Характеристика промислового центру Херсон

ХЕРСОН — місто, обл. центр. Розташований на правому бе-резі Дніпра, за 25 км від Дні-провського лиману Чорного м. Залізничний вузол, морський і річковий порт, аеропорт. Пл. 206 км2. Поділяється на три міські райони. Населення 361,2 тис. чол. (1990). Засн. 1778 на місці військ, укріплення, перші згадки про X. належать до 1737.

Поверхня хвиляста, розчлено-вана балками, ярами; є блюдце-подібне зниження. Перевищен-ня висот до 52,5 м. Пересічна т-ра січня —3,2°, липня +23,0°. Опадів 380 мм на рік. Діє Херсонський облас-ний центр по гідрометеорології. Пл. зелених насаджень 3122 га. У місті — ботсад, 2 дендропар-ки і парк — пам'ятки садово-паркового мистецтва, 7 пам'я-ток природи (всі — місц. зна-чення).

X.— значний пром. центр Пд. України. Його спеціалізацію визначають суднобудування і судноремонт, с.-г. машинобуду-вання, текст, і консервна галузі промисловості. Суднобудуван-ня і судноремонт представлені суднобуд. виробничим об'єд-нанням (випускає сучасні оке-анські танкери, суховантажні судна, контейнеровози, залізо-бетонні доки, ліхтеровози), суд-нобуд.-судноремонтним (паса-жирські теплоходи та катери, самохідні річкові баржі, букси-ри тощо) та суднорем. з-дами (обслуговує судна Азово-Чор-номорського басейну, випускає потужні плавучі доки). Головне підприємство с.-г. машинобуду-вання — виробниче об'єднання «Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровсько-го» — випускає самохідні ку-курудзозбиральні комбайни «Херсонець», дощувальні уста-новки та ін. с.-г. техніку. Серед ін. підприємств галузі — з-ди карданних валів та електро-машинобудівний. Найбільші підприємства легкої пром-сті об'єднання: виробниче бавов-няне та обласне виробничо-торг. взуттєве; швейна, спорт, виробів ф-ки.

Значного розвитку набула в місті харч. пром-сть (консерв-ний комбінат, консервний, хліб-ний, молочний, виноробний, безалкогольних напоїв з-ди; м'ясний, рибний, хлібопродук-тів комбінати; кондитерська, макаронна, харчосмакова ф-ки). Пром-сть буд. матеріалів пред-ставлена домобуд. і пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об'єднанням буд. матеріалів, з-дами залізобетон-них виробів, буд. деталей. Працюють нафтопереробний і скло-виробів з-ди.

X.—важливий культурний центр республіки. Функціону-ють 3 вузи: пед. (з ф-том при-родничих наук), с.-г., індустрі-альний; вечірній філіал Мико-лаївського кораблебуд. ін-ту; 14 середніх спец.навч.закладів (серед них — гідрометеоролог. технікум); 12 профес.-тех. уч-щ. Український н.-д. ін-т зрошу-ваного землеробства з ком-плексним селекційним цент-ром по рослинництву в умовах зрошування, ін. наук. устано-ви і проектно-конструкторські орг-ції. У місті — Херсонський відділ Географічного т-ва Ук-раїни, Херсонський обласний будинок природи, 2 держ. музеї — Херсонський крає-знавчий музей та худож. музей, 2 театри — український муз.-драматичний та ляльок; обл. філармонія. Планетарій. Бюро подорожей та екскурсій. Ту-рист. готель *Лілея».

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ. Утворена ЗО.III 1944. Розташо-вана на Пд. України. На Пн. межує з Дніпроп., на Зх.— з Микол., на Сх.— із Запоріз. областями, на Пд.— з Респ-кою Крим. Омивається водами Чор-ного і Азовського морів. Пл. 28,56 тис. км2 (4,7 % тери-торії України). Нас. 1248,8 тис. чол. (на 1.1 1990; 2,4 % насе-лення республіки). Центр — м. Херсон. В «"ласті — 18 ра йонів; 9 міст, у т. ч. З обласного підпорядкування, ЗО с-щ міськ. типу, 675 сільс. населених пунктів.

Близькість X. о. до пром. цент-рів Донецько-Придніпровсько-го економічного району, ви-хід до Азово-Чорномор. ба-сейну і наявність великої річ-кової магістралі — Дніпра є сприятливими факторами для розвитку нар.-госп. комплексу, зумовлюють її значний трансп.-

розподільний і рекреаційний потенціали. З положенням у степовій природній зоні пов'я-зане гол. природне багатство області — зем. ресурси, але посушливий клімат, маловодність і слаба залісеність не-гативно впливають на розвиток с.-г. вироби.

Населення і трудові ресурси. У нац. складі переважають українці (бл. 75,7 %), прожи-вають також росіяни (бл. 20,2 %), білоруси, євреї та ін. національності. Пересічна гу-стота нас. 44 чол. на 1 км2, що майже вдвічі нижче, ніж у середньому по республіці. Найгустіше заселені пд.-зх. частина області та приміські райони. Міське населення ста-новить 767,6 тис. чол. (61,5 % всього населення області), що значно нижче середньоресп. рівня урбанізації (75 %). Пере-важають середні та малі міста, розташовані вздовж мор. узбе-режжя, по Дніпру та на пере-хрестях основних трансп. магі-стралей. Близько 2/, міськ. населення сконцентровано у Херсоні, який разом зі своїми містами-супутниками Цюру-пинськом і Голою Пристанню утв. Херсонську міську агло-мерацію. Система міськ. роз-селення формується у пониззі Каховського водосховища — Нова Каховка, Каховка, Бери-слав. Ін. великі міста — Гені-чеськ, Скадовськ. Сільс. розсе-лення розріджене, пересічна густота населення у сільс. мі-сцевості бл. 17 чол. на 1 км2. Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Каховського водосховища (20—ЗО чол. на 1 км2). Помітно зростає насе-лення, у т. ч. і сільське у ра-йонах, де створені потужні

Площа зелених насаджень у .іеле-них зонах міст і селищ міського типу Херсонської області (тис. га).

зрошувальні системи — Ка-ховському, Чаплинському, Ска-довському, Каланчацькому. В нар. г-ві області зайнято близько 635 тис. чол.; переваж-на більшість — у галузях ма-теріального вироби.: у пром-сті — 25 %, с. г.— 28,3 %. У не-виробничій сфері зайнято мен-ше 25 % трудових ресурсів області. Заг. рівень забезпече-ності трудовими ресурсами не-достатній.

Природні умови і ресурси.

У геоструктурному відношенні тер. області розташована на пд. краї Східно-Європейської плат-форми. Кристалічний фунда-мент занурюється від 0,1—0,3 на Пн. до 2—3,5 тис. м на Пд. На корі вивітрювання і граніто-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата теригенно-карбонатна товща відкладів Причорноморської западини. На Пн. вона складається з па-леогенових карбонатних та гли-нистих порід, які місцями від-слонюються у річкових доли-нах, далі на Пд. під ними заля-гають карбонатні верхньокрсй-дові і піщано-глинисті нижньо-крейдові відклади. Верхній шар осадочного чохла склада-ється з міоценових пісків та глин і пліоценових вапняків-черепашників Південно-Укра-їнської монокліналі. Серед антропогенових