р., вул. Театральна, 35), ОВП: Швейні вироби: сорочки чоловічі і дитячі, блузи жіночі, брюки жіночі, шорти жіночі і дитячі, жіночі костюми, жилети.
ВАТ "Ткацька фабрика" (засн. 1898 р., вул. Січових Стрільців, 19), ОВП: Готові тканини: тік наволоковий пістрявотканий, сорочка пакувальна, вишивальна "Гуцулка", льняно-бавовняна.
ЗАТ "Гардинна фабрика" (засн. 1956 р., бульв. Лесі Українки, 32/А), ОВП: Гардинне полотно, штучні тюлево-гардинні вироби (штори, скатерті, занавіски, покривала, комплекти ритуальні), мереживо, швейні вироби (комплекти столові, постільна білизна, фартухи, сумки господарські).
ЗАТ "Щетинно-щіткова фабрика" (засн. 1880 р., вул. гетьмана І.Мазепи, 210), ОВП: Пензлево-щіткові вироби: пензлі різної форми, щітки різних розмірів та форм, щітки бідономойки, щітки медицинські, щітки комбайнові, щіткові гарнітури, йорші, щетина товарна.
ВАТ "Взуттєва фабрика" (засн. 1949 р., вул. Валова, 47), ОВП: Взуття чоловіче (напівчеревики, чоботи, сандалети), жіноче (туфлі осінні, взуття модельне) та дитяче (туфлі, босоніжки, черевики, чобітки для хлопчиків) та ручної роботи (туфлі черевики, напівчеревики для чоловіків).
ДП ф-ка "Карпатські візерунки" (1945, вул. Замкова, 44), ОВП: Килими і килимові вироби ручного способу ткання: накидки, панно, накидки на диван, гобелени, доріжки та трикотажні вироби ручної в'язки: шкарпетки, жилети.
ВАТ "М'ясокомбінат" (засн. 1941 р., вул. Соборна, 16), ОВП: М'ясо і субпродукти І категорії, ковбасні вироби (ковбаса міська варена, ковбаса молодіжна, паштетова варена, ковбаси копчені та напівкопчені), шинка європейська, шинка українська, напівфабрикати.
ВАТ "Сирзовод" (засн. 1969 р., вул. Петровського, 8), ОВП: Цільномолочна продукція, сир і бринза, масло тваринне, нежирна продукція, морозиво, йогурт.
ВАТ "Хлібокомбінат" (засн. 1944 р., вул. Петровського, 7), ОВП: Хліб і хлібобулочні вироби, сухарі паніровочні, макаронні вироби.
АТ "Мрія" (засн. 1991 р., вул. В. Атаманюка, 86), ОВП: Кондитерські вироби та продукція плодопереробки, хлібобулочні вироби, макаранні вироби (ріжки, вермішель).
Коломийська райдрукарня (вул. Шашкевича, 6), ОВП: Поліграфічна продукція: кольорова, книжкова, бланки, газети.
ВАТ "Друкарня ім. Шухевича" (вул. гетьмана І.Мазепи, 235), ОВП: Поліграфічна продукція: газети, бланки, книжки і журнали, кольорова продукція.
Основні показники промислових підприємств міста за 1999 р. і січень 2000 р. складали: Всього по місту: факт. вик. на суму 42765.6 тис. грн., обсяги в-ва в діючих цінах 42043.7. З них:
1). Підприємства машинобудівної, металообробної та електротехнічної промисловості відповідно - 10331.3 та 11214.1;
2). Підприємства лісової, деревообробної та паперової промисловості - 3244.0 та 3486.4;
3). Підприємства промисловості будівельних матеріалів - 6439.8та 6199.2;
4). Підприємства легкої промисловості - 4833.7 та 4122.4;
5). Підприємства харчової і переробної промисловості - 16881.3 та 15897.6;
6). Підприємства поліграфічної промисловості - 1035.5 та 1124.0.
На 01.01.2000 р. в Коломиї зареєстровано 793 малих підприємств, з них - працювало пр. 400.
