Клімат X. о. помірно континен-тальний з м'якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Пересічна т-ра січня від —5° на Пн. до —3° на Пд., липня відповідно +21,5, +23,5°. Період з т-рою понад +10° становить 215—230 днів. Сума активних т-р за рік 3200— 3400°. Річна кількість опадів незначна — 300—410 мм, пере-важна їх кількість випадає влітку у вигляді злив. Сніго-вий покрив нестійкий. Се-ред несприятливих кліматич. явищ, що завдають шкоди г-ву — суховії (25—ЗО днів на рік, в окремі роки — 50—60), пилові бурі (3—8 днів, у районі Херсона — до 9—12 днів), град (1—2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2—3 роки, найчастіше вони бу-вають на Пд. області. X. о. роз-ташована у двох агрокліматич. зонах — посушливій, дуже теп-лій (пн. частина) і дуже посуш-ливій, помірно жаркій зоні з м'якою зимою. Діє Херсонський обласний центр по гідрометео-рології, якому підпорядковано 9 метеостанцій: Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, с-ща міськ. типу Велика Олександрівка, Нижні Сірогози, Асканія Но-ва, села Бехтери, Попелак, Хорли.

У межах області лише 6 річок довж. понад 10 км. Гол. ріка — Дніпро (нижня течія; перетинає область з Пн. Сх. на Пд. Зх.) з прит. Інгульцем. Поблизу гирла Дніпро поділяється на рукави (найбільший — Кін-ська) і утворює т. з. Дніпров-ські плавні. Значні площі на Пд. та Сх. області не мають поверхневого стоку. По долинах річок невеликі ставки, озера, на Дніпрі — Каховське водо-сховище. Пересічна густота річ-кової сітки становить 0,1 км/км 2. Для річок області ха-рактерне мішане живлення: снігове становить 85—90 %, підземне — 10—15 %. При-родний режим річок змінений внаслідок їх зарегульованості. Річки і водойми використо-вують для водопостачання, зро-шування, риборозведення. Ли-мани і затоки мають рибопром. і рекреаційне значення. Серед зональних типів грунтів переважають чорноземи півден-ні малогумусні і слабогумусо-вані, які змінюються чорно-земами південними солонцюва-тими, далі на Пд.— каштано-вими солонцюватими грунтами в комплексі з солонцями. Ха-рактерні для області інтра-зональні лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові грун-ти і солоді подів. У межах Ниж-ньодніпровських пісків — дер-нові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні грунти в комплексі з слабогумусовани-ми пісками і чорноземними піщаними грунтами подекуди з кучугурним рельєфом. На пі-щаних островах і косах — дер-нові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти в комплексі з слабогу-мусованими пісками. У плав-нях Дніпра — торфово-болотні грунти, у заплаві Інгульця — лучні грунти на алювіальних відкладах. Майже вся територія області розорана. X. о. лежить у Причорномор-ській (Понтичній) степовій гео-ботанічній провінції. Характер-ні ксерофітно-різнотравно-тип-чаково-ковилові і типчаково-ковилові степи,заплавні і подо-ві луки. Природні степи зберег-лися лише в долинах річок і на схилах балок. Домінують ковила волосиста, ковила Лес-сінга, типчак, житняк гребін-частий, полин кримський. Для подів характерні асоціації пи-рію подового з гірчаком і хрі-ном. У заплавах росте вербняк, пирій повзучий, мітлиця біла, осока тощо, на болотах і Дні-провських плавнях — очерет, рогіз, куга озерна, осока. На піщаних аренах ростуть дубові та березові гайки, вербово-ше-люгові зарості, ксерофітні зла-ки. Нижньодніпровські піски засаджені сосною, садами, ви-ноградниками. На узбереж-жях заток і лиманів зро-стають солонець європейський трав'янистий, содник, айстра степова тощо. Лісові насаджен-ня займають бл. 90 тис. га. Тваринний світ області різно-манітний: риб — 182 види, земноводних — 8, плазунів — 11, птахів — бл. 300, ссавців — до 70 видів. Водяться лиси-ця руда, заєць-русак, тхір степовий, ховрах крапчастий і ховрах малий, бабак, сліпак тощо. Серед птахів найпошире-ніші куріпка сіра, шуліка чор-ний, боривітер степовий, орел степовий, жайворонок; у плав-нях — коровайка, норець чор-ношиїй, баклан великий, мар-тин сріблястий, лебідь-шипун, чапля руда, лунь болотяний. У річках і ставках водиться щука, окунь, судак, рибець, са-зан, лящ, короп. У Чорному морі пром. значення мають бич-ки, кефаль, хамса, чехонь, скумбрія, осетрові, ставрида та