Рибальство.

Загальний улов за 1960—70 зріс з 1 млн. до 1,5 млн. т. (головним чином сардина, тунець). Основні риболовецькі порти на північному заході і північному побережжі — Віго, Пасахес та інші. у 90-і роки середньорічний улов досяг 1,5 млн. т. Значна частина промислу ведеться біля берегів Країни Басків і Галісії.

Сьогодні ж флот іспанських морських риболовецьких судів - найчисленніший в Європі, проте рибакам доводиться боротися з падінням квот ЄС на лов риби.

Розділ 3. Основні проблеми з якими стикається Іспанія

3.1. Використання електроенергії та питної води в умовах обмежених ресурсів

У нинішньому році вхід в міські басейни в багатьох містах Іспанії – безкоштовний. Правда, справа тут не в добродійності місцевої влади: зараз в басейнах можна приймати лише сонячні ванни, тому що вода в них спущена. Іспанія страждає від засухи найсильнішої за останні 60 років. Сонце палить нещадно – і не краплі дощу. Коли б не цистерни з водою, які щодня можна бачити на вулицях міст і сіл, цілі регіони країни вже давно залишилися б без питної води. Багато річок повністю висохли, рівень води в озерах безперервно знижується, зросла небезпека лісових пожеж. На полях, там, де зараз повинна була б колоситися пшениця, видно лише окремі усохлі кущики. Сім іспанських провінцій вже прийняли екстрені заходи по обмеженню витрати води. На середземноморському побережжі владі довелося понизити тиск у водопровідних трубах. Міське управління Мадрида звернулося до жителів столиці із закликом витрачати менше води і електроенергії. Проте це не так-то просто. Одним з наслідків що продовжується вже десять років економічного буму в Іспанії стало непомірне споживання води і електроенергії. Рівень життя росте. Однією з улюблених розваг спроможних іспанців, а також туристів, залишається гра в гольф. Тільки за останні п'ять років кількість майданчиків для цієї великосвітської розваги в Іспанії подвоїлась і досягло майже трьохсот. Тільки в околицях Мадрида їх – 28. На поливання газонів йде стільки води, скільки витрачає ціле місто з населенням в 100 тисяч чоловік, включаючи промзони. Ну, і зрозуміло, як скрізь і усюди, коли ситуація в країні загострюється, винуватими виявляються чужаки, прибульці. В даному випадку – туристи. «Вони приїжджають до нас в найжаркішу і посушливішу пору року і витрачають воду без жодного розуміння: приймають душ три рази на день, плескалися в басейнах. Мовляв, ми гроші заплатили – подавайте нам відповідні умови. На потреби країни їм наплювати», - обурюються іспанські газети. І дійсно, як показали підрахунки експертів з Великобританії, один турист в середньому витрачає в день 880 літрів води – в три рази більше, ніж місцевий житель. Спроби уряду в Мадриді обмежити витрату електроенергії і питної води в Іспанії поки до успіху не привели. Зокрема, не дивлячись на всі застереження, в країні стрімко росте попит на кондиціонери.

3.2. Боротьба з тероризмом

Слід зазначити, що співпраця в боротьбі з тероризмом є загальним пріоритетним напрямом під час головування Іспанії в ЄС, а це дозволяє зробити крок вперед на шляху досягнення мети взаємодії, наміченої в Сумісній Декларації про тероризм на зустрічі у верхах, що відбулася минулого року в Брюсселі.

Уряд Іспанії останні роки приділяє особлива увага безпеки не тільки в туристичних містах, але і в промислових центрах, значно збільшуючи фінансування спеціалізованих центрів по боротьбі із злочинністю. Головний об'єкт іспанських борців з тероризмом - угрупування баскських сепаратистів ЕТА. ЕТА була заснована в 1959 році для боротьби за національне самовизначення, проте її коріння в новітній історії йде в роки громадянської війни, бомбардування Герникі і ліквідації диктатором Франсисько Франко автономії Країни Басків в 1937 році. З 1968 року сепаратисти перейшли до тактики терору і з тих пір більше 800 разів прийняли на душу смертний гріх вбивства. У числі їх жертв - офіційний наступник Франко і прем'єр його уряду Луіс Карреро Бланко, нащадок Колумба віце-адмірал Крістобаль Колон де Карвахал, політики і адміністратори різного рангу, військові і поліцейські чини, співробітники спецслужб і навіть колишні соратники, які, - подібно до убитої в 1986 році Марії Долорес Гонсалес. Особливо обурила іспанців звістка про змову ЕТА, направленому проти улюбленого в народі короля Хуана Карлоса. У липні 1997 року після вбивства узятого сепаратистами в заручники молодого муніципального радника Мігеля Ангеля Бланко, понад 6 млн. чоловік вийшли на вулиці іспанських міст під гаслами засудження ЕТА. Услід за цим було арештоване і засуджене практично все керівництво партії Ері Батасуна. Тепер центральний уряд і основні політичні партії Іспанії, що не побачили в заяві ЕТА гарантії остаточної відмови від практики терору, бачать привід для неспокою в консолідації, що намітилася, басків. Ще в пам'яті залишається вбивство 6 чоловік в 1998 році, і серія вибухів, що прозвучали на вулицях міст близько року тому.

Чого ж конкретно добиваються сепаратисти? Ватажки ЕТА вимагають права формування баскських армії, поліції, органів самоврядування майбутньої незалежної держави представниками саме цього руху. І вже зовсім дивною представляється ще одна мета - як міжнародна мова спілкування, зважаючи на екзотичність і трудність баскської мови, використовувати не іспанський (кастильський), а есперанто, англійський або навіть російський.