Об’єктивний аналіз територіальної структури релігійної сфери свідчить про збереження суттєвих, історично зумовлених регіональних відмінностей. Саме політичні кордони минулого є одним з основних чинників релігійно-конфесійної диференціації. Проблема об’єктивної поліконфесійності українського народу потребує терпимості, толерантності ставлення. А керуючись принципом свободи совісті і відокремлення функціонування держави та церкви, зауважимо, що громадська та ідеологічна діяльність релігійних формувань завжди повинна бути в полі зору цілісної концепції політиків і державних діячів, зумовлюючи, як вважає М.С. Дністрянський, актуальність розроблення цілісної концепції регулювання конфесійних стосунків. Одним з основних положень такої концепції може бути положення про відповідність мети, принципів і форм діяльності конфесій статусу України, її конституції, державним інтересам, недопустимість різних форм діяльності, спрямованої на порушення етнокультурної цілісності українського народу та поглиблення регіонального відчуження.

Література:

1. Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К: Либідь, 1996. –С. 206-232.

2. Кубійович В.М. Наукові праці том 1. // упорядник О. Шаблій. –Париж-Львів :Фенікс, 1996. – С. 415-419, 441-454, 464-506.

3. Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до соціальної географії. – К.: Знання, 2000. – С. 15-35, 55 - 125.

4. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа . – С. 46-62.

5. Соціально-економічна географія України / за ред. О.І. Шаблія. –Львів.: Світ, 2000. – С. 409-417.

6. Соціально-економічна географія України / за ред. О.І. Шаблія. –Львів.: Світ, 1994. –С. 389 - 391.