Приклад. Норма висіву насіння озимої пшениці становила 200 кг, середній вміст азоту в зерні пшениці — 2,8%. З насінням пшениці на кожний гектар посіву було внесено 5,6 кг азоту.

Деяка кількість азоту може надходити на сільськогосподарську площу з атмосферними опадами переважно в аміачній формі. Звітрюється він у повітря внаслідок мікробіологічних процесів, що відбуваються на поверхні ґрунту, та в меншій кількості — у нітратній формі, яка утворюється внаслідок грозових розрядів. Установлено, що в середньому з опадами щорічно надходить азоту на 1 га: в Поліссі — 5 кг, у Лісостепу — 10, у Степу — 4 кг. У районах з високою кількістю опадів і в промислових районах із збільшенням забруднення повітря і мінералізації атмосферних опадів надходження мінерального азоту може значно зростати. У масштабах країни з насінням і атмосферними опадами в середньому може надходити в ґрунт не менше 8 кг/га азоту щорічно.

Кількість азоту, яка надійшла у ґрунт з атмосфери за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, визначається рядом факторів. Різні бобові культури характеризуються неоднаковою азотфіксуючою здатністю. Чим вищий урожай, тим більша кількість азоту повітря фіксується бобовою культурою. Значний вплив на розміри фіксації азоту атмосфери спричинюють умови вирощування культури (вологість, температура, реакція ґрунтового розчину, вміст у ґрунті поживних речовин тощо). За даними І.М. Захарченка та ін. (1977), багаторічні трави (еспарцет, люцерна і конюшина) використовують атмосферного азоту 70-75%, горох — 40-50%, люпин, кормові боби — 60-65% від загального азоту в біомасі. Кількість азоту в біомасі бобових культур визначається врожаєм культур і величиною кореневої системи. За рік в урожаї багаторічних трав (конюшина, люцерна) нагромаджується 150-300 кг, люпину, сої — 100-200 кг, гороху, кормових бобів, вики, квасолі — 50-100 кг азоту на гектар.

Для визначення кількості азоту атмосфери, що надійшов у ґрунт за рахунок симбіотичної фіксації бобовою культурою при даному врожаї, необхідно встановити загальний вміст азоту в урожаї і в кореневій системі. Установлено, що співвідношення між кількістю азоту в урожаї, пожнивних і кореневих рештках становить для люцерни 1:1,3, для конюшини — 1:1,15-1,25, люпину, сої, кормових бобів, гороху — 1:0,2-0,3. Користуючись цими показниками і виносом азоту врожаєм, орієнтовно вираховують кількість азоту в біомасі, а потім — скільки його надійшло в ґрунт із повітря за рахунок симбіотичної фіксації бобовою культурою.

Приклад. Винос азоту на 1 т сіна конюшини, за даними довідника, становить 19,7 кг. При урожаї 40 ц сіна з 1 га винос дорівнює 78,8 кг/га.

При співвідношенні між вмістом азоту в урожаї та кореневих і пожнивних рештках 1:1,15 вміст азоту в кореневих і пожнивних рештках дорівнює — 78,81,15=90,6 кг/га.

Вміст азоту в біомасі 78,8+90,6=169,4 кг. Надійшло його в ґрунт за рахунок фіксації з атмосфери (70% від азоту біомаси): 169,4 - 100 Х - 70

При розрахунках балансу азоту враховують також його надходження із атмосфери внаслідок фіксації вільноживучими мікроорганізмами (бактерії, актиноміцети, дріжджові плісняві гриби). Розміри несимбіотичної фіксації азоту атмосфери залежать від наявності в ґрунті органічної речовини, реакції ґрунтового розчину, кількості внесених органічних і мінеральних добрив, зволоження тощо. При складанні господарського балансу можна використовувати такі розміри несимбіотичної фіксації азоту атмосфери: у ґрунтах Полісся — 5 кг, Лісостепу — 10, Степу — 8 кг на 1 га.

Визначають суму статей витрат та надходження елементів живлення для окремих культур на 1 га, потім — для всієї площі в ц і підраховують витрати і надходження елементів живлення на всю площу по господарству.

Показники балансу. Баланс елементів живлення в землеробстві господарства, сівозміні або у вирощуванні окремих культур характеризується такими показниками:

баланс , ц;

баланс , кг на 1 га;

баланс , % до виносу;

інтенсивність балансу, %.

Різниця між витратами елемента живлення (ц) з площі під культурою сівозміни або ріллі господарства і надходження цього ж елемента (ц) на відповідну площу дає баланс у ц.

Баланс кг на 1 га по культурі, сівозміні або по господарству в середньому одержують діленням балансу () ц на відповідну площу.

Баланс елементів живлення у відсотках до виносу можна визначити для окремої культури або групи культур, сівозміни і господарства. Для вирахування балансу у відсотках щодо виносу використовують дані по виносу елементів живлення врожаєм та їх надходження в ґрунт у центнерах на всю площу або в кілограмах на 1 га. Баланс у відсотках до виносу (Б) вираховують за формулою

,

де В — винос елемента живлення врожаєм по господарству, сівозміні або культурі, ц або кг;

Н — надходження елемента живлення в ґрунт з добривами та іншими джерелами, ц або кг.

При визначенні балансу азоту можна використовувати показник "витрати" його із ґрунту (винос + витрати азоту).

Баланс у відсотках до виносу показує, на скільки відсотків надходження елемента живлення в ґрунт більше або менше виносу його врожаєм із ґрунту.

Приклади.

Винос азоту врожаєм 92 кг/га. Надійшло азоту в ґрунт 77 кг/га. Б (% до виносу)=

Винос азоту врожаєм такий же — 92 кг/га. Надійшло азоту в ґрунт 113 кг/га. Б (%до виносу)=

В умовах інтенсифікації землеробства для характеристики балансу використовують також показник його інтенсивності (Іб). Виражається він у відсотковому відношенні надходження елементів живлення в ґрунт (Н) до виносу їх