м'ясо-вовняне та м'ясне вівчарство, а вовняне у Австралії, Новій Зеландії, Великобританії, Іспанії, Італії. Птахівництво в розвинутих країнах переведено на індустріальну основу. Подекуди розвивається конярство, верблюдівництво тощо.
Запитання і завдання
1. Які зміни у розвитку сільського господарства відбулися під впливом НТР?
2. Які чинники викликали формування світової агропромислової системи?
3. Проаналізуйте табл. 10 та охарактеризуйте рівень механізації та забезпечення мінеральними добривами сільського господарства країн різних типів економічного розвитку.
4. За картою атласу визначте основні сільськогосподарські регіони світу.
5. Де розміщуються основні регіони вирощування пшениці, кукурудзи, рису?
6. Проаналізуйте структуру світового тваринництва.
7. Проаналізуйте структуру експорту та імпорту пшениці за картами атласу. Визначте найбільших, експортерів та імпортерів зерна. Зро-біть висновки.
Це цікаво
Механізація сільського господарства разом з досягненнями прикладної науки привели у розвинутих країнах до різкого скорочення потреб галу-зі у робочій силі та різкому рості продуктивності праці. Внаслідок цього один фермер може забезпечити продовольством до 80-ти осіб, що спо-стерігається в Нідерландах, Данії, Великобританії та США. Це дозволяє не тільки задовольнити внутрішні потреби, але й поставляти продукцію на експорт.
У країнах, що розвиваються, до недавнього часу сільське господарство майже повністю базувалося на архаїчному ручному знарядді, а продук-тивність праці утримувалась на рівні античної Греції чи Риму. Тому се-ляни ледь задовольняють потреби своєї сім'ї і часто не в змозі постави-ти на ринок продукти харчування хоча б ще для однієї сім'ї.
У країнах Південної Азії сільські господарства дотримують традиційної практики вирощування рису, затрачаючи на одну тонну продукції у 20-30 разів більше живої праці, ніж фермери США. При цьому у Південній Азії врожай з одиниці площі знімають у 4-5 разів нижчий, ніж у США.