Реферат на тему:
Особливості мезомасштабних проявів атмосферних процесів в межах гірських країн (на прикладі українських Карпат)
В межах Передкарпаття і гірської частини Українських Карпат існують чіткі внутрішні кліматичні відмінності, які виразно проявляються у ландшафтній структурі території, просторово-часовому розподілі метеорологічних полів, кліматичних характеристиках окремих природних районів. Причиною надзвичайно нерівномірного розподілу кліматичних елементів є складна взаємодія гірського рельєфу з атмосферою. Локальні відмінності кліматичного характеру є реакцією поверхні на мезомасштабну діяльність атмосфери. Кліматичній неоднорідності регіонального і локального рівнів сприяють мезометеорологічні процеси (ММП). Вони мають режимний хід внаслідок переважаючого впливу динамічного орографічного чинника над іншими щодо умов кліматотворення в горах. Мезомасштабні прояви добре помітні в межах макросхилів, гірських масивів чи окремих хребтів через активізацію процесів утворення опадів і особливості їх розподілу, зміни вітрового режиму, горизонтальне термічне розчленування приземного шару атмосфери. Слід зазначити, що особливості впливу термічного стану діяльної поверхні і пограничного шару атмосфери на хід ММП ще мало вивчені.
Мезометеорологічними процесами слід вважати такі атмосферні процеси, що стосуються локальних змін окремих метеоелементів у пограничному шарі атмосфери при певних синоптичних ситуаціях, в окремі моменти часу. Локальні ММП виникають при складному поєднанні багатьох природних чинників і мають зворотній вплив на загальнометеорологічні умови. Їх наслідки проявляються територіально обмежено, а сукупна дія визначає мезокліматичний режим (градієнтні відміни, розвиток локальної конвекції, виникнення певних атмосферних явищ тощо). Завдяки цьому урізноманітнюються відміни в кліматах нижчих підрозділів: місцевому кліматі і мікрокліматі. Мезосиноптичні ситуації дуже важливо враховувати при прогнозі небезпечних атмосферних явищ (в першу чергу – паводкових ситуацій), а також при характеристиках місцевих кліматів.
Особливо велика роль мезомасштабних атмосферних процесів у гірських країнах, де їх вплив на погоду і клімат стає співрозмірним з загальноциркуляційними процесами. Наслідки мезопроявів атмосфери чітко проявляються у Карпатах та Передкарпатті як в окремі сезони, так і на протязі року. Макрофоном для розвитку ММП є фронтально-циклонічна або антициклонічна циркуляція. Найбільш чітко мезокліматичні відміни проявляються через режим опадів. Інтенсивність та хід мезомасштабних атмосферних процесів ув’язані з орографічними умовами. В першу чергу це стосується умов утворення і розподілу опадів внаслідок динамічного впливу схилів і термічної конвекції, що розвивається в гірських умовах, місцевої циркуляції і термічної стратифікації нижнього шару повітря. Динамічна деформація повітряного потоку над гірськими перешкодами і зміна умов турбулентності є причиною виникнення мезосиноптичних ситуацій, внаслідок яких відбуваються швидкі, суттєві зміни погоди, різко змінюється добовий хід метеовеличин. В межах окремих районів при цьому спостерігаються інтенсивні опади та атмосферні явища, вплив яких поширюється на суміжні з місцем їх виникнення простори. Контрасти фізико-географічної неоднорідності гірської території є причиною інтенсивнішого, ніж на рівнині, вологообігу. Його особливості, як і термічний режим, визначаються характером гірської споруди та взаємодією її поверхні з повітряними масами.
В Українських Карпатах потужним проявом мезомасштабного збурення нижнього шару атмосфери є орографічне посилення опадів як наслідок бар’єрного впливу гір на рух вологонасичених повітряних мас. Ці прояви мають суттєві регіональні відмінності. Так, на північно-східних схилах Скибових Карпат влітку, а на південно-західному макросхилі в холодний період року кількість опадів досягає максимальних значень. Макропричиною стають переміщення і орографічна деформація атмосферних фронтів, мезопричиною – схиловий ефект, що стимулює розвиток конвекції (влітку) чи вологоадіабатичні зміни стану повітря. Орографічне посилення опадів пов’язане з поперечним обтіканням гірських схилів повітряними потоками і формуванням біля навітряних схилів великих за площею областей від’ємних значень дивергенції вітру і висхідних рухів. Близько третини випадків сильних дощів у Карпатах (з кількістю опадів понад 50 мм за 12 годин) формуються при вирішальному впливові схилів на хід утворення опадів. Майже щорічно відмічаються сильні дощі – до 100 мм опадів за добу в окремих пунктах. Орографічний вплив схилів на ММП в умовах Карпат небезпечний катастрофічними наслідками, оскільки динамічний вплив схилів гірських хребтів проявляється не тільки у деформації атмосферних фронтів, а й зростанні кількості опадів і формуванні небезпечних дощових паводків на ріках.
Режим зволоження території Українських Карпат і Передкарпаття залежить від зміни синоптичних ситуацій. Над Карпатами типи синоптичних процесів з опадами проявляються через зональні та меридіональні види висотних деформаційних полів. Кількість та інтенсивність опадів в горах залежить від швидкості охолодження повітря при подоланні ним орографічної перешкоди та кількості вологи у повітрі. Причини висхідних токів повітря, що сприяють утворенню опадів, різні. Тому опади, відповідно до природи виникнення таких рухів, розрізняють як циклонічні, конвективні та орографічні. В Українських Карпатах спостерігаються всі три типи опадів. Їх випадання пов’язане не стільки з самою зміною гіпсометричної висоти, а як з явищами, що супроводжують перевалювання вологої повітряної маси через гірські перешкоди. Тому максимальна кількість опадів випадає там, де розташування хребта перпендикулярне до напрямку руху вологонесучого повітряного потоку. Ефект перевалювання призводить до того, що інтенсивні опади можуть спостерігатись і за хребтом на невеликих відстанях, оскільки зберігається деяка інерційність підйому повітря над перешкодою. При формуванні дуже сильних короткочасних опадів вплив чинника орографії на цей процес у кілька разів перевищує міру впливу всіх інших чинників.
Поле опадів в Українських Карпатах формується у зоні дії переважаючого західного переносу вологих повітряних мас, тому опади тут мають переважно адвективне походження циклонічного і фронтального типів. Форма поля опадів набуває частіше плямистого характеру, що є звичайним для складного рельєфу в умовах циркуляційної асиметрії та псевдоадіабатичного ефекту. Українські Карпати виявляють суттєвий вплив на перерозподіл
