Колумбія - це країна з дуже багатою флорою. Затверджується, що в колумбійському департаменті Чоко тільки на одному дереві більше розмаїтості, чим у Великобританії в цілому лісі. У світовому рейтингу Колумбії приділяється перше місце по різноманіттю птахів, яких нараховується 1750 видів (20% з 8000 існуючих на землі), перше чи друге місце по кількості різновидів земноводних - 407, третє місце по кількості рептилій - 520 видів, і четверте по ссавцях - 456 видів. При цьому підраховано, що в Колумбії існує близько 590 видів мешканців водяного середовища.

Крім того, ця дивна країна займає третє місце по приматах і по метеликах, яких нараховується відповідно 27 і 58 різновидів. У Колумбії виявлено 180 видів ящірок, а різноманіття комах настільки велико, що їхній кількості не підрахована навіть приблизно.

Населення країни (по оцінці на 2003 рік) складає близько 35101000 чоловік, у найбільших містах: Богота (4921000 чоловік). Розжарюй (1625000 чоловік), Медельїн (1581000 чоловік), Барранкілья (1019000 чоловік), Картахена (688000 чоловік). Середня щільність населення близько 31 чоловік на кв. км. Етнічні групи: метиси - 58%, білі - 20%, мулати - 14%, негри, індіанці. Середня тривалість життя (на 1998 рік): 66 років - чоловіка, 72 року - жінки. Протягом більшої частини XX ст. основу колумбійської економіки складало сільське господарство, у якому провідною культурою й основною статтею експорту був кава.

Однак в останні десятиліття роль сільського господарства поступово почала знижуватися, і до 1996 р. на його частку приходилося 20% внутрішнього валового продукту (ВВП), що включає вартість усіх зроблених у країні товарів і послуг.

Таким чином, сільське господарство тепер наблизилося за значенням до обробного промисловості (19%), і поступається сектору послуг (майже 51%). Експортні надходження за рахунок корисних копалин у 1997 р. склали близько  12% від ВВП.

У 2003 р. ВВП Колумбії склав близько 86 млрд. дол., тобто 2,225 дол. на душу населення. З 1970 р. по 2002 р. ВВП виріс на 162%, тобто приблизно на 4,5% у рік; приріст населення за той же період складав менше 2% у рік, що практично компенсувало збільшення продукції на душу населення, однак темпи росту як економіки в цілому, так і доходу.

Список використаної літератури

Географічна енциклопедія. В 4-х томах. – К., 1994-1996.

Країни світу. – М., 1992.

Південна Америка. Географія, культура. – М., 1994.

Словник-довідник з соціальної та економічної географії. – М., 2000.