Промисловість

Основу енергетики Іспанії стано-вить імпортна нафта. Нафтопереробка, як правило, здійснюється в портових містах, її річна потужність ста-новить понад 60 млн т сирої нафти. Власний видобуток вугілля (кам'яного і бурого) забезпечує лише 1/5 енергетичних потреб, част-ка невеликих ГЕС і кількох АЕС дорівнює приблизно 1/6.

За обсягом продукції обробної промисловості Іспанія посідає в світі досить вагоме місце: вона входить до групи перших 15 промислових країн. У Західній Європі за цим показником вона поступається тільки Німеччині, Франції, Великобританії та Італії, хоча істотно відстає від них, особливо в розрахунку на душу населення. За структурою обробна промисловість Іспанії досить різноманітна, але в ній різко переважають традиційні трудомісткі галузі.

В країні виплавляють чорні і кольорові метали (виплавка сталі — 13 млн. т). Значного розвитку набули нафтохімія, яка тісно пов'язана з нафтопереробкою, а також промисловість будівельних матеріалів, деревообробна і паперова. Важливу роль останнім часом стали

відігравати металообробка і машинобудування. Нове для Іспанії виробництво — автомобілебудування — почало розвиватися з 60— 70 pp. Воно представлене філіалами західноєвропейських та амери-канських автомобільних концернів. Випуск автомобілів становить 1,7 млн одиниць. Машинобудівні заводи країни випускають також промислове обладнання, трактори і сільськогосподарські машини, електро- і електронну техніку, судна.

Старими галузями обробної промисловості залишаються тек-стильна (переважно бавовняна), трикотажна, швейна і шкіряно-взуттєва. В харчовій промисловості широко розвинені виноробна, олійна, плодоовочева і рибоконсервна, продукція яких значною мірою орієнтована на експорт. Заслужену славу здобули іспанські поліграфічні видання, ринком для яких є, крім самої Іспанії, більша частина Латинської Америки.

Швидкий промисловий розвиток Іспанії в останній третині XX ст., і в першу чергу розвиток машинобудування, тісно пов'яза-ний з великим притоком іноземних капіталів, а також з використан-ням іноземних технологій та з орієнтацією на зарубіжні ринки. В Іспанії іноземний капітал приваблює низька вартість робочої сили, мінімальне оподаткування та інші привілеї.

В розміщенні іспанської обробної промисловості дуже висока частка міст Барселони, Мадрида і Більбао, а серед районів — північ-ного і середземноморського узбереж. Заводи чорної металургії і суднобудівні верфі розміщені переважно в портових містах північ-ного узбережжя. Понад 4/5 текстилю, одягу і взуття виробляється в Барселоні. Електротехнічні та електронні заводи і поліграфічні фабрики концентруються в Мадриді і Барселоні. Головні автозаводи знаходяться в Барселоні, Мадриді, Валенсії та Сараґосі. Підприємства харчової промисловості експортного напрямку тяжіють до відповід-них сировинних баз.

Сільське господарство

Галузь залишається відсталим сектором іспанської економіки. Вона все ще малопро-дуктивна і переважно екстенсивна. Для її потреб обробляється 2/5 території (орні землі і землі під постійними насадженнями), а 1/3 зайнята луками і пасовищами. Важливу роль відіграє штучне зрошення (3,7 млн га — перше місце в Західній Європі). Практикувати його почали ще за часів Стародавнього Риму і, особливо, під час панування арабів. Найбільше зрошуваних земель у Середземноморській Іспанії (басейни рік Ебро і Гвадалквівір) і значно менше — в басейнах рік, що перетинають Месету — Дуеро, Тахо, Гвадіана.

Головною галуззю є землеробство. Вирощують зернові (ячмінь, пшениця, кукурудза, рис), бобові, картоплю, цукрові буряки, бавовник, тютюн, а також овочі та фрукти помірних і субтропічних широт. Як правило, для зернових, крім рису, використовують богарні землі, врожайність їх низька. Під рис та інші цінні культури відводять зрошувані площі. Врожайність рису дуже висока і його експортують у країни Європи. Іспанія відома як експортер томатів, цибулі, мигдалю тощо.

Особливе місце в світі Іспанія посідає як виробник винограду, оливок і цитрусових (апельсини, мандарини і лимони). Як і в інших країнах Середземномор'я, ці культури з'явилися в Іспанії ще в часи Старо-давньої Греції і Стародавнього Риму. За збором винограду, вироб-ництвом вина та його експортом країна поступасться в Середземно-мор'ї лише Італії та Франції, вино відіграє виняткову роль в житті і традиціях населення. Такі марочні іспанські вина, як «Малага» та «Херес», мають світову славу. За збором цитрусових та їх експортом Іспанія посідає перше місце в Середземномор'ї, а за вирощуванням оливок, виробництвом і експортом оливкової олії — перше місце в світі. Головний район цитрусових та оливок — середземноморське узбережжя й Андалузька рівнина. Культура винограду розповсюдже-на ширше, вона охоплює також південну половину Месети і Арагонську рівнину.

Тваринництво в Іспанії розвивається в складних умо-вах. Тільки у північній вологій частині природні кормові угіддя дозволяють утримувати велику рогату худобу. Пасовища посушливої Месети придатні для розведення овець та кіз. Саме в умовах Месети була виведена порода знаменитих кастильських мериносів, які пізніше стали основою тонкорунного вівчарства в посушливих сте-пах Австралії та Південної Африки. Інтенсифікація тваринництва здійснюється шляхом розширення свинарства і птахівництва. Окре-ме місце займає вирощування спеціальних биків для кориди.

В лісовому господарстві Іспанії, як і в сусідній Португалії, важливу роль відіграє збір кори коркового дуба. Значного розвитку набуло рибальство у водах північної Атлантики.

Туризм

Упродовж останньої третини XX ст. най-важливішим сектором іспанської економіки став туризм. Щорічна кількість іноземних туристів уже перевищила 50 млн (в 1960 р. — 6 млн). У країні створена сучасна туристична інфраструктура. Розвитку туризму сприяли, з одного боку, багата природна і культурна база, а з іншого — поява у високорозвинених західноєвропейських країнах масового платоспроможного попиту на цей вид послуг. Відіграли свою роль і дещо нижчі ціни на товари та послуги.

Тепле море і сонячна погода дозволили