одного з густонаселених регіонів України, середня густота населення тут рівна 125 чол. на 1 км2 (в той час, коли середня густота населення по Україні – 8,3 чол. на 1 км2). Найгустіше заселене Передкарпаття, а найменше – гірська частина.
Львівщина найбільш урбанізована серед західних галузей України. Найбільша густота міських поселень у Передкарпатті. Міське населення області становить 60,8 % чи 1658,5 тис. чол. В області є 43 міста, в тому числі 7 – обласного значення, 34 селища міського типу та 1854 сільських населених пунктів, де проживає 1070,1 тис. чол.
У національному складі населення області переважають українці (89,5%). У гірській частині проживає етнічна група українців – бойки. Росіяни (7,6 %) живуть переважно у містах. В області проживає незначна кількість поляків, євреїв, білорусів.
Віково-статева структура населення Львівської області подібна до структури населення всієї України. Зокрема, частка жінок тут становить 52,33 % чи 1428 тис. чол. У 2001 р. на 1000 жінок припадало 911 жінок (в Україні – 871).
А зараз вважаємо за доцільне зупинитися на характеристиці руху населення. Природний рух населення Львівської області має ті ж тенденції, що і природний рух населення України. Тобто характерним для нього є від’ємне значення показника природного приросту населення, а саме -1,70/00 станом на 01.01.2002 р. (-6,0 0/00 в Україні). Водночас в міських поселеннях даний показник становив –0,2 0/00, тоді як у сільській місцевості – -3,5 0/00 14, с. 340. Доцільним буде зауважити, що коефіцієнт народжуваності по Львівській області рівний 10,0 0/00, тоді як в цілому по Україні він становить 8,3 0/00, а коефіцієнти смертності відповідно становлять 11,5 та 14,3 0/00. Коефіцієнти народжуваності та смертності у міських поселеннях Львівщини становлять 9,1 та 9,3 0/00, а у сільській місцевості – 11,4 та 14,9 0/00 відповідно 14, с.340. Слід також зазначити, як позитивну слід розцінювати тенденцію зменшення значення коефіцієнта дитячої смертності у регіоні з 14,8 0/00 у 1995 р. до 13,4 0/00 у 2002 р.
Для великих і середніх міст регіону та зон їх впливу (особливо для зони впливу міста Львова) характерною є маятникова міграція. Більше того, Львів, посідаючи за чисельністю населення 7-е місце в Україні, вийшов на третє місце (після м. Києва та Харкова) за кількістю маятникових мігрантів (понад 140 тис. чол. щодня).
Львівська область багата на трудові ресурси – 1672,0 тис. чол. чи 5,6 % трудових ресурсів України, в тому числі 1485,5 тис. чол. працездатного віку (88,8 % трудових ресурсів), і 186,5 тис. чол. – зайняті особи старшого віку. В цілому ж в регіоні у всіх сферах економічної діяльності зайнято близько 1182,0 тис. чол. на 01.01.2002 р.
Доволі складною є ситуація у Львівській області на ринку праці. Так, впродовж періоду 2001-2002 р. в області було зареєстровано 90144 чол. безробітних, серед яких 51501 чол. – жінки (57,1 %) і 29357 чол. – осіб, молодших 28 років, що становить відповідно 8,98; 8,30 та 9,20 % аналогічних показників в цілому по Україні. Та слід зазначити, що фактична кількість безробітних у Львівській області становить 229 тис. чол. чи 7,8 % загальнодержавного рівня.
Доцільним буде зазначити, що рівень безробіття в Україні (офіційний) у 2005 році становив 3,7 %, що в 1,6 рази менше, ніж на Львівщині. Таким чином, в області склалася складна і негативна тенденція погіршення ситуації в сфері зайнятості населення.
НАРОДНЕ ГОСПОДАРСТВО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Характеристика промисловості
Передусім слід зазначити, що народногосподарський комплекс Львівської області належить до індустріально-аграрного типу. Понад 54 % сукупної товарної продукції регіону припадає на промислове виробництво.
Галузями спеціалізації області в загальнодержавному поділі праці є машинобудування, хімічна, паливно-енергетична, лісова, деревообробна і целюлозно-паперова, легка та харчова промисловості у поєднанні із багатогалузевим сільським господарством і курортно-рекреаційним господарством.
Рис. 1. Галузева структура промисловості Львівської області.
Паливно-енергетичний комплекс області включає видобування і переробку кам’яного вугілля (діє 12 шахт Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну і Центральна збагачувальна фабрика у Червонограді), газо- і нафтодобувну та переробну (на Передкарпатті), торфодобувну, електроенергетичну (Добротвірська ДРЕС, Бориславська і Львівська ТЕЦ).
Машинобудівний комплекс Львівщини є різноманітним і найбільш складним. Він включає автомобільну промисловість (Львівське виробниче об’єднання “Автобусний завод”, Львівський мотозавод), підйомно-транспортне машинобудування (Львівське виробниче об’єднання “Автонавантажувач”, Львівське виробниче об’єднання “Конвеєр”, Дрогобицький завод автомобільних кранів), приладобудування (Львівські виробничі об’єднання “Львівприлад”, “Полярон”, “Мікроприлад”, науково-технічне об’єднання “Термоприлад”, завод “Біофізприлад”), радіоелектронну (Львівські виробничі об’єднання “Електрон”, “Кінескоп”), верстатобудівну та інструментальну (Львівський завод фрезерних верстатів, інструментальне виробниче об’єднання, виробниче об’єднання по випуску штучних алмазів і алмазного інструменту, Дрогобицький долотовий завод, Стрийське виробниче об’єднання по випуску ковальсько-пресового устаткування) галузі.
Значне місце у комплексі посідають сільськогосподарське машинобудування (Львівське об’єднання “Львівхімсільгоспмаш”), електротехнічна промисловість (Львівське виробниче об’єднання “Іскра” та ізоляторний завод), виробництво поліграфічних машин (у Ходорові), ремонт локомотивів (у Львові та Стриї).
Комплекс хімічної індустрії розвивається переважно на базі запасів місцевої сировини. Він представлений виробництвом природної сірки (Роздольське та Новояворівське виробничі об’єднання “Сірка”), сірчаної кислоти, мінеральних комплексних добрив (у Новому Роздолі), калійних добрив (у Стебнику), технічного вуглецю (в Дашаві), озокериту (в Бореславі), штучного волокна (у Сокалі), фарб (у Львові та Бориславі). Досить розвинута медична промисловість, в тому числі промисловість медичної техніки, хіміко-фармацевтична промисловість.
Лісопромисловий комплекс Львівської області охоплює лісове господарство, лісозаготівельну, деревообробну і целюлозно-паперову промисловість, які базуються, в основному, на лісових ресурсах області (крім целюлозно-паперової). Підприємства деревообробної, у тому числі меблевої, промисловості зосереджені у Львові, Дрогобичі, Бориславі, Добромилі, Старому Самборі, Стрию, Самборі,