Реферат на тему:
Хімічний метод захисту від шкідливих організмів і хвороб
Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур’янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву — пестициди (“пест” — шкода, “цидо” — вбивати). Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров’я. В цьому Переліку передбачаються об’єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об’єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням.
Пестициди поділяються за об’єктами застосування, за способом проникнення в організм шкідника та за хімічним складом діючої речовини. За об’єктом застосування пестициди поділяються на наступні групи: інсектициди — для захисту рослин від шкідливих комах; акарициди — для захисту рослин та продукції рослинництва від шкідливих кліщів; нематоциди — для захисту рослин від шкідливих нематод; родентициди — для захисту рослин від шкідливих гризунів; лімбациди — для захисту рослин від слимаків; фунгіциди — для захисту рослин від грибкових захворювань; бактерициди — для захисту рослин від бактеріальних захворювань; гербіциди — для захисту рослин від бур’янів; арборициди — для знищення деревинної та чагарникової рослинності; протруйники — для знезараження насіннєвого і садильного матеріалу від шкідливих організмів; дефоліанти — речовини, які викликають опадання листя; десиканти — хімічні речовини, які прискорюють висихання нескошених рослин (на пні).
За способом проникнення в організм шкідників пестициди поділяються на: кишкові — надходять в організм разом із їжею; контактні — надходять в організм через шкірні покриви; системні — здатні проникати в рослини, рухатись по їх тканинах і судинах та викликати загибель шкідливого організму при ушкодженні ними цих рослин; фумиганти — ті, що потрапляють в організм шкідників через органи дихання в пароподібному або газоподібному стані.
Розглянемо найпоширеніші види пестицидів. В залежності від характеру дії збудників захворювань рослин фунгіциди поділяють на захисні (профілактичні) та лікувальні. За характером розміщення фунгіцидів відносно рослини вони класифікуються як контактні і системні (внутрішньорослинні). Контактні не проникають в рослини і діють на збудників хвороб, які знаходяться на поверхні. Системні засвоюються рослинами, переносяться в них і попереджують зараження або знищують збудників хвороб, які вже проникли в рослину.
За хімічним складом гербіциди поділяються на неорганічні та органічні, а за характером дії на культурні рослини — на речовини вибіркової (селективної ) та суцільної (загальної) дії. За способом дії (характером пошкодження) гербіциди відносять до контактних і системних. За способом застосування гербіциди поділяють на ґрунтові (ті, що вносяться у ґрунт до сівби або до сходів культурних рослин) та гербіциди, які використовуються в період вегетації культурних рослин.
Крім пестицидів, предметом дослідження вчених є використання в захисті рослин синтезованих біологічно активних речовин, які об’єднуються в такі групи: феромони — речовини, які виділяються комахами в навколишнє середовище для впливу на інших особин; атрактанти — речовини, які приваблюють комах та інших тварин (в сучасній практиці захисту рослин використовуються статеві та харчові атрактанти); репеленти — речовини, запах і смак яких відлякують шкідників (комах, кліщів, гризунів тощо); інгібітори — хімічні речовини, які пригнічують активність ферментів або обмінних процесів в шкідливих організмах; стерилянти — речовини, які при надходженні в організм призупиняють його здатність до розмноження; гормони — високоактивні біологічні речовини організму, які регулюють важливі процеси в його розвитку (наприклад, у комах — перетворення); ретарданти — речовини, які сповільнюють темпи росту рослин, що призводить до вкорочення стебел і пагонів та сприяє стійкості злакових культур до полягання.
Класифікація пестицидів за об’єктами застосування в деякій мірі умовна, тому що багато пестицидів мають універсальну дію і вражають комах та кліщів (Бі-58 новий), комах і нематод (фурадан), комах, кліщів, збудників хвороб (ДНОК, препарати сірки), тому їх називають інсектоакарицидами, акарофунгіцидами тощо. Значна кількість пестицидів проявляє одночасно кишкову, контактну і фумігацій ну дію, а відноситься до тієї групи, де речовина проявляє найбільшу активність, тому класифікація за способом проникнення пестицидів в організм шкідників теж не є чітко визначеною.
За хімічним складом діючої речовини пестициди поділяються на три основні групи:
1) неорганічні сполуки (сполуки міді, сірки, фтору, ртуті тощо);
2) пестициди рослинного, бактеріального та грибкового походження (піретрини, антибіотики, фітонциди бактеріальні та грибкові препарати);
3) органічні сполуки — велику групу штучно синтезованих пестицидів з високою біологічною активністю. За хімічним походженням вони в свою чергу поділяються на: хлорорганічні сполуки (гентахлор, ділор, поліхлорпінен, генсахлорциклогексан тощо); фосфорорганічні сполуки (хлорофос, карбофос, фозалон, антіо, Бі-58 новий тощо); похідні карбамінової, тіо та дітіокарбомінової кислот (севін, карбін, перимор, бетамал, ептам, полікарбацин, ТМТД тощо); нітропохідні фенолів (ДНОК, нітрафен, акрекс, каратан тощо); органічні сполуки ртуті (гранозан, меркуран тощо); похідні сечовини (монурон, діурон, которан, дозанекс тощо); сим-триазини (атразин, симазин, семерон, прометрин тощо); фтальіміди та інші речовини.
У чистому вигляді діюча речовина не може повною мірою проявити свої можливості пестициду, тому для підвищення її ефективності готують препаративні форми пестицидів. На ефективність дії пестициду крім діючої речовини та препаративної форми впливають також фактори навколишнього середовища, фізіологічний стан