Інфраструктура
Автомобільне сполучення Автомобільні перевезення пасажирів та вантажів здійснюють ВАТ "Автотранспортне підприємство", ТзОВ "Рейс", ВАТ "Автобаза", МПФ "Престиж", "Гетьман-Таксі" та "Козачок". Транспортні перевезення вантажів у місті здійснюють 90 вантажних автомобілів, а перевезення пасажирів - 151 автобус ВАТ "Автотранспортне підприємство". Понад 60 легкових автомобілів надають послуги з перевезення пасажирів. ВАТ "Автотранспортне підприємство" щорічно може перевезти понад 10 млн. пасажирів.
Автобусне сполучення міста нараховує 14 маршрутів, на яких здійснюють перевезення 8 мікроавтобусів марки "Газель" та 12 автобусів марки "ЛАЗ" та "ЛiАЗ", якими щоденно виконується близько 220 оборотних рейсів. На приміських маршрутах щоденно виконується 142 рейси. Існує 36 маршрутів міжміського сполучення. Довжина міських маршрутів складає 105 км. Автобусами ВАТ "АТП" щоденно можна доїхати до Львова, Мукачева, Трускавця, Чернівців, Івано-Франківська, Вінниці, Тернополя, Варшави, Праги, Перемишля, Любліна, Томашова, Сучави і т.д. Загальна довжина міжміських ліній автобусного сполучення складає 1969 км. На приміських маршрутах пасажирські перевезення здійснюються на відстані 891 км. В перспективних планах розвитку громадського транспорту міста передбачається запровадження тролейбусного транспорту з будівництвом тролейбусного депо по вул. Карпатській. Технічна документація на тролейбусне депо та тролейбусні маршрутні лінії виготовлена, але для здійснення проекту необхідні інвестиції
Зовнішньоекономічна торгівельна діяльність
Головним торгівельним партнером м. Коломиї серед країн колишнього СРСР по експорту є Казахстан, по імпорту - Білорусь; серед країн Европи по експорту і імпорту - Німеччина.
Найбільшу питому вагу в експорті товарів становлять текстиль та текстильні вироби, неблагородні метали та вироби з них, деревина та продукція з неї.
Імпортуються - текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування.
Чотирнадцять підприємств міста співпрацюють з іноземними фірмами країн: СП "Фарма-мед", з Німеччиною; СП "Рубікон" з Ірландією; СП "Анко" з Польщею; СП "Леннокс-Прут" з Ліберією і Росією; СП "Алукполь" з Польщею; СП "Лісова компанія "Лаванда", ТзОВ "Ітеко" з Румунією; ТзОВ "Симпатекс" з Німеччиною; ВАТ "Лісокомбінат" з Кіпром; ТзОВ "Лугок" з Чехією; ТзОв "ЮМАС" з США; ЗАТ "Швейна фабрика" з Німеччиною; АТЗТ "Гардинна фабрика" з республікою Білорусь.
Коломия завжди була важливим політичним і культурним центром. З містом пов'язана діяльність І.Франка (1856-1916), М.Павлика (1853-1915), О.Терлецького (1850-1905).
В м.Коломиї жили і працювали: український педагог і громадський діяч Й.Кобринський (18 8-1901) -- засновник музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім.Йосафата Кобринського, син І.Франка -- Петро Франко (1890-1941), художник Я.Пстрак,поет Ю.Шкрумеляк, письменниця І.Вільде. Тут народився відомий український композитор, народний артист України А.Кос-Анатольський.
В Коломийській гімназії вчилися майбутні письменники, громадські діячі В.Стефаник (1871-1936), М.Черемшина (1874-1927), М.Ірчан, П.Козланюк.
На території Коломийського району розташовані найстародавніші поселення на Покутті: смт.Отинія (XIIIст.) -- головний опорний пункт під час селянського повстання під проводом С.Височана (1848); смт.Печеніжин (XIVст.) -- місце народження О.Довбуша (1700-1745), керівника руху опришків на Покутті, с.Коршів (в письменних джерелах згадується вперше у 1434 році).
Коломия -- квітуче індустріальне місто, культурний центр Покуття.
У Коломийському районі на площі біля 70 га поблизу с.Княждвір зберігся тис