Найінтенсивніша акумуляція ВМ відбувається в межах геосистем поблизу джерел емісії - селитебних зон та автодоріг. У більш віддалених геосистемах накопичуються лише Pb і S, причому сірка акумулюється в основному в днищах ярів і балок, а свинець – у привододільних геосистемах.

КК Cu і Zn майже ніде не перевищують 1,0. Їх акумуляція відбувається лише в геосистемах поблизу автошляхів.

Щодо iнших елементiв, то Ca, Br, Zr, Ba, елементи групи лантану загалом не перевищують фонових значень [5,8], їх просторовий розподiл вiдзначається певною рівномiрнiстю. Не перевищують фонових значень величини вмiсту Si, Ti, Al, Fe, Mg, Mn тощо.

Таким чином, забруднення геосистем Голосіївського лісу ВМ не дуже значне. Вміст Si, Zr i Br свідчить про їхню типоформуючу роль для ЛГС даної територiї. Накопичення Cu, Pb, Zn, P, S в грунтах геосистем поблизу автодорiг, промислових підприємств, звалищ тощо свiдчить про наявнiсть геохiмiчних аномалiй техногенного походження. Фактично, забруднюючі речовини, що надходять в геосистеми Голосіївського лісу аеральним шляхом, міцно закріплюються на сорбційному лужному карбонатному та глейовому сорбційному лужному ЛГБ плакорів та конусів виносу ярів та балок.

Як сказано вище, в межах геосистем Голосіївського лісу переважають процеси водної міграції. Важкі метали як основний вид забруднюючих речовин для даної території у водній фізико-хімічній міграції участі не беруть. Pb, Cu, Zn сорбуються на лужних ЛГБ плакорів. Наявність підвищених концентрацій ВМ на конусах виносу ярів та балок - результат водної механічної та гравігенної міграції.Однак, відомо, що рослини в процесі свого живлення здатні використовувати хімічні елементи, закріплені на геохімічних бар'єрах. Звідси випливає необхідність подальших досліджень впливу техногенного забруднення Голосіївського лісу на рослинність.

Список літератури

1. Абрамова Л.И., Слука З.А. Мхи как показатели состояния окружающей среды лесопарков Москвы // Экологические исследования в парках Москвы и Подмосковья. - М., 1990. - С. 142-149. 2. Авениров А.К., Гончаров Г.Н., Исупова Н.В. О содержании тяжелых металлов и радионуклидов в сосне Павловского парка // Вопросы экологии и охраны природы. - 1994.- N4. - С.106-110. 3. Галицкий В.Н., Давыдчук В.С., Шевченко В.Н. Ландшафты пригородной зоны города Киева и их рациональное использование. - К.: Наукова думка, 1983. - 242 с. 4. Дмитрук О.Ю. Урбаністична гееографія. Ландшафтний підхід, (Методика ландшафтного аналізу урбанізованих теериторій): Монографія. – К.: РВЦ «Київський університет», 1998. - 139 с. 5. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях: Пер. с англ.- М.:Мир, 1989.- 439 с. 6. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій: Монографія. – К.: РВЦ «Київський університет», 1997. – 264 с. 7. Пелешенко В.И., Савицкий В.Н. Физико-химические и физические методы анализа природных вод.- К.,1980.- 108с. 8. Перельман А.И. Геохимия ландшафта.- М.:Высшая школа, 1975. - 342с. 9. Физико-географическое районирование Украинской ССР / Под ред. Попова, В.П., Маринича А.М., Ланько А.И.- К.: изд-во Киев.ун-та, 1968.- 684 с. 10. Яблоков С.А. Зеленые насаждения как средство мелиорации урбанизированной среды // Лесохозяйственная информация.- 1994.- N8.- С.36-43. 11. Courchesne F., Forget E., Kennedi G., Zayed J.Respons of blue apruce (Picea pungens) to manganese pollution from MMT// Water,Air & Soil poll.- 1994.- 74, N1-4.- p.319-324. 12. Glatzel G., Kazda M., Lindebner L. Die Belastung von Buchenwaldoekosystemen durch Stadtstoffdeposition im Nachbereich staedtischer Ballungsgebiete: Untersuchungenim Wienerwald // Duesseldorf.geobot.kollog.-1986.- N3.-s.15-32.