РЕФЕРАТ

на тему:

“Економіко-географічна характеристика постсоціальністичної країни – Монголії”

План

Загальні відомості, економіко-географічне і політичне положення.

Природно-ресурсний потенціал.

Характеристика населення країни.

Господарство:

А) промисловість;

Б) сільське господарство.

Найбільші міста і їх коротка характеристика.

Література

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ, ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ

І ПОЛІТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Площа території Монголії складає 1 556 000 кв. км, по площі вона в три рази перевершує Францію. З півночі до Монголії примикає Сибір, на заході країна граничить з Казахстаном, а на півдні - з Китаєм. Монголія не має виходу до моря.

Монголія знаходиться в середньому на висоті 1500 м над рівнем моря. Кліматичні умови тут досить суворі: у середньому біля +35 С влітку і -40 С узимку.

З 1990 р. у країні почався процес лібералізації, називаний "монголстройка". Економічне становище в країні досить складне. Частка ВВП на душу населення упала з 650 дол. у 1996 р. до 416 дол. у 2001 р. Третина виробленою Монголією продукції представлена продукцією тваринництва і сільського господарства (головним чином, кочового тваринництва).

Монголія відноситься до країн з економікою перехідного типу. Труднощі в економіці ускладнені природними катаклізмами, що відбуваються в останні роки (посухи, сильні морози, у результаті яких гинуть мільйони голів худоби). Монголія знаходиться у великій залежності від російського і казахського імпорту в країну. Країна також активно розвиває свої відносини з Китаєм, США і Південною Кореєю.

У країні існує багатопартійний режим, проводяться ринкові реформи. Конституція Монголії від 13 січня 1992 р. проголошує республіканський демократичний і парламентський режим. У країні обирається глава держави, прем'єр-міністр і однопалатний парламент - Великий Хурал.

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

В західній половині Монголії переважають гори (Монгольський Алтай, висота до 4362 м; г.Мунх-Хайрхан-Ула – вища точка країни; Гобійський Алтай, Хангай), розділені міжгірськими котловинами (Котловина Великих Озер, Долина Озер). В центральній частині країни – нагір’я Хентей. На півдні, південному сході і сході – обширні рівнини Гобі (висота 1000-1200 м) з окремими вулканічними масивами, участками пісків і солончаками. Клімат помірний, різко континентальний, з суворою малосніжною зимою і сухим спекотливим літом. Середні температури січня від – 35 до 10 градусів С, липня від 15 до 25 оС. Опадів на більшій частині країни 100-200 мм, в горах до 500 мм в рік. В північній частині Монголії – багаторічна мерзлота. Головні ріки: Селенга, Керулен, Дзабхан, Кобдо; багато великих озер (Уб-су-Нур, Хубсугул, Хіргіс-Нур та ін.). Близько 2/3 території Монголії не мають стоку в океан. На рівнинах – рослинність сухих степів, напівпустинь і пустинь, в горах – степи, участки лісостепів і хвойних лісів (під лісами 9% території країни).

ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ КРАЇНИ

Населення Монголії складає 2,4 млн. чол. Щільність населення в країні вкрай низька (менш 1,5 чоловік на 1 кв. км.).

Цей показник має тенденцію до зниження, в основному, за рахунок міграції населення в Улан-Батор. Улан-Батор розташован на площі в 800 тис. гектарів. У ньому проживає близько 1/3 населення країни. Монголія - країна, велику частину території якої складають степи і пустелі. Тут же знаходиться знаменита на увесь світ пустеля Гобі.

Склад населення країни досить строкатий: переважна більшість населень складають халки (77%). Крім того, у країні проживають дербеты, буряты, а також близько 15% народностей не монгольського походження (казахи й ін.).

Офіційною мовою країни є монгольський, котрий мало схожий на мови великих держав-сусідів Монголії - Росії і Китаю. Монгольська мова належить до тюрксько-монгольських мов. В даний час у Монголії використовується писемність на основі кирилиці. Раніш існувала інша писемність, складена в XVІІ столітті ученим ченцем Занабазаром. Писемність ця називалася Сойомбо.

Уряд Монголії спробувало було відновити стару писемність, що, в цілому, не дало істотних результатів. Утім, написи на сойомбо дуже популярні серед монголів, з огляду на їхній художній естетизм.

Головна релігія країни - тібетський буддизм, що має безліч відтінків шаманизма.

Довгий час Монголія був теократичною країною. З 1990 р. у країні відкрилася безліч монастирів - великий ламаїстський храм у Гандане, в Улан-Баторі, і, що особливо примітно, були відновлені у своїх колишніх правах лами.

На сході країни зустрічаються національні меншості, що сповідають іслам (в основному, казахи). У містах же всі частіше з'являються невеликі церкви, що належать як основним християнської религиям, так і різним християнським сектам (соглавсно даним міністерства Юстиції і Внутрішніх справ, у країні нараховується 201 секта, з них 126 - буддійські і 65 - християнські).

Католицизм і православ'я займає дуже скромне положення серед сект і религий Монголії.

Найбільшою популярністю користається ламаїзм. За останні роки в країні була відновлена безліч монастирів, що часто виступають у ролі благодійних організацій.

ГОСПОДАРСТВО

Економіка Монголії здебільшого представлена аграрною економікою тваринництва. Монголія також має поклади корисних копалин: міді, вугілля, молібдену, олова, вольфраму і золота. У 1990-91 р., у зв'язку з розпадом Радянського Союзу промисловість країни перетерпіла сильне потрясіння. Це спонукало монгольський уряд почати серйозні економічні реформи в країні. У країні почалося формування ринкової економік, відбувся ряд змін в урядовій політиці цінового контролю, була лібералізована приватна і міжнародна торгівля, були предприяняты спроби по реформуванню банківської системи і національної енергетики. Були розроблені програми по приватизації промислових підприємств, залученню іноземних інвестицій у національні підприємства. У 1997-99 рр. спостерігається різке збільшення темпів економічного росту. Монголія знаходиться у великій залежності від російського експорту нафти. У 1997 р. країна вступила у ВТО. Щорічно в країну надходить близько 300 млн. дол. міжнародної економічної допомоги.

У 2000-2001 р. темпи росту ВВП Монголії трохи знизилися, в основному в