурних пасовищах. Важливе значення має якісний склад раціону, вміст у ньому необхідних