Реферат на тему:

Енергетика в агропромисловому комплексі

Енергооснащення сільського господарства в Україні становить 442 к.с. на 100га посівної площі, енергоозброєність — 33.6. Для порівняння у США ці показники становлять відповідно 524 і 141 к.с. Якщо відставання за енергооснащеністю незначне, то за енергоозброєністю працівників — суттєве.

Починаючи від 1990 року в Україні вартість енергоносіїв зросла в десятки разів. Їх частка у вартості продукції стала домінуючою. Так, наприклад, у структурі собівартості 1 год. роботи тракторів вартість паливно-енергетичних ресурсів перевищує 50%, частка енергетичних ресурсів у структурі промислової продукції та послуг, що закуповуються сільгосппідприємствами, складає 35%. Зменшення об’ємів виробництва і висока вартість енергії та палива спричинила різке зменшення споживання енергоресурсів. Так порівняно з 1990 роком сільське господарство України зменшило споживання паливно-енергетичних ресурсів на 66,5% (5, 45 млн. т. ум. палива), в т.ч. котельно-пічного палива — на 60% (102,6 тис. т. ум. палива), моторного палива на 57,6% (4,032 млн. т.ум. палива), електроенергії на 57,6% (1,119 млн. т. ум. палива). У той же час енергоємність 1 грн. валової продукції сільськогосподарських підприємств невпинно зростала і складала в 2000 році 0,577 кг. ум. палива (121,8% порівняно з 1990), в тому числі в рослинництві — 0,519 кг ум. палива (108,6%), у тваринництві — 0,68 кг. ум. палива (145%). Це зумовлює зменшення конкурентноздатності сільськогосподарської продукції.

Для зменшення енергоємності сільськогосподарської продукції і енергозабезпечення виробництва енергією і паливом необхідно:

впроваджувати енергозберігаючі технології та технічні засоби енергозабезпечення;

налагодити облік витрат енергії й палива;

автоматизувати режими роботи енергоємних систем, технологій і установок виробництва тепла;

використовувати поновлювальні джерела енергії (біомасу, енергію сонця і вітру тощо).

У птахівництві необхідно замінити застаріле технологічне і енергетичне обладнання, високі енерговитрати при експлуатації якого значно збільшують собівартість продукції цієї галузі, роблять її конкурентно неспроможною.

Для зменшення енергетичної вартості птахівничої продукції потрібно встановлювати менш метало- та енергоємне обладнання. При цьому найбільший ефект досягається при комплексному впровадженні енергозберігаючих технологій: годівля, напування й обігрів, вентиляція та освітленні пташників, про що свідчить досвід Гаврилівської птахофабрики. Реконструкція пташників з клітковими батареями для бройлерів на підлогове утримання з голландським обладнанням фірми "Лако", централізоване опалення — на автономні повітря-підігрівники. Аналіз ефективності такого переоснащення показує, що витрати природного газу на 1 кг. приросту бройлерів зменшується в 11 разів, електроенергії — у 8,2 рази, води — більш як у 7 разів.

Окрім комплексного впровадження енергозберігаючих технологій можливе також і поетапне переоснащення технологічних систем вирощування та утримання птиці. Раціональне використання кормів залишається однією з основних умов підвищення продуктивності птиці і зменшення витрат на одиницю продукції. Система годівлі повинна забезпечувати дозовану видачу кормів у відповідності до раціону. Використовуючи кліткове обладнання БКН-3М "Ніжинсільмаш" і ОПБ-1 для підлогового вирощування бройлерів, можна на 40% зменшити витрати кормів порівняно з обладнанням типу ЦБК. Застосування ніпельних напувалок замість жолобкових зменшує витрати води на 40-70 і більше відсотків. Річна економія води, з розрахунку на типовий пташник 18х96 м, становить 2500 м3.

Застосування стрічкової системи видалення посліду в кліткових батареях для утримання курей-несучок дозволяє у два рази зменшити транспортно-енергетичні витрати на його вивезення.

Енергозберігаючі системи обігріву птиці на відміну від традиційних централізованих систем опалення від котелень та теплогенераторів типу ТГ-25 не потребують системи повітроводів, а обігрів приміщень здійснюється безпосередньо завдяки "викиду" нагрітого повітря. Порівняно з централізованими системами опалення ці нагрівачі повітря забезпечують економію біля 40% енергетичних ресурсів. Вони повністю автоматизовані й не потребують постійної присутності обслуговуючого персоналу. Для пташників слід використовувати нагрівачі повітря GP-25 та GP-90 типу "Джет Мастер", ВГ-0,7 номінальною потужністю 70-120 кВт.

Прогресивні енергозберігаючі технології торкаються і таких питань, як освітлення. Тут рекомендується використовувати системи автоматичного управління ніжинського інженерного центру "Імпульс", енергозберігаючі лампи ДНАТ, а також енергозберігаючі режими переривистого освітлення.

При відгодівлі ВРХ слід використовувати технології стійлово-пасовищного утримання. Порівняно з стійловим утриманням така технологія дозволяє зменшити витрати кормів у 1,5 раза, паливно-мастильних матеріалів — у 3, електроенергії — у 3,1 раза.

При виробництві продукції свинарства необхідно: застосовувати автоматизовані системи контролю й керування виробництвом з використанням комп’ютерів при індивідуальній годівлі, в основному на племінних фермах і селекційно-гібридних центрах; індивідуалізація споживання кормів за повним прижиттєвим аналізом тварин (кількість пісного м’яса і шпику, стан здоров’я) обробляється і зберігається в комп’ютері, надаючи об’єктивну інформацію; нормована годівля у так званих автоматизованих "кормових станціях", розрахованих на індивідуальну годівлю, перш за все супоросних свиноматок і ремонтного молодняку.

Застосування нової техніки і технологій забезпечує зменшення витрат праці на обслуговування тварин більш як у 10 разів; збільшення середньодобового приросту маси до 800 г, а плодовитості — до 10%; зменшення металоємності обладнання до 20%, кормів — на 10-15%.

Вагомим резервом зменшення витрат електроенергії у сільському господарстві є впровадження частотно-регульованого електроприводу і компактних люмінесцентних ламп (КЛЛ). У сільському господарстві електропривод споживає 70% електроенергії від загальної кількості.

Кількість регульованих електроприводів на виробництві США сягає 40% (в Україні 2%), що дозволило зменшити витрати електроенергії на 20%. Тому впровадження систем регулювання швидкісних режимів технологій — вентилювання птахівничих і тваринницьких ферм, пневмотранспортування мінеральних добрив і продуктів помолу на комбікормових і борошномельних підприємствах та цехах, гаряче та холодне водопостачання, приготування кормосумішей тощо — дозволяє на 20-30% зменшити витрати електроенергії, на 10-20% — сировини і матеріалів, підвищити якість виробництва і переробки сільськогосподарської продукції.

Українські електромашинобудівельні підприємства м. Харкова і м. Запоріжжя та Інститут електродинамики