Реферат на тему:

Океан і його ресурси

План

1. Океан, атмосфера й клімат.

2. Склад і властивості морської води.

3. Мешканці моря.

4. Хвилї, приливи, течії.

5. Береги.

6. Рельєф дна.

7. Ресурси океану.

Океан, атмосфера й клімат

Океан (Світовий океан) — водна оболонка, що вкриває більшість земної поверхні (чотири п'ятих у Південній півкулі й більше трьох п'ятих — у Північній). Лише місцями земна кора здіймається над поверхнею океану, утворюючи континенти, острови, атоли і т. д. Хоча Світовий океан являє собою єдине ціле, для зручності дослідження окремим його частинам надані різні назви: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий океани. Найбільші океани — Тихий, Атлантичний та Індійський.

Тихий океан (площа близько 178,62 млн км2) має в плані округлу форму і займає майже половину водної поверхні земної кулі. Атлантичний океан (91,56 млн км2) має форму широкої літери S, причому його західне й східне узбережжя майже рівнобіжні. Індійський океан площею 76,17 млн км2 має форму трикутника. Північний Льодовитий океан площею всього 14,75 млн км2 майже з усіх боків оточений сушею. Як і Тихий, він має округлу форму. Деякі географи виділяють ще один океан — Антарктичний, або Південний, — водний простір, що оточує Антарктиду. Світовий океан, середня глибина якого складає близько 4 км, містить 1350 млн км3 води. Атмосферу, що огортає всю

Землю шаром завтовшки в кілька сотень кілометрів, розглядати як «оболонку» є набагато більше підстав, ніж Світовий океан. Й океан, й атмосфера являють собою рідкі середовища, у яких існує життя; їхні властивості визначають середовище проживання організмів. Циркуляційні потоки в атмосфері впливають на загальну циркуляцію хвиль в океанах, а від складу й температури повітря сильною мірою залежать властивості океанічних вод. У свою чергу, океан визначає основні властивості атмосфери і є джерелом енергії для багатьох процесів, що протікають в атмосфері. На циркуляцію води в океані впливають вітри, обертання Землі й бар'єри суші. Відомо, що температурний режим й інші кліматичні характеристики місцевості на будь-якій широті можуть істотно змінюватися у напрямку від узбережжя океану в глиб материка. у порівнянні із сушею океан повільніше нагрівається влітку і повільніше остигає узимку, згладжуючи коливання температури на прилеглому суходолі. Атмосфера одержує від океану значну частину тепла, що надходить до неї, і майже всю водяну пару. Пара піднімається, конденсується, утворюючи хмари, які переносяться вітрами і підтримують життя на планеті, проливаючись у вигляді дощу або снігу. Однак у тепло- і вологообміні беруть участь тільки поверхневі води; більше 95 % води знаходиться в глибинах, де її температура залишається практично незмінною.

Склад і властивості морської води

Вода в океані солона. Солоного смаку надають 3,5 % розчинених мінеральних речовин, що в ній містяться, — здебільшого сполуки натрію й хлору — основні інгредієнти столової солі. Наступним за кількістю є магній, за ним іде сірка; містяться також усі звичайні метали. З неметалічних компонентів особливо важливі кальцій і кремній, тому що саме вони беруть участь у формуванні кістяків і черепашок багатьох морських тварин. Завдяки тому, що вода в океані постійно Перемішується хвилями й течіями, її склад майже однаковий у всіх океанах. Щільність морської води (при температурі 20 °С і солоності близько 3,5 %) приблизно 1,03, тобто трохи вище, ніж щільність прісної води (1,0). Щільність води в океані змінюється з глибиною через тиск верхніх шарів, а також у залежності від температури й солоності. У найглибших частинах океану вода зазвичай солоніша й холодніша.

Найщільніші маси води в океані можуть залишатися на глибині й зберігати знижену температуру більше 1000 років. Оскільки морська вода має низьку в'язкість і високий поверхневий натяг, вона порівняно слабко опирається рухові корабля або плавця і швидко стікає з різних поверхонь. Переважно синє забарвлення морської води пов'язане з розсіюванням сонячних променів завислими у воді дрібними частками. Морська вода набагато менш прозора Для видимого світла в порівнянні з повітрям, але більш прозора в порівнянні з більшістю інших речовин. Зареєстровано проникнення сонячних променів в океан до глибини 700 м. Радіохвилі проникають у товщу води лише на невелику глибину, зате звукові хвилі можуть поширюватися під водою на тисячі кілометрів. Швидкість поширення звуку в морській воді коливається, складаючи в середньому 1500 м на секунду. Електропровідність морської води приблизно в 4000 разів вища, аніж електропровідність прісної води. Високий вміст солей перешкоджає її використанню для зрошування і поливання сільськогосподарських культур. Для пиття вона також непридатна.

Мешканці моря

Життя в океані надзвичайно різноманітне — там живе більше 200 000 видів організмів. Деякі з них, наприклад кистепера риба целакант, являють собою живі викопні організми, предки яких мешкали тут більше 300 млн років тому; інші з'явилися зовсім недавно. Більшість морських організмів зустрічається на мілководді, куди проникає сонячне світло, що сприяє процесу фотосинтезу. Сприятливі для життя зони, збагачені киснем і поживними речовинами, наприклад нітратами. Широко відомим є таке явище, як «апвелінг» (англ. upwel-ling), — підняття до поверхні глибинних морських вод, збагачених поживними речовинами; саме з ним пов'язане багатство органічного життя біля деяких узбереж. Життя в океані представлене всілякими організмами — від мікроскопічних одноклітинних водоростей і малюсіньких тварин до китів, що перевищують завдовжки ЗО м і переважають за розмірами будь-яку тварину, що жила коли-небудь на суші, включаючи найбільших динозаврів. Океанічна біота поділяється на групи. Планктвн являє собою масу