Реферат на тему:
“Індія”
(економіко-географічна характеристика країни)
Офіційна назва - Республіка Індія (Bharat Ganarajya Republic of India).
Географічне положення - Індія розташована на півдні Євразійського континента, на півострові Індостан. На північному заході межує з Пакистаном та Афганістаном (частина індійського штату Джамму й Кашмір, що межує з Афганістаном, перебуває під контролем Пакистану); на півночі - з КНР, Непалом і Бутаном; на сході - з М'янмою і Бангладеш. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють її від Шрі-Ланки. Протокою Грейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією.
Площа території - 3287,3 тис. кв. км. Довжина з півночі на південь - понад 3000 км, з заходу на схід - близько 2000 км.
Найвища точка - г. Чогорі на півночі (на кордоні з Китаєм) - 8611 м.
Кількість населення - 1 млрд. 027 млн. осіб (березень 2001 р.).
Столиця - Нью-Делі (понад 13 млн. жителів).
Найбільші міста: Калькутта - понад 16 млн. жителів, Мумбаї (Бомбей) - понад 15 млн. жителів, Ченнаї (Мадрас) - 6 млн. жителів, Хайдарабад - 5 млн. жителів, Бангалор - 4,5 млн. жителів, Ахмедабад - 4 млн. жителів.
Територіально-адміністративний устрій. У відповідності з Конституцією, Індія - союз штатів. В основу територіального поділу покладено мовну спільність населення. В штатах існують законодавчі збори і місцеві уряди. До складу країни входить 28 штатів (state), Національна столична територія Делі і шість союзних територій - порівняно невеликих за розміром і чисельністю населення адміністративних одиниць центрального підпорядкування.
Офіційні мови - хінді та англійська, а також 17 регіональних мов.
Грошова одиниця - індійська рупія = 100 пайсам (46 інд. рупій = 1 долару США).
Національне свято - 26 січня - День Республіки (1950 р.).
Державний прапор Індії (затверджений конституційною асамблеєю 22 липня 1947 р.) - горизонтальний, триколірний: шафрановий зверху, білий посередині і темно-зелений знизу - у рівних пропорціях. Співвідношення ширини і довжини прапора - один до трьох; у центрі білої смуги - колесо "чакра" темно-синього кольору. Його діаметр приблизно відповідає ширині білої смуги і має 24 спиці. Чакра - колесо закону Дхарми (Доброчинності), що символізує поступальний рух країни.
Державний герб Індії представляє собою копію Левової капітелі з м. Сарнатха (поблизу м. Варанасі), спорудженої у ІІІ ст. до н.е. імператором Ашокою на місці, де Будда проголосив своє послання про мир і визволення до чотирьох країн світу. Державний герб символізує прихильність сучасної Індії її стародавнім принципам миру і доброї волі. На капітелі - чотири лева, які сидять спиною один до одного. По окружності капітелі розташовані зображення чотирьох звірів-хранителів чотирьох країн світу: лев - на півночі, слон - на сході, кінь - на півдні, бик - на заході. Абака покоїться на розпущеній квітці лотоса, яка символізує джерело життя і творчої наснаги. Під гербом на санскриті написане гасло "Сатьямева Джайяте" ("Нехай запанує Істина!").
Національна тварина - тигр.
Національний птах - павлін.
Національна квітка - лотос.
Національний фрукт - манго.
Членство в міжнародних організаціях - ООН, Рух неприєднання, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародна організація космічного зв'язку "Інтерсупутник", Всесвітня продовольча програма, МОП, SAARC, МБРР, МАР тощо.
За роки незалежного розвитку Індія пройшла шлях від відсталої аграрної країни, яка ледве забезпечувала внутрішні потреби в продовольстві, до сучасної аграрно-індустріальної, з розвинутими промисловістю, торгівлею і товарно-грошовими відносинами.
Після здобуття незалежності в 1947 році Індія приступила до розвитку економіки змішаного типу, що спирається одночасно на державний і приватний сектори. До державного сектора спочатку належали оборонна промисловість, залізничний транспорт, телеграфний і телефонний зв'язок, атомна енергетика, вугільні шахти, підприємства чорної металургії, літако- і суднобудування. В середині 1950-х років держава взяла під свій контроль розвиток нафтохімічної, фармацевтичної галузей, важкого машинобудування, а також автодорожньої мережі, виплавку міді, свинцю, цинку та інших кольорових металів, будівництво всіх гірничовидобувних об'єктів і виробництво пластмас і синтетичного каучуку. Крім того, контроль був поширений на провідні банки (1966 рік), страхові компанії (1972 рік). У державному секторі, де в 1970 році було сконцентровано 60% капіталу, в середині 1990-х років забезпечувалася чверть національного доходу і працювало понад 18 млн. осіб.
У кінці 1980-х - на початку 1990-х відбувся перехід до лібералізації економіки. Для приватного та зарубіжного капіталу зараз відкриті такі галузі, які раніше були зарезервовані лише державним сектором економіки: оборона, телекомунікації, авіаперевезення, страхова діяльність тощо.
Економіку Індії відрізняють надлишок і дешевизна робочої сили і висока культура праці.
Валовий внутрішній продукт Індії у 2000 році становив 2,2 трлн. доларів США (частка сільського господарства - 25%, промисловості - 24%, сфери послуг - 51%). Темп економічного зростання - 6%.
Енергетика. Для Індії важливі як промислові, так і традиційні джерела енергії. За рахунок останніх - дров, кізяка, відходів рослинництва задовольняється попит на паливо в сільських районах, хоча залежність від цих енергоносіїв зменшилася у зв'язку з електрифікацією і розвитком транспорту. Сучасний сектор індійської економіки спирається на національні ресурси вугілля і нафту, яка в значних обсягах імпортується, хоча видобуток нафти і природного газу в самій країні у 1980-х роках збільшився. Вугілля все ще утримує провідні позиції, особливо в електроенергетиці, де високою є також питома вага гідростанцій і АЕС. На ТЕС виробляється близько 75% електроенергії.