На 2003 р. обсяг ВВП країни досяг 4877 млрд. дол., темпи росту склали 5%. Частка ВВП на душу населення - близько 1800 дол. у рік. 20,6% від ВУВП приходиться на частку сільського господарства, 21,4% - промисловості, 58% - сфери послуг (дані на 2002 рік). На дійсний момент близько 33% населення країни проживають нижче прожиткового мінімуму. Коефіцієнт Джини дорівнює 44. Темпи росту інфляції - ок. 1,5% (2002 р.). Працездатне населення країни складає 1,4 млн. чоловік. 46% населення зайнято в сільському господарстві/тваринництві, 8% - у промисловості, 10,3% - у торгівлі, 4,7% - у суспільному секторі, 33% населення є безробітними.

Доходи державного бюджету складають близько 387 млн. дол., витрати - 428 млн. дол. (2001 р.). Основні галузі монгольської ппромышленности - будівельна, видобувна, харчова промисловість. У 2002 р. темпи росту промисловості склали 4,1%. Основні продукти сільського господарства країни - пшениця, ячмінь, картопля, кормові культури, вівці, кози, велика рогата худоба, верблюди, коні. Обсяг експорту на 2002 р. склав 524 млн. дол. Основними статтями монгольського експорту є мідь, домашня худоба, продукція тваринництва, кашемір, вовна, шкіри,плавиковий шпат (флюорит)та інші кольорові метали. Основними країнами-імпортерами є: Китай (41,4%), Росія (9,2%), Південна Корея (4,2%). На 2002 р. імпорт країни склав 691 млн. дол. Основними статтями монгольського імпорту є: машинне устаткування, паливо, продукція харчової промисловості, промислові товари широкого вжитку, продукція хімічної промисловості, будматеріали, цукор, чай.

Основынми країнами-експортерами є: Росія (34,4%), Китай (20,1%), Південна Корея (12,4%), Японія (6,2%), Німеччина (4,3%), Гонконг (4,1%). Загальний обсяг зовнішньої запосади країни складає близько 885 млн. дол.

Національна валюта Монголії - тугрик (MNT). Обмінний курс тугрика на 2003 р. склав: 1 USD=1171 MNT.

Довжина залізниць у країні складає 1815 км (широка колія). довжина автотрас - близько 49000 км, з них тільки приблизно 1700 - бруковані.

Довжина водяних шляхів сполучення складає всего 400 км. Монголія має власний флот (65 торгових судів). Крім того, у країні є суду, власниками яких є іноземні держави: Беліз (1 судно), Камбоджа (1), Китай (4), Куба (1), Гонконг (2), Індонезія (1), Японія (1), Північна Корея (1), Ліван (1), Малайзия (1), Мальта (1), Маршаллов Острова (5), Молдова (1), Росія (14), Сінгапур (13), Сирія (4), Тайланд (1), Туреччина (1), Україна (1), США (3), В'Єтнам (4).

У країні є 36 аеропортів, з них 11 - з асфальтованою злітною смугою.

НАЙБІЛЬШІ МІСТА І ЇХ КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА.

Улан-Батор, столиця Монголії, в долині р.Тола, на висоті 1300-1350 м., самостійна територіальна одиниця. 400 тис. мешканців. Транспортний вузол; міжнародний аеропорт. Близько половини валової промислової продукції виробляється саме в цьому місті: легка промисловість, поліграфічні комбінати, виробництво будматеріалів, харчова промисловість. Є 3 ТЕЦ. Академія наук Монголії, університет, музеї, театри. Сучасне місто з регулярним плануванням. Архітектурні памятки: буддистські храми, монастирі переважно 18-19 ст. Усипальниця керівників монгольської революції Сухе-Батора і Чойбалсана.

Дархан, місто на півночі Монголії, в міжріччі Хара-Гол і Шарин-Гол. 55 тис. мешканців. 2-е місто по числу мешканців і промисловому значенню місто країни. Транспортний вузол на Трансмонгольській залізниці. Розвиваються цементна, цегляна промисловості, шкіряна промисловість, підприємства харчової галузі. ТЕЦ. На південь від міста знаходиться промислово-енергетичний комплекс, який включає Шарингольський вугільний розріз.

Використана література:

Географічний енциклопедичний словник. – М., 1993.

Словник-довідник з економічної та соціальної географії. – К., 1998.

Географія зарубіжних країн. – К., 2002.