Реферат на тему:

Методика розробки еколого-агрохімічного паспорта поля

Еколого-агрохімічний паспорт поля — це документ, в якому зосереджена інформація про родючість ґрунтів та їх агроекологічний стан, тобто забрудненість антропогенними токсикантами. Розробляється він для кожного поля або земельної ділянки на основі матеріалів агрохімічного, радіологічного та інших видів моніторингу ґрунтів, у тому числі на вміст важких металів і залишків пестицидів. Користуючись цими паспортами, обґрунтовують заходи, спрямовані на раціональне використання та підвищення родючості ґрунтів, поліпшення їх агроекологічного стану.

Агрохімічна оцінка якості ґрунтів проводиться з використанням показників, які характеризують їх внутрішні властивості й виражаються в балах. За 100 балів береться еталонний ґрунт із найвищим значенням показників його властивостей. Інші ґрунти отримують оцінку відносно еталону. Еколого-агрохімічний стан ґрунту визначається внесенням в агрохімічну оцінку поправки на забруднення його радіонуклідами, важкими металами та пестицидами. Також вводяться поправки на кліматичні умови території, зрошення, осушення, кислотність та засоленість ґрунтів. Еколого-агрохімічна оцінка включає показники не лише родючості, але й дані про забрудненість ґрунтів токсикантами антропогенного походження і є зведеним показником агроекологічного стану поля, земельної ділянки та інших територіальних одиниць.

Основними показниками, за якими визначається агрохімічний стан ґрунтів поля, є: вміст в орному шарі ґрунту гумусу, азоту (сполук, які легко гідролізуються), рухомого фосфору, обмінного калію та мікроелементів (марганцю, молібдену, цинку, міді, бору, кобальту), кислотність ґрунту, ємність вбирання, сума ввібраних основ, щільність ґрунту, максимально можливі запаси продуктивної вологи (ММЗПВ) в шарі 0-100 см.

Екологічний стан поля визначається рівнем антропогенного забруднення радіонуклідами (цезій-137, стронцій-90), важкими металами (рухомі форми кадмію, цинку, міді, свинцю, ртуті), залишками ДДТ та іншими високотоксичними пестицидами. Такі фактори, як клімат, солонцюватість, засоленість, затопленість та заболоченість істотно впливають на агрохімічний та екологічний стан ґрунтів, що спонукає враховувати їх при еколого-агрохімічній паспортизації полів та земельних ділянок.

Основними джерелами вхідної інформації є ґрунтовий нарис, карти ґрунтів, дані агрохімічного обстеження ґрунтів, матеріали радіаційного обстеження, результати аналізів на забрудненість ґрунтів важкими металами та залишками пестицидів. Вибрані та опрацьовані дані щодо конкретного поля вписуються у відповідні графи паспорта (табл. 10.12).

10.12. Еколого-агрохімічний паспорт поля земельної ділянки

Виконавець ___________________________________________________________

(назва організації, підпис, прізвище, посада виконавця)

Агрохімічна оцінка ґрунту поля в балах визначається за показниками вмісту гумусу в орному шарі, азоту, який легко гідролізується, рухомого фосфору та обмінного калію, а також рухомих форм мікроелементів (бору, молібдену, марганцю, кобальту, міді, цинку тощо). Оцінка проводиться окремо за кожним із показників за 100-бальною шкалою, де за 100 балів береться агрохімічний показник еталонного ґрунту. Ґрунти з вищим вмістом гумусу, елементів живлення і вологи отримують оцінку також у 100 балів, а з меншим — нижчу за 100 балів, що визначається за формулою:

, де

Б — бал ґрунту за вмістом гумусу чи поживних елементів;

а- фактичний вміст гумусу (%) або поживних елементів (мг/кг ґрунту);

В — вміст гумусу (%) або поживних елементів (мг/кг ґрунту) в еталонному ґрунті. Еталонним за вмістом гумусу приймається і оцінюється в 100 балів ґрунт, який в орному шарі містить 6,2% гумусу. Це відповідає запасам 500 т/га органічної речовини в 0-100 см шарі чорноземів звичайних середньогумусних легко- та важкосуглинкових і чорноземів типових середньогумусних середньосуглинкових. За вмістом поживних елементів за еталонний (100 балів) прийнятий ґрунт, в орному шарі якого міститься: легкогідролізованого азоту — 225 мг/кг за Корнфілдом; рухомого фосфору — 176 за Чиріковим, 201 — за Кірсановим, 53 — за Мачигіним; обмінного калію — 157 за Чиріковим, 213 — за Кірсановим, 50 — за Мачигіним, мікроелементів: бору — 1,5; молібдену — 0,15; марганцю — 30; кобальту — 10; міді — 1,5; цинку — 1,5 мг/кг ґрунту. Оптимальною величиною (100 балів) ММЗПВ у метровому шарі ґрунту є 200 мм/га. Зменшення цього показника до 100 мм істотно погіршує водний режим сільськогосподарських культур.

Складання еколого-агрохімічних паспортів та агроекологічна оцінка ґрунтів може проводитися за необхідністю, але не рідше одного разу на п'ять років. Екологічний стан ґрунту визначається неактивним антропогенним впливом, зокрема забрудненням радіонуклідами, важкими металами, залишками пестицидів та іншими факторами, що потребує внесення відповідних поправок (табл. 10.13).

10.13. Поправочні коефіцієнти на забруднення ґрунтів радіонуклідами

У зоні Лісостепу поправочний коефіцієнт знижується на 1,6% на кожну одиницю Кі в міру зростання рівня забруднення. При забрудненні понад 15 Кі/км2 землі виводяться із сільськогосподарського використання.

Поправочний коефіцієнт на забруднення ґрунту важкими металами вводиться в загальну агрохімічну оцінку через ГДК забруднювача. При одинарному значенні ГДК (наприклад, за миш'яком — 2,0 мг/кг ґрунту) поправка не вводиться, при подвійному (4 мг/кг) агрохімічна оцінка знижується на 4% (тобто поправочний коефіцієнт дорівнює 0,96), при потрійному ГДК (6,0 мг/кг) — на 8% (коефіцієнт 0,92) і т.д. Отже, при збільшенні рівня забруднення на величину ГДК агрохімічна оцінка знижується на 4%. Якщо ґрунт забруднений кількома важкими металами, поправки вносяться на кожний із них (табл. 10.14).

10.14. Гранично допустимі концентрації (ГДК) елементів-забруднювачів у ґрунтах мг/кг

Гранично допустимі кількості залишків пестицидів у ґрунті, мг/кг: ДДТ і його метаболітів — 0,1; ГХЦГ-0,1. Поправочний коефіцієнт на забрудненість ґрунту залишками пестицидів вноситься в агрохімічну оцінку через ГДК забруднювача. Насамперед це стосується ДДТ, оскільки інші пестициди дуже швидко розкладаються і тому не враховуються. При ГДК щодо забруднення ДДТ (0,1 мг/кг) поправка не вноситься, при подвійному значенні ГДК (0,2 мг/кг) агрохімічна оцінка знижується на 4% (коефіцієнт 0,96), при потрійному (0,3 мг/кг) — на 8% і т.д.

10.15.