Застосування нових хімічних сполук, засобів і методів для виробництва і переробки продуктів харчування, а також стимуляторів росту та хімічних засобів захисту сільськогосподарських рослин, які використовуються в харчуванні, допускається тільки з дозволу МОЗ України. Постійний санітарний контроль за виконанням правил застосування в сільському господарстві засобів хімічного і біологічного захисту рослин забезпечує якість і безпеку для здоров’я населення продуктів харчування рослинного походження.

3. Гігієнічна експертиза харчових продуктів і показники щодо її проведення

Найважливішим завданням гігієнічної експертизи харчових продуктів рослинного походження є визначення показників їх якості (харчову цінність та безпечність для здоров’я людини). Гігієнічна експертиза здійснюється відповідно до прав та обов’язків, які покладені на органи та установи санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Згідно цього положення Головному санітарному лікарю України та його замісникам, а також лікарям міст, районів, басейнів, портів, відповідно до їх компетенції, надається право:

покладати в разі потреби на лабораторії санітарно-епідеміологічного профілю, незалежно від їх підпорядкування, проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів, а в особливих випадках залучати лабораторії науково-дослідних установ;

пред’являти міністерствам, відомствам, підприємствам, установам, організаціям, а також посадовим особам і окремих громадянам вимоги щодо проведення санітарних і протиепідемічних заходів із зазначенням термінів їх виконання;

забороняти використання в харчуванні людей продуктів у випадках визнання їх непридатними для вживання;

Експертиза харчових продуктів у СЕС проводиться відповідно до діючої інструкції, затвердженої МОЗ України. З метою проведення ефективної гігієнічної експертизи харчової продукції необхідно постійно удосконалювати особливості підконтрольних об’єктів, а також епідеміологічну значимість харчової сировини, продуктів харчування та готової їжі При проведенні експертизи необхідно використовувати діючу нормативно-технічну документацію, а в практику лабораторного контролю впроваджувати сучасні методи досліджень, які дозволяють об’єктивно оцінити якість харчової продукції.

При проведені гігієнічної експертизи продовольчої сировини рослинного походження та продуктів харчування лабораторіям СЕС та закладам, які мають на це право, необхідно посилити контроль за вмістом важких металів, миш’яку, нітратів, нітритів, мікотоксинів та інших потенційно безпечних домішок і виключати із об’єму своєї роботи дослідження харчової продукції за показниками, які не мають гігієнічного значення. Керівникам закладів, де проводиться санітарно-гігієнічна експертиза бажано використовувати матеріали досліджень контролюючих лабораторій з метою максимального скорочення втрат сировини та продуктів харчування.

Завдання гігієнічної експертизи різнобічні. Вони визначаються залежно від ситуації та поставлених перед санітарно-епідеміологічною службою питань попереднім ознайомленням із документами на продукцію, актами санітарного обстеження підприємства тощо.

Основними завданнями гігієнічної експертизи є:

визначення органолептичних властивостей продукту, їх характеру, ступеню та причин змін;

встановлення відхилень у хімічному складі продукту та їх причин;

встановлення небезпеки передачі через інфіковані продукти збудника харчових отруєнь та інфекційних хвороб (на основі конкретних епідеміологічних даних);

виявлення пестицидів, важких металів, харчових добавок (консервантів, барвників, ароматизаторів), шкідливих домішок та інших сторонніх речовин.

При плануванні гігієнічної експертизи першочерговим завданням є особливий контроль за якістю продуктів, що швидко псуються з урахуванням їх епідеміологічної значимості. Лабораторні дослідження направлені на оцінку якості термічної обробки, визначення бактеріологічних, фізико-хімічних та інших показників, які мають гігієнічне значення. Тому немає необхідності зразки харчової продукції вивчати в повному об’ємі, передбаченому стандартами та технічними умовами. Наприклад, визначення вологи, вмісту цукру, харчової солі проводиться в тих випадках, коли ці показники характеризують стійкість і безпечність продукту.

У процесі планової експертизи здійснюється також контроль за випуском нових видів харчових продуктів із використанням як традиційної, так і нетрадиційної сировини.

Контроль за якістю готової продукції в дитячих дошкільних закладах, на харчоблоках лікувально-профілактичних і оздоровчих закладів, дієтичних столових проводиться лабораторіями СЕС при вивченні фахівцями СЕС фактичного харчування дітей, учнів, хворих, і т.д., а також за розпорядженням вищих інстанцій та за проханням органів, які контролюють.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua