Реферат на тему:

Лондон

План

1 Загальна характеристика

2 Планування і визначні пам'ятки

3 Культура та ЗМІ

4 Міське управління

5 Економіка й транспорт.

Загальна характеристика

Лондон — столиця Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії і найбільше місто на Британських островах. Розташований на р. Темзі за 64 км від її гирла. Лондон — один із найбільших портів Британії і головний промисловий центр країни. Площа міста складає 1560 кв. км. Населення майже 7 млн чоловік. Лондон відіграє провідну роль у політичному й культурному житті Великобританії. У ньому знаходяться парламент, уряд і вищі органи правосуддя. Як культурний центр Лондон набув популярності завдяки своїм музеям і художнім галереям, театрам і музичному життю. Місто відоме також численними стародавніми церквами, у яких зберігаються національні святині. Лондон завжди відрізнявся активною участю у міжнародних справах. Будучи колись столицею Британської імперії, він дотепер відіграє важливу роль як центр Співдружності. Лондон — осередок міжнародного ділового життя й вузол міжнародних авіаліній.

Місто засноване римлянами в 43 р. н. є. на місці кельтського поселення на північному березі р. Темзи і протягом більше 400 років було головним римським містом»— Лондініумом (Londinium) — на острові Британія. З відходом римля,н у V ст. н. є. Лондон занепав. Після нормандського завоювання в 1066 р. Лондон стає резиденцією королів і офіційною столицею Англії і починає швидко багатіти й розвиватися Поштовхом до прискореного будівництва міста була Велика пожежа 1666 p., коли повністю згоріло 4/5 лондонських будинків. Після пожежі місто почало забудовуватися три- і чотириповерховими кам'яними будинками. План регулярної забудови розроблявся архітектором К. Реном, але в реальності за планом були побудовані лише деякі будинки, у тому числі собор Святого Павла. З 1707 р. Лондон — столиця Великобританії, а потім і Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії.

Великий Лондон, що складається із Сіті й навколишніх 32 великих міських адміністративних районів (боро), займає значну частину низовини між грядами Чілтерн-Хілс і Норт-Даунс. Лондон забезпечується водою з Темзи, із її північної притоки р. Лі, а також із крейдових водоносних горизонтів, розташованих на південь від Темзи. В останні роки завдяки удосконалюванню системи очищення каналізаційних стоків забруднення Темзи зменшилося. Центральна частина Лондона, розташована на невеликій висоті, затоплюється повенями під час дуже високих припливів. Для захисту від них було побудоване загородження через Темзу нижче міста, біля Вуліджа, і побудовані набережні в центральній частині Лондона. Лондонська улоговина менш зволожена, ніж інші райони Великобританії. Середня річна кількість опадів тут лише трохи вища 500 мм. Однак переважає хмарна погода, а опади випадають половину днів у році. Середня температура липня близько +17 °С. Літо в Лондоні тепліше, ніж в іншій Британії, але спекотна погода буває нечасто й рідко тримається довго. У середньому тільки 10 днів у році температура перевищує +26 °С. Зими відносно холодні, заморозки на грунті бувають близько 100 днів у році. Однак принаймні 50 днів у році температура буває нижчою за 0 °С, а середні температури січня (у найхолодніший місяць) складають +4 °С. Темза в Лондоні жодного разу не замерзала з 1814 р. Конфігурація Лондонської улоговини сприяє частому утворенню туманів у зимовий сезон. У минулому вони доповнювалися димом від пічних труб, викликаючи смог, але традиційні для Лондона густі жовті тумани зникли завдяки різкому скороченню використання вугілля для опалення будинків.

Лондонський регіон має найвищу на Британських островах густоту населення. У самому Сіті проживає не більше 10 тис. жителів (їхня чисельність щодня значно зростає за рахунок тих, хто приїжджає на роботу з передмістя), а у Великому Лондоні — близько 7 млн жителів, у Лондонській міській агломерації — близько 11 млн, а в Півдснно-Східному регіоні, де домінує Лондон, — близько 17 млн. Населення Великого Лондона постійно скорочується, особливо в центральних міських районах, побудованих до 1914 р. Триває приплив молоді*з інших районів країни, яких приваблює можливість зробити кар'єру, а також іммігрантів. Молоді лондонські родини, навпаки, прагнуть виїхати в нові міста й пригороди, розташовані за межами «зеленого поясу». Там само осідають ті, хто переїжджає з інших районів Сполученого Королівства. Протягом останнього сторіччя в Лондоні знайшли притулок представники найрізноманітніших національностей. Найбільшою й найдавнішою групою іммігрантів є ірландці. Євреї, в основному зі Східної Європи, почали селитися в місті наприкінці XIX ст. Пізніше з'явилися інші європейці, зокрема, із країн середземноморського басейну, а також китайці й австралійці. З початку 1950-х років найбільші за чисельністю контингенти іммігрантів почали прибувати з Вест-Індії й Індії. Спочатку деякі етнічні групи компактно заселяли певні квартали, однак згодом починали розселятися по всьому місту. Євреї, наприклад, воліли селитися в Іст-Енді, але їхні нащадки поступово переселялися до передмістя. Ірландці сьогодні розсіяні по всьому місту. Вест-індійці проживали в основному у внутрішній частині Лондона, особливо в Брикстоні, громади азіатів тяжіють до району Іст-Енда і західним передмістям, особливо в районі аеропорту Хітроу.

Планування і визначні пам'ятки

Сіті. Район, відомий за назвою Сіті, — жива історія Лондона. У ньому розташовані знамениті визначні пам'ятки, як, наприклад, собор Сент-Пол (св. Павла), побудований сером Крістофером Реном у стилі епохи Відродження, Маншен-Хаус (резиденція лорда-мера), відновлений Гілдхол (ратуша), Лондонський Тауер і Монумент заввишки в 61 м, встановлений у пам'ять про Велику пожежу 1666 p., що спустошила Сіті. У цьому районі знаходиться багато відомих церков Сіті, побудованих у