Реферат з економічної географії
на тему:
Країни Західної Європи
Загальний огляд країн Західної Європи ноєвропейський регіон знаходиться на крайньому заході материка Євразія (мол. 45). Тут розташовано 25 держав, які разом виробляють 1/4 продукції про-мисловості і 1/5 продукції сільського господарства світу. До економічно розвинутих країн належать Німеччина, Великобританія, Франція та Італія; до малих промислово розвинутих країн - Австрія, Бельгія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Фінляндія, Данія, Люксембург, Ісландія; до середньорозвинутих - Іспанія, Порту-галія, Греція, Ірландія. Є також в Європі країни-карлики - Андорра, Ватикан, Мальта, Монако, Сан-Марино, Ліхтенштейн, кількість населення яких не перевищує 20-25 тис. чоловік кожна.
Країни Західної Європи - суверенні держави. Тільки Гібралтар є колоніаль-не залежним. Андорра знаходиться під протекторатом Франції та Іспанії. За формою державного правління є республіки і монархії.
У минулому невелика група західноєвропейських країн були метрополіями великих колоніальних імперій, які володіли величезними територіями в Африці, Латинській Америці та Азії. Окремі з них й нині мають невеликі колоніальні володіння.
Багато століть підряд цей регіон утримував історичне лідерство. Звідси поча-лися Великі географічні відкриття, тут зародився капіталізм, відбулася перша промислова революція.
Мінеральні ресурси Західної Європи досить різноманітні, але їх запаси значно вичерпані. Мало залізних руд та руд інших металів. Споживаються переважно Імпортовані паливні ресурси. Велике значення мають поклади бурого вугілля у Німеччині, газу у Нідерландах, урану у Франції, нафти й газу на шельфі Північно-го моря в секторах Великобританії та Норвегії. З-поміж інших корисних копалин трапляються родовища бокситів (Греція, Франція), свинцево-цинкових руд (Ірландія, Італія), калійних солей (Франція, Німеччина). У цілому забезпеченість Корисними копалинами нижча, ніж у центральне та східноєвропейських країнах.
Ґрунтовий покрив в регіоні досить різноманітний, але родючих грунтів мало. Невисока родючість грунтів компенсується продуманою меліорацією території.
Лісів промислового значення також мало, вони (особливо в середній Європі) ви-конують переважно рекреаційну функцію.
Річки здебільшого повноводні цілий рік. Рівнинні використовуються для судноплавства, гірські і північні - багаті на гідроресурси. Питної води місцями де вистачає.
Населення. На Західну Європу припадає тільки близько 6,8 % населення світу. Проте пересічна густота тут близько 100 чол. на 1 км2. Протягом останньо-го століття в Західній Європі зменшувалась народжуваність на фоні зростання се-редньої тривалості життя (78 років у жінок і 73 - у чоловіків). Кількість пенсіонерів та людей похилого віку постійно зростає. Економічно активне населен-ня становить 2/3 від загальної кількості працездатних. Причини цього полягають у невеликій кількості працюючих жінок (33-35 % від загальної кількості зайня-тих), досить високому безробітті (15-17 млн чоловік щорічно), високій частці мо-лоді, що навчається тощо.
У Західній Європі висока внутрішня міграція населення. Кількість мігрантів за межі регіону порівняно незначна - виїздять переважно жителі Англії до Авст-ралії, Канади та США. Останніми роками велику частину іммігрантів становлять вихідці з постсоціалістичних країн, з арабських країн Близького Сходу, афри-канських країн, країн Південної Азії.
У галузевій структурі зайнятості за останні десятиліття помітна тенденція різкого зростання зайнятих у невиробничій сфері і зменшення працюючих у га-лузях матеріального виробництва.
Розміщене населення досить нерівномірно: найгустіше (більше як 300 чол. на 1 км2) заселені Південно-Східна Англія, Нідерланди, Бельгія, Північна Франція, Рур та прирейнська частина Німеччини. Це пояснюється вигодами їх географічного положення, високою концентрацією елементів інфраструктури, промислових об'єктів і міст. Північна Європа має найнижчу концентрацію населення через суворі природні умови (подекуди густота населення не перевищує 2-3 чоловіки на 1 км2).
Міське населення значно перевищує сільське: 3/4 людей проживає у містах (мал. 46, 47). Але в різних країнах цей показник не однаковий. У Великобританії, Німеччині, Швеції міські жителі становлять 80 %, у Португалії - 50 %.
Головною формою міського розселення є агломерації. Багато з них налічує понад 1 млн чоловік. Найпотужнішими агломераціями є Лондонська (близько 13 млн чо-ловік) та Паризька (понад 9 млн чоловік). Є у регіоні також потужні мегалополіси. наприклад, Англійський і Прирейнський (останній охоплює території Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Франції). За кількістю великих міст та їх густотою Західна Європа випереджає Північну Америку. Але людність західноєвропейських міст ниж-ча за північноамериканські, їх приміські зони менш розвинуті.
Погіршення екологічних умов у містах, велика концентрація людей і промисло-вих об'єктів призводять до ускладнення умов проживання міських жителів, тому у регіоні спостерігається постійний виїзд людей на проживання з центральних ра-йонів у приміську зону та сільську місцевість. Темпи зростання кількості жителів периферійних районів агломерацій вищі, порівняно з темпами зростання міських жителів. Села Західної Європи значно відрізняються від сільських поселень Східної Європи своїми функціями та способом життя населення (мал. 48, 49).
Господарство країн Західної Євро-пи дуже розвинуте і характеризується високими показниками сумарного ВВП та доходів на душу населення (мал. 50). Країни регіону мають ін-тенсивні внутрішні, а також зовнішні економічні зв'язки з усіма регіонами світу, зокрема з основними центрами світового господарства.
Порівняно з Англо-Америкою та промислове розвинутими країнами АТР. темпи економічного розвитку країн Західної Європи дещо нижчі. Нижчі також показники ВВП на ду-шу населення. Проте Західна Європа була і залишається одним з основних центрів розвитку світової цивілізації.
Протягом століть політична карта регіону неодноразово перекроювалася. Після воєн або складних політичних катаклізмів змінювалися кордони, ви-никали та розпадалися окремі держа-ви і навіть імперії. Сучасного вигляду політична карта Західної Європи набу-ла після Другої світової війни. На по-чатку 90-х років XX ст. відбулися ос-танні істотні зміни.
Найважливішою подією в економічному та політичному розвитку Європи XX ст. стало створення Європейського Союзу.
У 1992 році країни-учасниці ЄС
