Редакції найбільших газет і журналів зосереджені на Фліт-стріт і безпосередньо поруч із цією вулицею. Найкращими лондонськими газетами є «Тайме», «Гардіан» (виходить одночасно в Лондоні й своєму рідному Манчестері) і «Дейлі телеграф» Існує також ряд масових щоденних газет з великим колом читачів і величезними тиражами, наприклад «Дейлі експрес», «Дейлі міррор» і «Сан» Кілька ранкових щоденних газет публікуються за межами Лондона, у місті друкуються також численні журнали. Як Британська радіомовна корпорація (Бі-бі-сі) із власними радіо і телебаченням, так і редакції незалежних (комерційних) компаній телебачення мають свої штаб-квартири і головні студії в Лондоні

Міське управління

З кінця XIX ст. вживалися зусилля щодо централізації міського управління Певне об'єднання адміністративних функцій було досягнуте завдяки Законові про управління метрополісом 1855 р. У 1888 р. була сформована Рада Лондонського графства, але територія в 303 кв. км, що знаходилася під її юрисдикцією, не містила в собі всю забудовану площу. Після того як у 1899 р. до складу Ради Лондонського графства були включені 28 метрополітенівських міст (муніципальних районів), впливовий Сіті все-таки залишався самостійним містом. До середини 1960-х років територія Лондона знаходилася в юрисдикції майже 90 місцевих органів влади. Прагнучи знайти більш ефективну систему управління, Рада Лондонського графства була у 1965 р. замінена Радою Великого Лондона, до юрисдикції якої увійшли території площею в 1595 кв. км. Ця Рада передала адміністративні функції 32 новим муніципальним районним радам. Реорганізація призвела до ліквідації стародавнього графства Мідлсекс і перекроювання кордонів сусідніх графств. Однак Лондонський Сіті зберіг за собою багато прав і привілеїв. Сіті, що одержало статус міста в XII сторіччі, управляється корпорацією, очолюваною виборним лордом-мером. До функцій Ради Великого Лондона були віднесені такі муніципальні види діяльності, як стратегічне планування, пожежна охорона й боротьба з повенями Інші райони метрополітенівського ареалу залишилися під юрисдикцією графств, що межують із ним. Територія, що знаходиться під контролем столичної поліції, приблизно збігається з територією Великого Лондона, за винятком Сіті, у якого є своя власна поліція. Столична поліція, підлегла міністрові внутрішніх справ, а не начальникові поліції, як це прийнято в інших районах країни, також відповідає за розкриття особливо тяжких злочинів (місцева поліція повинна звертатися по допомогу в Скотленд-Ярд).

Економіка й транспорт

Фінанси й торгівля відіграють найважливішу роль в економіці Лондона У Сіті розміщаються штаб-квартири багатьох британських банків, страхових ком-

паній і торговельних концернів, а також таких національних установ як Банк Англії, Фондова біржа й банк «Ллойдс оф Лондон» Лондон є також провідним центром міжнародних банків і страхових компаній 3 1945 р ріст цих сервісних галузей і розширення системи державного й місцевого управління призвели до збільшення числа зайнятих в офісах і установах. Навпаки, число зайнятих у промисловості з кінця 1940-х років зменшилося, незважаючи на те, шо Лондонський регіон, як і раніше, був найбільшим промисловим центром Британії. Найважливішими галузями промисловості тут є електромашинобудування, пивоварство, виробництво хімікатів і паперу, виробництво меблів, одягу і точних приладів. З 1945 р. спостерігався швидкий розвиток промисловості побутових товарів у західних муніципальних районах. З іншого боку, у Східному Лондоні були закриті старі, невеликі підприємства. Заводи звідси переводилися на нові майданчики за межі Зеленого поясу, а деякі традиційні галузі промисловості, пов'язані з діяльністю порту, наприклад харчова промисловість, занепали.

Лондонський порт, що займає ділянку Темзи завдовжки 80 км від її гирла до границі припливу в греблі Теддінгтон, підкоряється адміністрації Лондонського порту. Закриття всіх доків у центральному Лондоні означає, шо кораблі вже не проходять крізь розведений Тауерський міст для того, щоб розвантажитися в колись метушливому лондонському Пулі. Обсяг вантажообігу, шо обробляється Лондонським портом, постійно скорочується. Проте Лондон залишається головним портом Великобританії, а збережені в ньому пристрої для розвантаження, навантаження й зберігання у віддалених Королівських доках і Тілбери-доках є найважливішими в країні терміналами контейнерних перевезень. Сьогодні вантажообіг порту складає близько 60 млн т на рік.

Лондон — головний вузол мережі «Британські залізниці» (у столиці 11 основних залізниць). Жодна з головних ліній пасажирського сполучення не перетинає місто. Пасажири, що прибувають з півночі, повинні виходити з потягів на залізничних вокзалах, розташованих на межі центральної частини Лондона; пасажири з півдня прибувають на вокзали, розташовані поруч із рікою. Приміські потяги перевозять 40 % усіх пасажирів, що приїжджають щодня на роботу з передмістя у центр Лондона. Для пересування в межах центральної частини Лондона існує система метро, яка в народі називається «підземкою» Лондонський метрополітен (найстаріший у Європі, функціонує і 1863 р.) має довжину 408 км і складається з 273 станцій. Тунелі «підземки» були прокладені через лондонську глину на великій глибині порівняно легко, і спускання до станцій здійснюється на довгих ескалаторах. На окраїнах лінії «підземки» виходять на поверхню, обслуговуючи приміські райони. Ця система підкоряється державній компанії «Лондонський Регіональний Транспорт», що експлуатує також і автобусну мережу. Поштове відомство має свою власну підземну залізницю для перевезення пошти між поштовими сортувальними вузлами і залізничними вокзалами.

Головні дороги й шосе в усі райони країни розходяться з міста в радіальних напрямках, деякі з них доходять до центральної частини Лондона. Це призводить до сильних транспортних пробок у передмісті на старих кільцевих дорогах, що зв'язують ці радіальні дороги між собою. Далеко за