Флора і фауна. Мангрові і прісноводні заболочені ліси переважають на узбережжя, але далі змінюються смугою густого тропічного лісу, у якому основними деревними породами є кайя (червоне дерево), хлорофора висока і триплохітон твердосмолий. Олійна пальма зустрічається в дикому стані у вологому тропічному лісі, у густозаселених районах чагарникові зарості цієї пальми витиснули ліс. У більш північних районах ліс виріджується і змінюється високотрав’ям. Це і є гвінейська савана, у якій ростуть такі дерева, як баобаб, псевдоакація і тамаринд. Більш відкриті савани зустрічаються до півночі від лінії, що позначає північну межу вирощування коренеплодів, а на крайньому північному сході переважають пустельні ландшафти. Там звичайна акація (джерело гумміарабика) і мімоза.

Розміщення тварин залежить від рослинності. У південних болотах і лісах живуть крокодили, мавпи і змії, тоді як на півночі представлені антилопи (кілька видів), верблюди, гієни, а іноді зустрічаються жирафи і леви. Інші тварини, характерні для тропічних лісів і вологих саван, – слони, газелі, горили і леопарди. У ріках водяться численні види риб, крокодили і бегемоти. Уражає розмаїтість птахів, особливо по узліссях лісів. Тут живуть дрохви африканські, грифи, шуліки, яструби, бекаси, перепела, голуби, страуси і довгохвості папуги.

НАСЕЛЕННЯ

Демографія. Відповідно до перепису населення 1991, його чисельність складала 88 514 501 чоловік. Ця цифра виявилося на 20–30 млн. менше тієї, що давалася експертами ООН. Оскільки розподіл федеральних фінансових фондів і політичне представництво встановлювався в залежності від кількості жителів, керівництво штатів завищувало чисельність населення штатів. Тому федеральний уряд був змушений анулювати результати переписів населення 1962 і 1973. Лише результати перепису 1963 були визнані достовірними – тоді в Нігерії проживало 55,7 млн. чоловік. Правда, на думку експертів ООН, реальна чисельність нігерійців у 1963 не перевищувала 46 млн. чоловік. По проведеним у 1991 підрахункам тільки на Півночі проживало 46,8 млн. чоловік, при цьому етнічна і релігійна приналежність опитуваних не з'ясовувалася. До перепису 1991 ООН склала прогноз на 2000, відповідно до якого чисельність населення країни повинна була скласти до цього часу 150 млн. чоловік.

Висока щільність населення характерна для більшості районів південно-сходу, небагато менша – для південно-заходу і півночі (штат Кано і північ штату Кадуна). Малонаселений пояс проходить від східної частини штату Квара через долину р.Нігер, центр штату Плато і велику частину території штатів Йобе і Борно.

Етнічний склад. Протягом останніх двадцяти століть Нігерія випробувала наслідки численних хвиль чи міграцій вторгнень головним чином з північного сходу. Тому етнічна і лінгвістична ситуація в країні відрізняється великою строкатістю. У Нігерії проживає більш 250 етнічних груп, що володіють власною мовою і культурними особливостями. 80% населення складають десять груп, що чисельно переважають в окремих штатах: хауса і фульбе в штатах Сокото, Кадуна, Баучи, Йобе, Кацина, Джигава і Кано, канури – у Борно, тив – у Бенуе і Плато, йоруба – в Ойо, Огун, Ондо, Екити і Лагос, едо, чи бини – у Едо, тому що, чи ігбо – у Імо й Анамбра, ібібіо-ефік – у Кросс-Ривер і иджо – у Байелса. Хауса, йоруба і тому що складають біля 60% нігерійці.

Релігія. Близько 35% нігерійців сповідають християнство, приблизно 48% є мусульманами. Християнські місії активно діяли на території південної Нігерії. Позиції католицької церкви найбільш сильні серед населення східної частини країни, а методистської і англіканської – на заході. Активні й інші протестантські церкви. Мається також ряд місцевих християнсько-африканських церков, що виникли на базі розкольницьких рухів через невдоволення частини населення пануванням у церковній ієрархії іноземних місіонерів і їхнім негативним відношенням до полігамії. Гнітюча частина йоруба сповідає іслам. Завдяки зусиллям місіонерів у Південній Нігерії одержало поширення християнство і західне утворення, у той час як населення Півночі зберегло прихильність ісламу.

Міста. Завдяки тому, що йоруба традиційно жили в поселеннях міського типу, частина нігерійських міст знаходиться на південно-заході країни. У центрі цього регіону розташований Ібадан, а в радіусі 145 км від нього знаходяться Лагос, що була столиця і як і раніше найбільший торговий, портовий і промисловий центр; інші великі міста регіону – Огбомошо, Ошогбо, Илорин, Абеокута, Илеша, Иво, Адо-Екити, Мушин, Еде, Ифе і Икерре. Усі вони є чисто африканськими містами з древньою історією.

Багато міст Півночі, що є столицями еміратів, настільки ж древні, як і міста південно-заходу. У Кано, де більшість населення складають хауса і фульбе, ніколи були зруйновані міські стіни окружністю в 21 км, після чого місто стало найбільшим торговим центром. Інші великі міста Півночі – Зария, Кацина і Кадуна, розташовані в районах проживання хауса і фульбе, а також Майдугури (225,1 тис.), на північному сході.

ЕКОНОМІКА

Майже сорок років після того, як Нігерія в 1960 одержала незалежність від Великобританії, її економіці як і раніше наявний дуалізм: сучасний товарний сектор, що працює в основному на експорт, співіснує з традиційним напівнатуральним сільським господарством.

У сучасному товарному секторі, становлення якого почалося в колоніальний період, державні і контрольовані державою підприємства залишаються головними роботодавцями. Значне число професійне підготовлених працівників не можуть знайти роботу, а періодичні чищення і звільнення державних службовців ще більше погіршують ситуацію на ринку