pp. |
1999 | 2000
Чисельність (чол.)
Приріст | 2 652 443
0,64% | 2 652 689
0,46%
Етнічний склад населення: негри 90,9 %, індійці 1,3 %, білі 0,2 %, китайці 0,2 %, мулати 7,3 %, інші 0,1 %. Протестанти складають 61,3 %, церква Бога 21,2 %, баптисти 8,8 %, англіканці 5,5 %, адвентисти сьомого дня 9 %, п'ятидесятники 7,6 %, методисти 2,7 %, об'єднана церква 2,7 %, брати 1,1 %, свідки Ієгови 1,6 %, моравські брати 1 %, католики 4 %, інші громади, включаючи негритянські культи, 34,7 %. Більшість населення — негри й мулати. На острові проживають невеликі громади з Великобританії, Китаю, Індії, Сирії, Португалії, Німеччини. Офіційна мова — англійська, але широко розповсюджений креольський варіант англійської мови із сильним впливом французької, іспанської й африканської мов. Спочатку на острові була широко представлена англіканська церква, але останнім часом поширилися синкретичні культи — секти покоманія, куміна, растафаріанська секта. З растафаріанізмом пов'язана популярна музика реггей — внесок Ямайки у світову культуру.
Зростання частки міського населення 1960-х і 1970-х pp. призвів до росту безробіття. Щоб знизити його, уряд заохочує еміграцію в США і Канаду.
Урбанізація в 1980 і 1998 pp. |
1980 | 1998
Міське населення | 47% | 55%
Вікова структура населення в 1999 і 2000 pp.
1999 | 2000
0—14 років
15—64 роки
понад 65 років | 31%
62%
7% | 30%
63%
7%
Народжуваність і смертність у 1999 і 2000 pp. (на 1000 чол.)
1999 | 2000
Народжуваність
Смертність
Рівень дитячої смертності | 20,22
5,39
13,93 | 18,51 5,51 14,61
Середня тривалість життя в 1999 і 2000 pp. у роках)
1999 | 2000
Усього
Серед чоловіків
Серед жінок | 75,62
73,22
78,13 | 75,21
73,26
77,26
Державний устрій
Ямайка — держава в складі 14 приходів. Традиції державного управління Ямайки формувалися під впливом британського парламентаризму. Відповідно до конституції 1962 p., глава держави — англійський монарх, якого представляє генерал-губернатор. Вищий орган законодавчої влади — двопалатний парламент. Сенат складається з 21 члена, із них 13 призначаються генерал-губернатором за рекомендацією прем'єр-міністра і 8 — за рекомендацією лідера опозиції. Палата представників складається мінімум з 45, максимум з 60 депутатів, що обираються загальним голосуванням терміном на 5 років. Кількісний склад палати представників залежить від числа виборчих округів. Право голосу мають усі дорослі громадяни Ямайки й країн Співдружності, що прожили на Ямайці не менше року. Виконавчу владу здійснюють прем'єр-міністр і кабінет міністрів з 11 членів, що представляє партію, яка перемогла на виборах. Інші державні атрибути й процедури такі ж, як у Великобританії. Двопартійна система фактично закріплена в конституції. Будь-які зміни в конституцію вносяться після голосування в парламенті й одержання не менше двох третин голосів у кожній з палат. Законодавча система грунтується на англійському праві, не визнає верховенства Міжнародного Верховного Суду в Гаазі. Вища судова влада — Верховний Суд, судді призначаються генерал-губернатором за пропозицією прем'єр-міністра; є Суд Апеляції.
Основні політичні партії країни — Лейбористська партія Ямайки (ЛПЯ) і Народна національна партія (ННП). Обидві вони народилися під впливом профспілкового руху під час заворушень у Вест-Індії у 1930-х роках. ЛПЯ, заснована Олександром Бустаманте в 1943 p., відстоює інтереси приватного підприємництва. ННП, заснована в 1938 р. і довгий час керована Норманом Менлі, являє собою соціал-демократичну партію помірного типу. З цими партіями пов'язані й найбільші профспілки Ямайки: із ЛПЯ — Профспілка промислових робітників, із ННП — Національний союз робітників. Одержавши незалежність, Ямайка успадкувала ефективний колоніальний адміністративний апарат. Судова система Ямайки подібна до британської і грунтується на загальних принципах британсь-
кого права. Є Верховний суд, апеляційні суди, магістрати і суди нижчих інстанцій. Функціонують суди присяжних. В адміністративному відношенні Ямайка поділяється на 14 приходів, 12 із них знаходяться під керівництвом парафіяльних рад, а для приходів Кінгстон і Сент-Ендрю діє спільна система управління. Ямайка входить до складу Британської Співдружності, Організації американських держав, Карибського загального ринку й ООН.
Економічний розвиток
У XVIII—XIX ст. Ямайка приносила надзвичайні прибутки англійським плантаторам, що вирощували цукрову тростину із використанням праці негрів-рабів. Сучасна Ямайка — слаборозвинена, економічно залежна країна. У середині XX ст. цукрова тростина, що була тривалий час основою економіки країни, поступалася місцем бокситам, що зайняли провідне місце в експорті. У 1980-х роках різко скоротилися доходи від постачань цукру й бокситів. Сьогодні доходи надходять від туризму. У 1996 р. внутрішній валовий продукт (ВВП) Ямайки склав близько 7,8 млрд дол., тобто 3050 дол. на душу населення. Ці показники не враховують тіньові доходи від продажу маріхуани. У 1996 р. ріст ВВП склав 0,5 %. Ямайка поділяється на 6 економічних зон. У гірському західному районі вирощують коноплю індійську, із якої виготовляють маріхуану, а в передгір'ях Блу-Маунтинс — найкращі сорти кави. У центральних і західних районах вапнякового плато розвинуте тваринництво, вирощують індійську коноплю, а також фрукти й овочі. Тут також знаходяться основні родовища бокситів. Північне узбережжя Ямайки з прекрасними пляжами перетворилося на зону відпочинку й туризму. На південних прибережних рівнинах зосереджені великі плантації бананів і цукрової тростини, тут знаходяться заводи з виробництва цукру-сирцю. Внутрішні райони вапнякового плато з центром у Крістіані протягом півстоліття переживали спад економіки, що було пов'язано з їхньою перенаселеністю. Крім того, грунти району сильно постраждали від ерозії. Недавно прийняті програми економічного розвитку району увінчалися успішним відродженням сільського господарства. Незважаючи на невелику площу (319 кв. км), район Лігуанія, приурочений до алювіальної рівнини на південному сході острова, займає провідне місце за чисельністю населення й розвитком